» 2012 » Квітень » 6 » ПРО МАЙБУТНЄ ВИСОКОГО ДУХУ АРМІЇ І ЗДОРОВОГО ДУХУ НАЦІЇ - Валерій ТРУФАНОВ (пропозиції до парламентських слухань 25.04.2012)

---

11:18 ПРО МАЙБУТНЄ ВИСОКОГО ДУХУ АРМІЇ І ЗДОРОВОГО ДУХУ НАЦІЇ - Валерій ТРУФАНОВ (пропозиції до парламентських слухань 25.04.2012)

Відтак, щоб сьогоднішня Армія була просякнута духом високих морально-етичних цінностей патріотизму, жертовності, любові до Батьківщини і пошани до керівників і командирів, необхідно почати підготовку і виховання патріота ще з малку, з щонайраннішого дитячого віку. Тому що саме в цьому віці формуються відповідні високі ідеали. Мало відомий історик вітчизняної Армії Антон Антонович Керсновський (1907-1944) недарма зазначав: «Якщо ти маленький хлопчик, і, читаючи книжку, уявляєш себе на полі бою в армії Олександра Македонського чи тобі сниться, що ти долаєш Альпи разом із Суворовим, дарма вагатися – твоя дорога в Армію, і тільки в Армію». Але щоб молодому поколінню снилися такі сни, необхідне відповідне морально-патріотичне виховання. Згадаємо наших співвітчизників, героїв багатьох славетних воєн, зокрема бійців УПА, і їхню відданість нації, патріотизм та вірність Українському народові. В часи воєн завжди поруч з вояками стояли народ і священик. Без релігії і ідеології не створюється і не існує жодна з армій. Потужні ідеали комуністичного суспільства закладалися ще в дитинстві, ще у маленьких жовтенят, а потім, у підлітковому віці – в піонерів та комсомольців. Саме багатопланова підготовка майбутнього захисника батьківщини з максимально раннього віку віддавна була пріоритетною у нашій державі та в державах – Російська Імперія та Радянський Союз – на базі яких Україна постала. Що нині можна запропонувати замість ідеології монолітної єдиної партії та інституції військового комісарства? Насправді ми можемо запропонувати навіть набагато більше, ніж в попередню епоху. Які альтернативи ми можемо запропонувати сучасному суспільству замість тих сумнівних забав і насолод, услід за якими вони зараз ідуть, як на заклання? Насправді, ми маємо в своєму арсеналі дуже потужні альтернативи світу розбещеності, аморальності, хвороб і викривленого розуміння поняття «свобода». І маємо тому, що маємо приклади не тільки далекої своєї Дожовтневої історії з інституцією військового душ пастирства, а і тому, що можемо бачити ефективність військового капеланства сьогодні. Я не хочу бути голослівним, переповідаючи самі тільки теорії. Давайте візьмемо для приклада дві конкретні держави, які тривалий час перебувають у стані перманентної війни. Мова про такі держави, як Ізраїль та Південна Корея. Служба в арміях цих держав – велика честь для кожного громадянина. В чому ж секрет успіху цих держав? Чому служба в їхніх арміях є не тяжкою повинністю, а великою почестю для громадян Кореї та Ізраїлю? Тому що ідеологія цих держав і відповідно армій, як і ідеологія колишньої Російської Армії, в склад якої входила наша вітчизна, базується винятково на біблійних заповідях. І здійснюється це завдяки інституту військового капеланства. В Ізраїлі Тора, тобто Священне Письмо, є конституцією держави. Згадаймо Шестиденну війну 1967 року. 70-тисячна армія на чолі з Моше Даяна проти 370-тисячної армії арабів. Секрет тодішньої перемоги Ізраїлю в тому, що під час ведення бойових дій по гучномовцю транслювалися Слова із 120-го псалма книги Біблії. Слова Божі є потужною духовною зброєю для солдат. У Південній Кореї в 1951 році президент Лі Син Ман приймає рішення про введення інституту священиків в діючу армію, у 1969 році генерал армії Хан-Сипт проголошує гасло: «Релігія –кожному військовослужбовцю. В 1972 році створено комітет з євангелізації в армії. В Кореї по 300 тисяч солдатів щорічно приймали хрещення. Суспільство поповнюється сильними, міцними, морально підготовленими і для війни, і для миру громадянами. Починаючи з 1996 року в середовищі різних релігійних конфесій в Україні формується цілий напрямок діяльності, спрямованої на задоволення духовних потреб наших вітчизняних військовослужбовців. В Армії з`являється відповідний наказ №220 від 22.04.2011 року. Усі передумови для підняття морально-духовного, а отже і бойового духу юридично створені, залишилося взятися до роботи в цих напрямках. І ця робота вже триває. Останньою крапкою ініціативи згори в цьому відношенні стало утворення 1 листопада 2008 року в структурі Департаменту гуманітарної політики Міністерства оборони України сектору роботи з релігійними організаціями. Сьогодні ми пропонуємо розпочати масштабну підготовку громадян України до служби в лавах Армії. Розпочинати потрібно, як уже я говорив вище, саме з роботи над світоглядом дітей, підлітків та молоді. Майбутнє високого духу армії і здорового духу нації ми бачимо в нерозривному зв’язку з залученням дітей та молоді до широкого військово-патріотичного руху, заснованого на біблійських засадах та постулатах. В школи, в молодіжні кола, в спортивні організації треба вдихнути струмінь відродження капеланського руху, накрити молодь крилом душпасторської опіки. Налагодити зв'язок душ пастирства з силовими структурами й уповноваженими за душопсторську опіку військовослужбовцями. Тим більше, що підписано «Меморандум про співпрацю у справах душпастирської опіки військовослужбовців Збройних Сил України», який передбачає саме такі дії. Читати повністю пропозиції полковника Валерія ТРУФАНОВА тут "Душпастирство послужить як справі відродження високого духу людини у погонах, так і підняттю самого найвищого авторитету Армії в народі."

1 2 3 4 5 : 932 | : PORTAL_SOU | : 5.0/2

: 0