24 грудня 2009 р. о 10.30 в приміщенні Національного музею історії України відбулася передача унікальних архівних документів Служби зовнішньої розвідки України до Українського інституту національної пам'яті.  

На виконання Указу Президента України № 37/2009 "Про розсекречення, оприлюднення та вивчення архівних документів, пов'язаних з українським визвольним рухом, політичними репресіями та голодоморами в Україні" від 23 січня 2009 р. Галузевим державним архівом Служби зовнішньої розвідки України виявлено і розсекречено документи, що розкривають життя і діяльність відомого українського військового діяча, отамана, генерала Армії УНР Юрія Йосиповича Тютюнника.

Галузевий державний архів Служби зовнішньої розвідки України виявив та передав до Українського інституту національної пам'яті понад 2000 цифрових копій унікальних архівних документів, листів та рукописів Юрія Тютюнника.

Для науковців найбільшу цінність становлять оригінальні листи генерала, які відображають його погляди на українську державність, становище української політичної та військової еміграції у Польщі та Румунії, діяльність українських громадських і політичних організацій за кордоном, здійснення антибільшовицької боротьби, умови проживання, особисті контакти і родинне життя Ю. Тютюнника. Дотепер більшість з зазначених документів були засекреченими і невідомими для дослідників.

Більшість листів датуються 1921-1923 роками. У них відображені  націонал-революційні погляди Ю. Тютюнника. Він наголошував на тому, що метою Української революції 1917 – 1921 років було національне визволення, відновлення української національної гідності і позбавлення комплексу меншовартісності.

У листах Ю. Тютюнник вдається до аналізу прорахунків та недоліків, які були допущені українською владою та військовим командуванням. Серед таких – відсутність чіткої тактики і стратегії боротьби. Генерал займався також розробкою державницької ідеології, яку планував поширювати через друковані органи.

Після поразки Другого Зимового походу Ю. Тютюнник намагався підтримувати зв'язок з політичними і військовими діячами, які разом з ним брали участь у визвольних змаганнях, намагався об'єднати українську еміграцію в Румунії та Польщі, українських повстанців, які опинилися обабіч польсько-радянського кордону. З цією метою здійснював поїздки з території Польщі до Чернівців і Кишинева.

Паралельно з політичною та громадською, Ю. Тютюнник займався науково-просвітницькою діяльністю. Зокрема, він став автором книги "Перший Зимовий похід", написав спогади про участь у революційних подіях 1917 р., збирав матеріали для повстанського альбому. Це відповідно знаходило відображення у листуванні. Варто відзначити, що рукопис книги «Зимовий похід 1919—1920 років» з авторськими примітками і правками теж є окремим томом "справи Тютюнника", яка зберігається в архіві Служби зовнішньої розвідки.

Листи до друзів і дружини Віри Андріївни, показують нам Ю. Тютюнника, в іншій, раніше невідомій іпостасі, як сентиментального і люблячого чоловіка, чуйного батька. У листах до дружини за квітень 1923 р. Ю. Тютюнник писав, що зробить все можливе для вивезення родини за кордон. Однак здійснитися задуманому не судилося, адже 16 червня 1923 р. внаслідок чекістської операції Ю. Тютюнника було захоплено.

Офіційно радянська влада заявила про добровільний перехід генерала. Однак у жодному з виявлених в архіві Служби зовнішньої розвідки України листів Ю. Тютюнника не йдеться про наміри припиняти боротьбу, а тим більше переходити на радянські позиції.

Як авторитетний військовий діяч і відомий повстанський отаман, Тютюнник становив загрозу для окупаційної влади. Тому в його оточення було введено декількох більшовицьких агентів. Так, Йосип Добротворський впродовж тривалого часу виконував обов'язки помічника Ю. Тютюнника, а Григорія Заярного він взагалі вважав своїм товаришем. Ці двоє користувалися довірою отамана, виконували важливі доручення і знали про всі дії та плани генерала. Згодом Г. Заярний брав участь у чекістській операції з захоплення Ю. Тютюнника.

Загалом у Державному галузевому архіві Служби зовнішньої розвідки України виявлено понад 2000 документів, більшість з яких є оригінальними і написані рукою Ю. Тютюнника. Зазначені документи мають надзвичайно важливе наукове та суспільно-політичне значення, адже повертають об'єктивну історичну пам'ять про одного з найбільш відомих, а разом з тим, суперечливих діячів Української національної революції.

Всі цифрові копії документів, а також окремі оригінали, виявлені Службою зовнішньої розвідки, передані до Українського інституту національної пам'яті, який забезпечить їхнє дослідження та публікацію.

Участь у заході взяли: Микола Маломуж – Голова Служби зовнішньої розвідки України, Владислав Верстюк – заступник голови Українського інституту національної пам'яті, Сергій Чайковський – генеральний директор Національного музею історії України, Олександр Скрипник - керівник прес-служби Служби зовнішньої розвідки України.

Український інститут національної пам'яті