|
Статті
У розділі матеріалів: 84 Показано матеріалів: 61-70 |
Сторінки: « 1 2 ... 5 6 7 8 9 » |
В
новітній історії України багато питань залишаються не висвітлені в
повній мірі, не дано оцінки деяким державотворчим процесам. А це
потрібно робити з огляду на те, що саме глибокий аналіз дій та вчинків
влади може підказати вихід на певному шляху розвитку.
Одним з цих питань є замовчування та необ’єктивне висвітлення
діяльності такої державної силової структури, як Національна гвардія
України. Вона була утворена з ініціативи депутатів першого скликання
Верховної ради України, офіцерів-патріотів, які вже в липні 1991 року
були об’єднані в Спілку офіцерів України (СОУ). Закон України «Про
Національну гвардію України » пройшов з першого читання і був ухвалений в
4 листопада 1991 року. В ньому прописувалися функції та завдання
Національної гвардії України . |
На війні гинуть не лише вояки, не лише працівники військових заводів та транспортних комунікацій і не лише представники адміністрації ворогуючих сторін. На війні завжди гинуть цивільні. Жінки, діти, старі. Якою б не була та війна. Навіть найсправедливіша. Навіть високотехнологічна. |
Ця стаття є, власне, спробою акцентувати увагу на вже оприлюднених, але малознаних широкому загалу документах. У 2006 році українські історики Олександр Гогун і Анатолій Кентій видали збірник документів "Красные партизаны Украины: 1941-1944".Ця праця ніби рентгенівським промінням розрізає заскорузлу оболонку радянських уявлень про партизанський рух, відкриваючи в ньому нову, раніше не знану і заборонену правду. |
Хто ми? Які ми? Пасивні, недалекі, безініціативні,
продажні, чмошні хохло-малороси, не здатні на вчинок, як переконують
нас "наші" влада, телебачення, кіно? |
У 1966 році Микита Мандрика завершив свою епічну поему «Вік Петлюри»: …увійшла В золотоверхий Київ перша сотня Побідних армій з лівого крила. А вранці-рано, під церковні дзвони, І труби маршів, співи козаків В столицю входили стрункі колони Під синьо-жовтими знаменами полків…» |
Яскравою сторiнкою в iсторiї боротьби за державнiсть у 1919 р. був лiтнiй наступ українськиx армiй, який закiнчився визволенням увечерi 30 серпня столицi України Києва. Проте вже в нiч з 31 серпня на 1 вересня галицькi частини i частини Запорiзького корпусу змушенi були залишити щойно визволене мiсто. Що ж тодi сталося? Щоб з'ясувати це, треба передусiм оглянути попереднi подiї. |
Українські історики-емігранти відзначають, що в багатьох частинах РВА вермахту наприкінці війни було до 30 — 40% українців. Загальновідомою є тенденція істориків-емігрантів перебільшувати участь "своїх” у війні проти СРСР. Наприклад, козаки-емігранти стверджують, що на боці 3-го Рейху служило 250 тисяч козаків, що є явним перебільшенням. У той же час офіцери РВА КЗНР відзначають, що деякі частини РВА вермахту змішаної комплектації протестували проти перепідпорядкування Власову. |
Спогади одного з авторів Концепції створення Збройних Сил України полковника у відставці Віталія Лазоркіна про те, чому колишній командувач військами ПрикВО генерал-полковник Віктор Скоков не став першим Міністром оборони України, і як Костянтин Морозов фактично запалив «червоне світло» перед активістами Спілки офіцерів України |
15 березня 2010 року міністр економіки
України В. Цушко підписав на погодження відповідний проект постанови
Кабміну про скасування Постанови Кабміну № 1140 від 21 жовтня 2009 року
«Про утворення Науково-дослідного центру воєнної історії». Дивно, що
одним із перших кроків нового міністра економіки України В. Цушка стало
скасування саме цієї постанови (начебто наукові дослідження мали
негативно вплинути на економіку держави). Що ж то за документ, такий
небезпечний для нової влади попереднього Кабміну, який через півроку
після ухвалення потрібно скасовувати? Що за цим приховується? Чому
раптом така посилена увага до воєнної історії? Чи, може, хтось підставив
нового міністра? |
Будьте тверды словно скалы,
Словно башни из железа,
Неустанно щит свободы
На руке своей держите…
Що ж, і фіни, і естонці завжди дотримувалися цих пророчих слів. І не
шкодують про це. Зрештою, кожен народ має таке життя, яке він сам собі
збудував. Кожен народ сам є ковалем свого щастя і свого нещастя. А
естонці вперше за багато років можуть не хвилюватися за своє майбутнє,
що є гарантованим в об’єднаній Європі. |
|
"Спілка офіцерів України (СОУ) є всеукраїнською неприбутковою громадською організацією військово-патріотичного спрямування, яка об'єднує на добровільних засадах громадян України: військовослужбовців-офіцерів, прапорщиків і мічманів кадру, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, курсантів (слухачів) випускних курсів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, що здійснюють підготовку спеціалістів для військових формувань України, військової служби за контрактом, за призовом, запасу і у відставці Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Міністерства з надзвичайних ситуацій, військовослужбовців які проходять службу у резерві (надалі - Збройних Сил України), а також громадян офіцерів (старшин) - ветеранів військових формувань, які брали участь у визвольних змаганнях за незалежність України..."
ОФІС ВГО СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ
|