Державна безпека — цей термін домінує в контексті аналізу ініціатив нової влади у політиці й економіці. Про рівень уваги керівництва країни до держбезпеки свідчить стан справ у профільному відомстві — Службі безпеки України. Яке місце має посісти СБУ в нинішніх політичних умовах?

Минулорічний ювілей не став усенародним. На його честь не прогриміли десять залпів із бойових гармат, небо не уквітчали феєрверки і Ющенко не роздавав нагород. Та й хіба могло вилитися у загальнонаціональне свято 3 грудня 1999 року, коли «новий» президент Леонід Кучма підписав скороспішний указ «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», яким остаточно умертвив недобиті колгоспи з радгоспами, а селян зробив «вільними» з власними паями? Чи стали вони щасливими і багатими з тих наділів?

18 травня до ректора Українського католицького університету отця доктора Бориса Ґудзяка завітав співробітник СБУ. Його місія полягала, по-перше, переконати ректора, що його обов'язком є остерегти студентів перед можливими "протиправними діями політичного характеру", і, по-друге, взяти в нього підпис під іменним листом до нього від керівництва СБУ.

Особливе місце у переліку таких «порохових бочок» займає Крим. Його мешканці, починаючи від стародавніх греків, добувати камінь-вапняк для своїх осель. На місці кар’єрів утворилися численні печери. У минулому столітті їх почали використовувати для військових потреб, розмістивши на півострові склади з боєприпасами для армії і Чорноморського флоту. У підземних казематах досі зберігаються тисячі тонн боєприпасів. Нині вони подекуди навіть не охороняються.

Нині українській офіцер ЗС, СБУ, МВС, МНС, якщо він не піднявся до генеральського рівня і не бере участь у корупційних схемах, є людиною малозабезпеченою, змушеною виживати на суму в 300–400 доларів, що опускає його родину (якщо дружина не має можливостей працевлаштування) до межі бідності. Переважна більшість офіцерського корпусу України – це люди, які не мають власного житла і реальних перспектив його одержати.

Російська розвідка також надавала таємну підтримку сепаратистам, антинатівським та антиамериканським групам у Криму та Одесі. Починаючи з 2005-го, ці протестуючі на півострові почали заважати проведенню спільних військових навчань України та НАТО. ФСБ таємно підтримувала моряків Чорноморського флоту, які вдягали цивільний одяг та маскувалися під місцевих під час протестів.

...Подібні квінтесенції були подані на тлі чудового прикладу «місця українського народу як частини радянського народу…» тієї доби – повністю російськомовного пісенно-музичного доробку митців бувшого СРСР: від «смєла ми в бой пайдьом за власть савєтов» до «…одна на всєх, ми за ценой нє пастаим». «Ціна», як вдуматися, вимірювалася десятками мільйонів життів українців, чи не найбільше серед усіх учасників переможної війни...