22 серпня 1992р. Державний центр Української Народної Республіки в екзилі урочисто склав свої повноваження, передавши їх владі відновленої держави Україна.
На Сесії Верховної Ради України з нагоди складання повноважень Державного Центру Української Народньої Республіки в екзилі його уповноважена делегація на чолі з останнім Президентом УНР Миколою Плав’юком (який, на жаль, недавно відійшов у вічність) передала українській владі Грамоту про припинення діяльності ДЦ УНР в екзилі та Заяву про правонаступництво України від УНР, клейноди УНР, відзнаку Гетьмана Мазепи та інші державні атрибути УНР.
"...Чому 24 червня 1945 року Верховний головнокомандувач СССР Йосиф Сталін не приймав парад Перемоги? Чому, наказавши відзначати 9 травня як день «перемоги совєтського народу», вже 1948 року генералісимус перетворив цей день із вихідного на робочий? Чому 1949 року була розпущена спеціальна Комісія з вивчення війни, а виставку-музей «Партизани України у Великій Вітчизняній війні», що займалася збиранням спогадів і документів, – закрито?.."
В Дорогичині відбулося визнання прав. Разом з тим увінчання королівською
короною сприяло ствердженню міжнародного авторитету Данила Романовича.
Королівська корона за тогочасними традиціями закріплювала вищість Данила
над князями сусідніх католицьких країн – польськими, чеськими,
австрійськими та угорськими. Данило Галицький став урівень з
європейськими правителями. У короля була печатка, яка засвiдчувала його
високий статус, його дружину вiдтодi називали регiною, зрештою, це
означало, що Галицько-Волинська держава - європейська...
Українська Головна Визвольна Рада, яка постала в Сприні на Львівщині у липні 1944 року, - український феномен суспільного, державного та політичного життя двадцятого століття. Патріоти сходу та заходу України об’єдналися для спільної боротьби за свою свободу, створивши Уряд УГВР. Ця Рада постала в тяжких умовах німецької окупації України і продовжувала свою діяльність у праці окремих її органів та посадових осіб протягом тривалого часу української історії.
"29 червня 1941-¬го "Нахтігаль" перший увійшов до Львова, на кілька годин випередивши німецькі частини. Р.Шухевич 30 червня 1941 р. був затьмарений страшною звісткою про знайдення у в’язниці по вулиці Лонцького тіла його брата Юрія, закатованого НКВС. Він мужньо переніс цю трагедію і вже увечорі цього дня разом зі своїми вояками взяв участь в проголошенні від імені ОУН (Б) Акту відновлення Української Держави..."
Вони мали тільки одну місію — боротися за звільнення своєї Батьківщини, яку було окуповано в 20-роки минулого століття. Вони вірили в Бога і в майбутнє своєї України, урочисто присягались, що здобудуть українську державу, або згинуть в боротьбі за неї. Україна майже все ХХ століття вела війну за Незалежність. Вони дозволяли собі не тільки говорити про гідність та велич України, але й відстоювати її навіть тоді, коли країна була окупована, а багато з них було в концтаборах та тюрмах. Вони почувалися вільними українцями… Вони вірили,що навіть програвши битву, не програли війну за Україну і прийде той день, коли Україна поверне собі свободу і велич…
09 травня щорічно для одних це День Перемоги над нацистською Німеччиною у
Другій свтовій війні, закінчення Великої Вітчизняної війни – державне
свято в Україні(до 1965р. в СССР цей день не був державним святом!) —
святкується в деяких країнах бувшого Рад. Союзу, для інших це -
поминання загиблих воїнів, які поклали своє життя за Вітчизну(кожен за
свою!) та віру(теж кожен за свою!) і взагалі 08 – 09 травня щорічно –
Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової
війни…
Карпатська Січ є маловідомою сторінкою історії українських збройних сил. ЇЇ військові формування вели збройну боротьбу за українську державність на Закарпатті у 1938-1939 рр.Цей край протягом багатьох століть був відірваний від інших українських земель, але місцеве українське населення ніколи не забувало про своє походження і тягнулося до Батьківщини.
5 березня 1950 року у бою із загоном радянських спецслужб загинув командир УПА Роман Шухевич. А ось що робили з тілами чільних націоналістів: "Останки вивезли на машині з дровами та запасом бензину за 300 км у лісовий масив на Житомирщині, після ретельної кремації прах зібрали, подрібнили, розвіяли, а місце закамуфлювали під стоянку туристів..."
