|
|
Статті
Всього матеріалів в каталозі: 217
Показано матеріалів: 141-150 |
Сторінки: « 1 2 ... 13 14 15 16 17 ... 21 22 » |
 Роль партій, як носіїв загальнодержавних соціально-політичних ідей, на місцевих виборах зводиться до мінімуму. Партійна складова в органах місцевого самоврядування не має практичного значення. Тому мажоритарно-пропорційну систему виборів на місцевих виборах використовувати недоцільно. |
 У 1966 році Микита Мандрика завершив свою епічну поему «Вік Петлюри»: …увійшла В золотоверхий Київ перша сотня Побідних армій з лівого крила. А вранці-рано, під церковні дзвони, І труби маршів, співи козаків В столицю входили стрункі колони Під синьо-жовтими знаменами полків…» |
|
Яскравою сторiнкою в iсторiї боротьби за державнiсть у 1919 р. був лiтнiй наступ українськиx армiй, який закiнчився визволенням увечерi 30 серпня столицi України Києва. Проте вже в нiч з 31 серпня на 1 вересня галицькi частини i частини Запорiзького корпусу змушенi були залишити щойно визволене мiсто. Що ж тодi сталося? Щоб з'ясувати це, треба передусiм оглянути попереднi подiї. |
 Протягом усього періоду тимчасового базування ЧФ РФ, його командування
систематично порушує підписані угоди, особливо щодо виконання свого
зобов'язання поважати суверенітет України, виконувати наше законодавства
та не допускати втручання у внутрішні справи країни. Це в повній
мірі стосується відмови РФ виконувати рішення українських судів щодо
повернення Україні ряду об'єктів навігаційно-гідрографічного
забезпечення, що утримується ЧФ незаконно. Адже вони згідно Додатків №
2, 3 угоди про параметри розподілу ЧФ колишнього СРСР залишались у
власності України. Втрата Україною суверенітету над засобами
навігації позбавляє державу можливості виконувати міжнародні
зобов'язання щодо забезпечення безпеки мореплавства у своїх
територіальних водах. Це може завдати шкоди її авторитету. |
 Українські історики-емігранти відзначають, що в багатьох частинах РВА вермахту наприкінці війни було до 30 — 40% українців. Загальновідомою є тенденція істориків-емігрантів перебільшувати участь "своїх” у війні проти СРСР. Наприклад, козаки-емігранти стверджують, що на боці 3-го Рейху служило 250 тисяч козаків, що є явним перебільшенням. У той же час офіцери РВА КЗНР відзначають, що деякі частини РВА вермахту змішаної комплектації протестували проти перепідпорядкування Власову. |
 Спогади одного з авторів Концепції створення Збройних Сил України полковника у відставці Віталія Лазоркіна про те, чому колишній командувач військами ПрикВО генерал-полковник Віктор Скоков не став першим Міністром оборони України, і як Костянтин Морозов фактично запалив «червоне світло» перед активістами Спілки офіцерів України |
 Сучасна надцентралізація державного управління, замкненого винятково
на Київ, призводить до поважних похибок у функціонуванні
політико-економічного організму. Проте й досі в Україні чомусь не
втіленні в життя принципи якнайширшого місцевого самоврядування. |
 15 березня 2010 року міністр економіки
України В. Цушко підписав на погодження відповідний проект постанови
Кабміну про скасування Постанови Кабміну № 1140 від 21 жовтня 2009 року
«Про утворення Науково-дослідного центру воєнної історії». Дивно, що
одним із перших кроків нового міністра економіки України В. Цушка стало
скасування саме цієї постанови (начебто наукові дослідження мали
негативно вплинути на економіку держави). Що ж то за документ, такий
небезпечний для нової влади попереднього Кабміну, який через півроку
після ухвалення потрібно скасовувати? Що за цим приховується? Чому
раптом така посилена увага до воєнної історії? Чи, може, хтось підставив
нового міністра? |
 Кілька міркувань з приводу економічної
категорії мови. Лінгвісти (і не лише лінгвісти) добре знають, що серед
багатьох параметрів мови (демографічний, політичний, культурний,
технічний, науковий, освітній, ідеологічний, інформаційний тощо)
економічний параметр визначається потужністю економіки країни. |
 Утім, якби й справді
політико-моральний стан командного складу Збройних сил України залежав
виключно від фінансового (чи, як його делікатно зве генерал Кузьмук,
«соціального») чинника, то ці Збройні сили слід було б негайно
розпустити. Бо це б означало, що професіонали, покликані захищати
країну, насправді на першому місці ставлять не свою офіцерську честь, не
дотримання присяги, а особистий доступ до корита... пробачте, до
бюджету. Навіть найкращі танки та літаки під орудою таких командних
кадрів закономірно перетворюються на небоєздатне «залізо». Відтак немає
різниці, скільки цього «заліза» – воно не захистить співгромадян. |
|
"Спілка офіцерів України (СОУ) є всеукраїнською неприбутковою громадською організацією військово-патріотичного спрямування, яка об'єднує на добровільних засадах громадян України: військовослужбовців-офіцерів, прапорщиків і мічманів кадру, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, курсантів (слухачів) випускних курсів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, що здійснюють підготовку спеціалістів для військових формувань України, військової служби за контрактом, за призовом, запасу і у відставці Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Міністерства з надзвичайних ситуацій, військовослужбовців які проходять службу у резерві (надалі - Збройних Сил України), а також громадян офіцерів (старшин) - ветеранів військових формувань, які брали участь у визвольних змаганнях за незалежність України..."
ОФІС ВГО СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
