» 2013 » Листопад » 14 » Проект «Морськими шляхами Кобзаря» потребує підтримки.

---

19:58 Проект «Морськими шляхами Кобзаря» потребує підтримки.

Шановні друзі!  Заступник Голови Севастопільської організації СОУ капітан 2 рангу Тимур Баротов очолив авторську групу, яка розпочала роботу над виконанням проекту «Морськими шляхами Кобзаря».  Група потребує фінансової допомоги, яка буде компенсована комплектом «Кобзар 200», що містить:  -Кобзар – репринтне видання;  -Копія фільму;  -Блок марок – малюнки Шевченка під час експедиції тощо.  1.Проект: документальний фільм «Морськими шляхами Кобзаря» (робоча назва).  Робота над створенням фільму про участь у морських походах Т.Г.Шевченка по Аральському морі розпочалась наприкінці 2011 року, після завершення основних зйомок фільму «Українська революція». Під час першого етапу готувалося рішення, щодо формату фільму: художній чи документальний? З огляду на відсутність перспективи фінансування зйомок повнометражного фільму на зазначену тему, а також складність реалізації проекту, було прийнято рішення опрацювати версію документального фільму з реконструкцією деяких епізодів. Загальна концепція склалася у вересні 2012 р. Під час підготовчого періоду до роботи над фільмом було залучено 14 осіб, серед яких автори ідеї Т. Баротов і В. Правосудов, за допомогою яких став можливий перехід до другого етапу – зйомок. Зйомки фільму планується завершити восени 2013 р., а монтаж до кінця року.  Основні зйомки проходитимуть в Севастополі, а також в Санкт-Петербурзі. Деякі сцени фільму будуть зніматися в військово-морському музеї Михайлівська батарея (Севастополь) та Казахстані. Фільм розкриватиме маловідомі факти з військової служби Т.Г.Шевченка під час описової експедиції О.І.Бутакова Аральським морем (1848-1849 р.р).  …  Ми довго в морі пропадали,  Прийшли в Дар'ю, на якор стали;  З в а т а г и письма принесли,  І всі тихенько зачитали.  А ми з колегою лягли;  Та щось такеє розмовляли.  Я думав, де б того добра,  Письмо чи матір, взять на світі.  «А в тебе єсть?» — «Жона, і діти,  І дом, і мати, і сестра!  А письма нема...»  . . .  [Друга половина 1848,  Косарал]  Підсумком цієї експедиції стала мапа Аральського моря, що відкрила Європі невідоме до того часу море. На головну роль затверджено Заслуженого артиста України актора Віталія Таганова. Автор і режисер фільму, офіцер запасу Військово-морських Сил ЗС України, капітан 2 рангу Тимур Баротов (автор 16 документальних фільмів на військову та військово-історичну тематику). На екрани фільм вийде до 200-річного ювілею від Дня народження Великого Кобзаря.  Для довідки:  Бутаков Олексій Іванович — (*19 лютого 1816 — †10 липня 1869) — російський мореплавець і географ, дослідник Аральського моря, контр-адмірал. У 1848—1849 — капітан-лейтенант флоту, начальник Аральської описової експедиції.  У 1848 році Бутаков призначений начальником експедиції для дослідження Аральського моря. В Оренбурзі було побудовано шхуну «Костянтин», до літа 1848 її було доставлено до укріплення (Раїмське) поблизу гирла Сир-Дар'ї. Під час переходу експедиції Олексія Бутакова з Орської фортеці до Аральського моря провідником був Агау. За клопотанням Бутакова до її складу було включено Тараса Шевченка як художника. Поет познайомився з мореплавцем у травні 1848 в Орській фортеці перед виходом експедиції. Під час цієї експедиції вони разом були на шхуні «Костянтин» і жили в однійкаюті. Дружні взаємини між поетом і Бутаковим підтримувалися протягом усього аральського періоду, а потім в Оренбурзі, де на прохання географа, Шевченка залишили для остаточної обробки матеріалів експедиції.  Деякі картини намальовані Т.Г. Шевченком під час Аральської експедиції (1848-1849 р.р.).            2.Проект: «Перший «Кобзар» Шевченка в Україні».  Також до 200-річного ювілею вийде в світ препринт дуже рідкісного першого Київського видання «Кобзаря» 1889 р., викуплене на одному з книжкових аукціонів наприкінці 2012 року, перевидання якого, здійснить одне з поважних в Україні видавництв. «…Слід наголосити, що видавати твори Шевченка у Києві було набагато важче , ніж у Петербурзі та Москві – після Валуєвського та Ємського указів тут видання проходило через значно жорсткішу цензуру. Тому київські видавці довго боялися самостійно видавати Шевченків «Кобзар». Перше його видання здійснив у 1889р. Франц Йогансон. Через п’ять років, у 1894 р., він двічі перевидав «Кобзар» (перший наклад мав 2 000 примірників, був надрукований на кращому папері і коштував 1р.50 коп.; другий – накладом 4 000 примірників…». (ПРО АТРИБУТУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДАНЬ ТВОРІВ Т.ШЕВЧЕНКА У КОЛЕКЦІЇ МКДУ) Марія Антонівна Корнійчук, наукова конференція «Українська писемність та мова у манускриптах і друкарстві», 2010 р  http://vuam.org.ua/uk/704:Про_атрибутування_окремих_видань_творів_Т.Шевченка_у_колекції_МКДУ  До участі у проекті запрошуються всі небайдужі!  Авторська група проекту.  Наша пошта для пропозицій: shevchenko200@i.ua

1 2 3 4 5 : 2062 | : PORTAL_SOU | : 5.0/2

: 0