Цікаво, що навіть найзапекліші прихильники "единой й неделимой России" голосували за федерацію незалежної Кубані з Україною. Делегація Кубанської ради отримала від офіційного Києва зброю, а серед козаків ходили радісні чутки про висадку на морському березі гайдамаків.
"Спілка офіцерів України (СОУ) є всеукраїнською неприбутковою громадською організацією військово-патріотичного спрямування, яка об'єднує на добровільних засадах громадян України: військовослужбовців-офіцерів, прапорщиків і мічманів кадру, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, курсантів (слухачів) випускних курсів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, що здійснюють підготовку спеціалістів для військових формувань України, військової служби за контрактом, за призовом, запасу і у відставці Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Міністерства з надзвичайних ситуацій, військовослужбовців які проходять службу у резерві (надалі - Збройних Сил України), а також громадян офіцерів (старшин) - ветеранів військових формувань, які брали участь у визвольних змаганнях за незалежність України..."
При використанні інформації
посилання наwww.portsou.at.ua бов’язкове.
Зміст
матеріалів на сторінках сайту не завжди
відображає офіційну позицію Всеукраїнської громадської організації
СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ і адміністрації сайту.
Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних банерів, які надає
сервіс "Ucoz".
Відповідальність за точність наведених фактів, цифр, та імен несуть
автори матеріалів.
"...
В Дорогичині відбулося визнання прав. Разом з тим увінчання королівською
короною сприяло ствердженню міжнародного авторитету Данила Романовича.
Королівська корона за тогочасними традиціями закріплювала вищість Данила
над князями сусідніх католицьких країн – польськими, чеськими,
австрійськими та угорськими. Данило Галицький став урівень з
європейськими правителями. У короля була печатка, яка засвiдчувала його
високий статус, його дружину вiдтодi називали регiною, зрештою, це
означало, що Галицько-Волинська держава - європейська.
Українська Головна Визвольна Рада, яка постала в Сприні на Львівщині у липні 1944 року, - український феномен суспільного, державного та політичного життя двадцятого століття. Патріоти сходу та заходу України об’єдналися для спільної боротьби за свою свободу, створивши Уряд УГВР. Ця Рада постала в тяжких умовах німецької окупації України і продовжувала свою діяльність у праці окремих її органів та посадових осіб протягом тривалого часу української історії.
Вони мали тільки одну місію — боротися за звільнення своєї Батьківщини, яку було окуповано в 20-роки минулого століття. Вони вірили в Бога і в майбутнє своєї України, урочисто присягались, що здобудуть українську державу, або згинуть в боротьбі за неї. Україна майже все ХХ століття вела війну за Незалежність. Вони дозволяли собі не тільки говорити про гідність та велич України, але й відстоювати її навіть тоді, коли країна була окупована, а багато з них було в концтаборах та тюрмах. Вони почувалися вільними українцями… Вони вірили,що навіть програвши битву, не програли війну за Україну і прийде той день, коли Україна поверне собі свободу і велич… 
09 травня щорічно для одних це День Перемоги над нацистською Німеччиною у
Другій свтовій війні, закінчення Великої Вітчизняної війни – державне
свято в Україні(до 1965р. в СССР цей день не був державним святом!) —
святкується в деяких країнах бувшого Рад. Союзу, для інших це -
поминання загиблих воїнів, які поклали своє життя за Вітчизну(кожен за
свою!) та віру(теж кожен за свою!) і взагалі 08 – 09 травня щорічно –
Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової
війни…
Карпатська Січ є маловідомою сторінкою історії українських збройних сил. ЇЇ військові формування вели збройну боротьбу за українську державність на Закарпатті у 1938-1939 рр.Цей край протягом багатьох століть був відірваний від інших українських земель, але місцеве українське населення ніколи не забувало про своє походження і тягнулося до Батьківщини.
Цікаво, що навіть найзапекліші прихильники "единой й неделимой России" голосували за федерацію незалежної Кубані з Україною. Делегація Кубанської ради отримала від офіційного Києва зброю, а серед козаків ходили радісні чутки про висадку на морському березі гайдамаків.
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
