Напередодні Великодніх свят усі вистави, як правило, мають у сюжеті щось пов’язане зі святами. Не стала винятком і вистава Брестського Народного молодіжного експериментального театру-студії «Дзеркало» Брестського будинку культури залізничників. Власне, вистава була за мотивами казки «Золоте курча». Точніше б, я сказав, мова йшлась про золоте яйце, а отже цілком близько до Великоднього сюжету….
У своєму виступі керівник театру вибачився, що подальше спілкування буде на російській мові. На моє голосне запитання із залу, а чому не білоруською? Він вертячись як вуж, сказав, що й сама вистава буде російською… Натомість нахваляв своє місто Брест «і особєнно, славную брєстскую крєпость»...
Візит театру «Дзеркало» відбувається в рамках проекту «Разом ближче. Три культури, одна Європа – співпраця публічних інституцій культури, неурядових організацій та аніматорів» (Програма транскордонного співробітництва «Польща - Білорусь - Україна 2007-2013», співфінансована з коштів Європейського інституту сусідства та партнерства).
А при чім тут російська мова? Мабуть варто б повідомити спонсора, як і на що тратяться його гроші.
Вистава заповідалась як «Музична вистава для великих і малих», але особисто я не міг розрізнити той діапазон – для дорослих вона була нудною (про що і свідчив відтік глядачів).
Діти – навряд чи розуміли все вірно.. Крім того, російська мова давала різночитання «Папа ето хорошо, а папа пєтух…»? розуміла переважно старша частина глядачів і зовсім не в тому ключі.. Мама ж лисиця, що постійно роз’їзджала з "гостями на мерседесі», також викликала підозру і навряд чи це було зрозуміло дітям… Зовсім прикро було, що йшла вистава під повну «фанеру», і хоча головних артистів було аж троє, все ж їх голос не співпадав з фонограмою, вони плутали слова та і звучала «фанера» якось неприродно і неприємно.. Десь через хвилин 30 я зрозумів, що подальше перебування у залі «яйця виїденого не варте» і приєднався до тих глядачів, що залишили зал…
Андрій РОЙ, Львівська ОО СОУ,
Фото автора.
|