18 січня 1992 року. Цей день став особливим днем у процесі відродження національного флоту України. Цього дня волею невеликої групи морських офіцерів була розірвана шовіністична блокада процесу створення морської складової збройного щита України. І з цього ж дня, незважаючи на силову протидію, бере свій початок відродження морської ратної слави українського народу...
...Битва під Лейпцигом докорінно змінила карту Європи. Учасники історичної реконструкції старанно підготувалися до відтворення битви двохсотрічної давнини. Вони були одягнені у військові однострої того часу.
Українські ЗМІ теж розповіли про цю подію. Зокрема, про це йшлося у випуску ТСН, вранці 21 жовтня 2013 року, однак ні слова не було сказано про участь українців у битві під Лейпцигом. А є про що…
Насамперед хотілося б назагал з'ясувати внесок нашого народу в перемогу у цій відомій та, одночас, не відомій для українців війні. До цього часу проблема участі українців у європейських подіях початку ХІХ ст. залишається мало дослідженою. І, насамперед, тому, що впродовж тривалого часу вона була заідеологізованою...
У 1991 р. полковник Лазоркін став співзасновником Збройних Сил України як автор Концепції створення національних Збройних Сил України та як активний учасник її реалізації у 1991-1992 р.р. У квітні 1991 р. він став членом військової колегіі Народного Руху України, членом оргкомітету з підготовки і проведення Першого з’їзду українських офіцерів, який відбувся 27-28 липня 1991 р. у Києві, та став співзасновником Спілки офіцерів України; був обраний заступником Голови СОУ. У подальшому, протягом багатьох років, обирався до керівних органів Спілки...
Важливе місце у духовному житті кожного народу займають свята. Містячи велике ідеологічне навантаження і соціальні функції,вони несуть у собі пізнавальну та об'єднуючу функції. Свята, зокрема, сприяють вихованню молодого покоління, впливають на самоідентифікацію особистості, забезпечують взаємозв'язок між поколіннями, сприяють об'єднанню людей, націй. Вони акумулюють в собі культурні здобутки народу. Відображаючи його історичне минуле , свята значною мірою формують духовний світ нації.
У сучасній Україні щорічно 14 жовтня урочисто відзначається День Українського козацтва, встановлений Указом Президента України № 966/99 від 7 серпня 1999 року. В світлий день Покрови Пресвятої Богородиці ми також відзначаємо 71-ту річницю створення УПА...
Серед Днів Слави Української зброї особливе місце займає битва під Оршею, яка відбулася 8 вересня 1514 року. Ця битва є найславетнішою в історії українського, білоруського, литовського та польського народів, коли їхнє військо вщент розгромило московитів на р.Кропивній під Оршею...
5-6 квітня 2013 року Борис Кожин виступав на всіх врочистостях Дня Українського Флоту. І розповідав він не про морські баталії минулого. Але, опікуючись плеканням майбутніх поколінь, скрізь він говорив приблизно одне й те саме: про український флот, про Україну, про виняткову важливість взаємодії громадськості та громадських організацій (штибу СОУ) з армійськими та флотськими організаціями (адже там служать наші сини і дочки), зрештою, про український дух на Чорному морі, який тепер не викоренити жодними імперськими проявами.
21 рік минув від днів утворення Військово-Морських Сил України. Севастополь. 6 квітня. Михайлівський равелін. Еліта Флоту і сьогоднішні військово-морські офіцери України разом з членами Спілки офіцерів України вже другий день поспіль ставлять найближчі завдання, аналізують ситуацію: з флотом, армією, Україною. Виступ голови Спілки офіцерів України, капітана І рангу Євгена Лупакова - людини, яка 1992 року разом зі своїми побратимами переконувала приймати присягу на вірність Україні, був найбільш змістовним. Згадаємо тих, хто був на початку справи, тих, кого немає, і тих, які ще стоять на капітанському мостику українського офіцерства, незважаючи на свій вік. Вони тоді, 21 весна тому, створювали Українські Збройні Сили, ризикуючи, в разі невдачі цього заходу, потрапити під трибунал і бути розстріляними.Зараз, особливо молоді, це здається казкою або міфом. Але це не міф і не казка.Такі люди є і будуть у лавах вкраїнського офіцерства: вкраїнського офіцерства – за духом України, і за духом офіцерства. Вони, армійська аристократія, - є ті, на кого рівняється сьогодні та частина, що приспана тимчасовими негодами посттоталітарного суспільства, починають повертати носа від України – байдуже куди, в бік, як колись казали, «ситого Заходу» чи «немитої Росії». Наш шлях – не з ситими і не з немитими. Наша доля, щоправда, геополітично спільна з ними: ми можемо брати допомогу в НАТО, і, як сказав 5 квітня 2013 року ще один колишній народний депутат Степан Хмара: «Ми можемо бути чудовими друзями з Росією, в разі, коли РФ перетворить на «місце російської слави» Новоросійськ і забереться туди разом зі своєю фльотою». Це все ми можемо робити і обирати. Але тільки в тому випадку, коли навчимося БУТИ СОБОЮ, БУТИ УКРАЇНЦЯМИ: НЕ ЗА ПОХОДЖЕНЯМ ТІЛЬКИ І ПАСПОРТОМ, А ЗА ДІЯМИ І ЗА ВЧИНКАМИ.
