Які ж найсуттєвіші, на думку автора, недоліки Програмного маніфесту "Майдану"?
1. У тексті маніфесту немає ключового меседжу резолюції першого Народного Віче від 29 листопада 2013 року: вимоги відставки Януковича.
Немає там і згадки про дострокові президентські вибори. Є лише вимога про тимчасове повернення до Конституції України 2004 року, відповідно до якої вибори нового президента відбудуться восени 2014-го. А отже і Майдан до цього часу має не розходитись.
2. У маніфесті немає жодної згадки про необхідність встановлення справжнього народовладдя, хоча один з головних меседжів Майдану: «Влада – це ми!», який має бути втілений шляхом реалізації 5-ї статті Конституції України, згідно з якою влада в Україні належить народові.
3. У маніфесті йде мова про необхідність «утворення представницького органу установчої влади для підготовки нової Конституції України».
Зверніть увагу: мова йде не про внесення змін до Конституції України, а про нову Конституцію. Це буде що – чергова Конституційна (а насправді – неконституційна) асамблея, яку ще вчора піддавала нищівній критиці опозиція?
До речі, нещодавно федеральний суддя США, Богдан Футей, який брав участь у створенні першої конституції Незалежної України, нагадав, що Конституція 1996 року отримала позитивні оцінки міжнародних організацій та Венеціанської комісії і що Основний закон потрібно не переписувати, а виконувати.
4. «Червоною ниткою» крізь маніфест проходять заклики творити нову Україну. Це дуже нагадує розкритикований свого часу опозицією заклик Партії регіонів (трирічної давності) «будувати нову країну» і нагадує комуністичний підхід: «до основанья, а затем…».
До речі, в документі замість слів «області», «обласний» вживаються слова «регіони», «регіональний». Це зроблено випадково, чи продиктовано бажанням сподобатися населенню східних областей України?
5. У маніфесті йде мова про необхідність «переговорів з владою з метою формування пакету рішень…» попри попереднє рішення Майдану - вести з владою діалог лише про дату дострокових президентських виборів.
Нагадую: вимога ж Майдану про відставку уряду була беззастережною.
У маніфесті йдеться про необхідність формування «технічного Кабміну завдання якого - вивести країну з системної кризи, забезпечити підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, а також гарантувати проведення чесних виборів президента та парламенту».
Як бачимо, завдання такого уряду надто амбітні, щоб називати його «технічним», доцільно було б назвати його «перехідним».
6. У маніфесті говориться про необхідність «становлення на основі місцевих та регіональних осередків ВО "Майдан” мережі самоорганізації громадян, яка забезпечить громадський контроль за діяльністю органів влади та самоврядування; ідентифікацію проблем місцевого розвитку та консолідацію громадян на їх вирішення» тощо.
Тут є протиріччя: якщо вже створена організація, то все це має відбуватися організовано, а не стихійно (на рівні самоорганізації) у відриві від організації-«Майдану».
7. У маніфесті йдеться про необхідність «затвердження системного Плану змін в країні «Європейська Україна».
Заважте, мова йде не про якийсь проект «Європейська Україна», а про нову країну з такою назвою! Така сентенція не витримує критики!
Але автори маніфесту (очевидно, це Рада ВО «Майдан») у своїй «залізній» логіці непохитні: в кінці маніфесту від імені всього Майдану вони заявляють: «Лише такий шлях, який ми маємо пройти разом, гарантує успіх Україні та втілення в життя ідей Майдану».
А чи так це насправді, хай скажуть рядові майданівці.
Михайло Роль, незалежний політичний експерт