Вітаємо із Ювілеєм Юрія-Богдана Романовича ШУХЕВИЧА!
Приєднуємося до привітань із 80-річним Ювілеєм пану Юрію-Богдану Романовичу ШУХЕВИЧУ! Сердечно бажаємо міцного бойвого Українського духу і здоров'я! Надихайте нас своїми діями, сповненими непохитною вірою в перемогу Української справи!
Українські офіцери - Спілка офіцерів України.
ДОВІДКА.
Ю́рій-Богдан Рома́нович Шухе́вич народився 28 березня 1933, с.Оглядів, нині у Радехівському районі Львівської області України — український політичний діяч, член Української Гельсінської Групи, політичний в'язень у 1948—1956, 1958—1968, 1972—1988 роках, син Героя України Романа Шухевича. У 1990-х роках став організатором і головою УНА-УНСО. У серпні 2006 року Президент України Віктор Ющенко присвоїв Юрію Шухевичу звання Героя України.
Біографія
Ю́рій Шухе́вич народився в українській родині Шухевичів у Оглядові на Львівщині. Серед його предків були етнографи, публіцисти, організатори Львівської «Просвіти», Українського педагогічного товариства «Руської бесіди», «Бояна», Музичного товариства ім. М. Леонтовича, редактори часописів. У 1944 році, в 11-річному віці з приходом Червоної армії на західно-українські землі був заарештований і разом з матір'ю засланий у Сибір.
У 1946 Юрія відлучили від матері і помістили в дитбудинок для дітей «ворогів народу» на Донбасі. Двічі тікає і добирається додому, де його знову хапають. З 1948 року над 15-річним Юрієм розпочинається судовий процес і з настанням 16-річчя, Юрій Шухевич, засуджений радянським режимом (на підставі рішення спеціальної наради ОСО МВД СРСР в Москві) на 10 років у радянській тюрмі у Володимирі виключно за політичну діяльність його батька — Романа Шухевича.
В 1954 році, відбувши шість років тюремного ув'язнення (якщо не рахувати років дитбудинку), він підпав під дію закону про амністію неповнолітніх, однак знову був заарештований за протестом Генерального Прокурора СРСР: «Ю. Шухевича освобождать нельзя, так как он сын ликвидированного предателя и пособника фашистов Р. Шухевича».
У 1958, після закінчення 10 річного терміну ув'язнення, ОСО МВД СРСР повторно засудило на нові 10 років у невільничих таборах суворого режиму на основі «тюремної справи», використавши за «свідків» провокаторів і тюремних наглядачів.
У серпні 1968 Шухевич був звільнений і через заборону жити в Україні поселився в Нальчику Кабардино-Балкарської АРСР, де працював електромонтером. У березні 1972 з посиленням авторитарного режиму в СРСР був заарештований втретє і засуджений на 9 років ув'язнення і 5 років заслання. Після короткочасного перебування в мордовських концтаборах Шухевич був заарештований в ув'язненні вчетверте 1973 і засуджений на 10 років тюремного ув'язнення і 5 років заслання; до 1978 перебував у Владимирській тюрмі, звідки був спрямований до Чистопольської тюрми.
Шухевич брав активну участь у кампаніях за надання ув'язненим статусу політв'язня, домагався права на виїзд з СРСР і став членом Української Гельсінської Групи. У березні 1982 Шухевич був висланий на заслання в Тюменську область.
У 1988 р. (55 років) закінчився термін заслання у Сибір. Після повної втрати зору в радянських тюрмах потрапляє у будинок для інвалідів.
У 1990 р. (57 років) отримує дозвіл повернутись в Україну.
Після проголошення Незалежності України у 1991 році, Юрій Шухевич на запрошення світових правозахисних організацій та української діаспори відвідує країни Західної Європи, США, Канаду і поселяється в Україні.
У грудні 2002 р. ініціативною групою розпочинається дослідження біографії Ю.Шухевича та розповсюдження напрацьованих матеріалів в політичному середовищі України. З січня 2003 р. ініціативна група вимагає присвоєння Ю.Шухевичу звання Героя України (у липні 2003 р. ініціатива була офіційно підтримана Тернопільською обласною радою, рішення № 158 від 02.07.2003)
19 серпня 2006 року наказом Президента України Віктора Ющенко 73- річному Юрію Шухевичу присвоєно звання — Герой України. В наш час[Коли?] Юрій Шухевич, як інвалід радянських тюрем, проживає у місті Львові, беручи активну участь у громадському житті держави.
На сьогодні Юрій Шухевич Герой України є головою політичної партії Українська Національна Асамблея та Головним командиром Української Народної Самооборони (УНА-УНСО).
Пан Юрій - навіть і тепер героїчна людина! Стільки сил, стільки уваги приділяє він нам усім!
[ | ]
"Спілка офіцерів України (СОУ) є всеукраїнською неприбутковою громадською організацією військово-патріотичного спрямування, яка об'єднує на добровільних засадах громадян України: військовослужбовців-офіцерів, прапорщиків і мічманів кадру, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, курсантів (слухачів) випускних курсів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, що здійснюють підготовку спеціалістів для військових формувань України, військової служби за контрактом, за призовом, запасу і у відставці Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Міністерства з надзвичайних ситуацій, військовослужбовців які проходять службу у резерві (надалі - Збройних Сил України), а також громадян офіцерів (старшин) - ветеранів військових формувань, які брали участь у визвольних змаганнях за незалежність України..."
При використанні інформації
посилання наwww.portsou.at.ua бов’язкове.
Зміст
матеріалів на сторінках сайту не завжди
відображає офіційну позицію Всеукраїнської громадської організації
СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ і адміністрації сайту.
Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних банерів, які надає
сервіс "Ucoz".
Відповідальність за точність наведених фактів, цифр, та імен несуть
автори матеріалів.