Перемога у війні визначала крах планів фізичного знищення народів колишнього СРСР, завоювання так званого "життєвого простору” для носіїв "нового порядку”, які не забарилася приступити до необмеженого хазяйнування на окупованих ними землях України, Білорусії та Росії.

Але народи СРСР повстали на захист своїх національних інтересів, і в травні 1945 року в Берліні завершили розгром орд німецьких загарбників.

Війна принесла горе, сльози, страждання. Перемога дісталася кров’ю та потом воїнів, масовим героїзмом на передовій та в тилу. Серед цих героїв багато вихідців з України, з інших етнічних українських земель.

Ми пам’ятаємо прізвища командувачів фронтів М.Ф.Ватутіна та І.Д. Черняхівського, майстра повітряних боїв І.М. Кожедуба, снайпера Л.М. Павліченко, командира загону французького Спротиву В. В. Порика, лейтенанта О.П. Береста, який встановлював Прапор Перемоги над рейхстагом, новатора виробництва М.М. Мазая.

Безмежним є вклад у Перемогу мільйонів синів та доньок України, які воювали з ворогом від Волги до Відня, від Кавказу до Заполярья. Серед них є такі, чиї могили залишилися по місцях боїв, і такі, хто після поранень і тяжких воєнних випробувань відбудовував країну.

Честь Вам і хвала герої війни!

Вічна слава тим, хто не повернувся з бою чи помер від ран!
Спасибі тим учасникам війни, хто і зараз поруч з нами!

Міцного Вам здоров’я, бадьорості, щастя. Безцінним є Ваш життєвий досвід, ми просимо Вас зустрічатися з молоддю, воїнами, чесно розповідати про прожите, допомагати сучасникам розібратися в проблемах сьогодення. Особливо важливо не затягувати з вирішенням такого дуже болячого питання, як роз’єднаність народу в війні. Трагедією України була необхідність спротиву як нацистським, так і комуністичним поневолювачам. Це привело до того, що українці порою були вимушені стріляти один в одного.

Війна свідомих українських націоналістів та тих громадян з України та інших республік, що стали під їх знамена, велася в ім’я свободи та незалежності. І якщо комуністична ідеологія, яку не цікавили долі людей, визнавала за воїнами Червоної армії справедливість їх дій, то воїнам Української повстанської армії, що гинули за свободу України, було відмовлено в визнанні права на таку боротьбу. Тому що право на свободу не визнавалося керманичами країни, що спотворили комуністичні ідеали, за всім народом України.

Боротьбу з вибором народу - Незалежністю – сповідувачі комуністичних ідей ведуть і понині. Але народ повернення до минулого не хоче.

Вельмишановні ветерани Великої Вітчизняної війни! Ви перемогли найлютішого ворога. Але головна Перемога попереду – примирення українців, які воювали по різні сторони барикад, як представники бездержавної нації. Просимо Вас перемогти наслідки імперської брехні, якщо вони ще залишилися в Ваших серцях.
Визнайте справедливість боротьби українських патріотів за незалежність України, подайте руку ветеранам УПА.

Свято Перемоги є і буде святом всього народу