Вашій увазі пропонується унікальне інтерв’ю з Євгеном Лупаковим – українцем, передовсім, за духом.
(КВІТНЕВІ ТЕЗИ В МИХАЙЛІВСЬКОМУ РАВЕЛІНІ З НАГОДИ 21 РІЧНИЦІ З ПОЧАТКУ ВІДРОДЖЕННЯ ВМС УКРАЇНИ).
У червні 1917 року ІІ Всеукраїнський військовий з’їзд зібрав депутатів від 1 млн 390 тис. вояків-українців, що перебували в російській армії. А вже у лютому 1918-го Центральна Рада практично не мала військ. Семи тисячам червоних бійців командарма Муравйова під Києвом протистояла збірна команда з різних загонів чисельністю трохи більше ніж 2 тис. осіб
Вороже і презирливе ставлення діячів Центральної Ради до українського військового руху в 1917–1918 роках обернулося катастрофою для української державності
"Спілка офіцерів України (СОУ) є всеукраїнською неприбутковою громадською організацією військово-патріотичного спрямування, яка об'єднує на добровільних засадах громадян України: військовослужбовців-офіцерів, прапорщиків і мічманів кадру, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, курсантів (слухачів) випускних курсів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, що здійснюють підготовку спеціалістів для військових формувань України, військової служби за контрактом, за призовом, запасу і у відставці Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Міністерства з надзвичайних ситуацій, військовослужбовців які проходять службу у резерві (надалі - Збройних Сил України), а також громадян офіцерів (старшин) - ветеранів військових формувань, які брали участь у визвольних змаганнях за незалежність України..."
При використанні інформації
посилання наwww.portsou.at.ua бов’язкове.
Зміст
матеріалів на сторінках сайту не завжди
відображає офіційну позицію Всеукраїнської громадської організації
СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ і адміністрації сайту.
Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних банерів, які надає
сервіс "Ucoz".
Відповідальність за точність наведених фактів, цифр, та імен несуть
автори матеріалів.
18 січня 1992 року. Цей день став особливим днем у процесі відродження національного флоту України. Цього дня волею невеликої групи морських офіцерів була розірвана шовіністична блокада процесу створення морської складової збройного щита України. І з цього ж дня, незважаючи на силову протидію, бере свій початок відродження морської ратної слави українського народу...
...Битва під Лейпцигом докорінно змінила карту Європи. Учасники історичної реконструкції старанно підготувалися до відтворення битви двохсотрічної давнини. Вони були одягнені у військові однострої того часу.
Важливе місце у духовному житті кожного народу займають свята. Містячи велике ідеологічне навантаження і соціальні функції,вони несуть у собі пізнавальну та об'єднуючу функції. Свята, зокрема, сприяють вихованню молодого покоління, впливають на самоідентифікацію особистості, забезпечують взаємозв'язок між поколіннями, сприяють об'єднанню людей, націй. Вони акумулюють в собі культурні здобутки народу. Відображаючи його історичне минуле , свята значною мірою формують духовний світ нації. 
21 рік минув від днів утворення Військово-Морських Сил України. Севастополь. 6 квітня. Михайлівський равелін. Еліта Флоту і сьогоднішні військово-морські офіцери України разом з членами Спілки офіцерів України вже другий день поспіль ставлять найближчі завдання, аналізують ситуацію: з флотом, армією, Україною. Виступ голови Спілки офіцерів України, капітана І рангу Євгена Лупакова - людини, яка 1992 року разом зі своїми побратимами переконувала приймати присягу на вірність Україні, був найбільш змістовним. Згадаємо тих, хто був на початку справи, тих, кого немає, і тих, які ще стоять на капітанському мостику українського офіцерства, незважаючи на свій вік. Вони тоді, 21 весна тому, створювали Українські Збройні Сили, ризикуючи, в разі невдачі цього заходу, потрапити під трибунал і бути розстріляними.Зараз, особливо молоді, це здається казкою або міфом. Але це не міф і не казка.Такі люди є і будуть у лавах вкраїнського офіцерства: вкраїнського офіцерства – за духом України, і за духом офіцерства. Вони, армійська аристократія, - є ті, на кого рівняється сьогодні та частина, що приспана тимчасовими негодами посттоталітарного суспільства, починають повертати носа від України – байдуже куди, в бік, як колись казали, «ситого Заходу» чи «немитої Росії». Наш шлях – не з ситими і не з немитими. Наша доля, щоправда, геополітично спільна з ними: ми можемо брати допомогу в НАТО, і, як сказав 5 квітня 2013 року ще один колишній народний депутат Степан Хмара: «Ми можемо бути чудовими друзями з Росією, в разі, коли РФ перетворить на «місце російської слави» Новоросійськ і забереться туди разом зі своєю фльотою». Це все ми можемо робити і обирати. Але тільки в тому випадку, коли навчимося БУТИ СОБОЮ, БУТИ УКРАЇНЦЯМИ: НЕ ЗА ПОХОДЖЕНЯМ ТІЛЬКИ І ПАСПОРТОМ, А ЗА ДІЯМИ І ЗА ВЧИНКАМИ. 
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
