"...Якщо Верховна Рада не спроможна належним чином забезпечити фінансування потреб Збройних Сил (Кабмін також, по суті, самоусунувся від прийняття невідкладних заходів з метою порятунку війська), у такому разі український народ має сказати своє слово, має розпочати збір коштів на порятунок армії.

Тому президент України (він же Верховний Головнокомандувач ЗСУ) має, на мій погляд, моральне право і законні підстави звернутися із закликом до українського народу розпочати збір коштів (йдеться про добровільні пожертви людей) для порятунку війська (насамперед, військово-повітряних сил).

Проблем достатньо: виробництво нової військової техніки, зокрема танка "Оплот", переоснащення військових частин новітнім озброєнням, модернізація застарілих видів озброєнь та систем, розбудова та модернізація військово-морського флоту і, звичайно, збільшення грошової винагороди захисникам Вітчизни, поліпшення їхніх побутових умов.

Як гарант Конституції, як Верховний Головнокомандувач Ющенко має виступити з благородною ініціативою – зверненням до народу із закликом-проханням складати добровільні пожертви на Українське військо.

Український народ зрозуміє такий вимушений крок, зрозуміють і патріоти-бізнесмени, патріоти-банкіри. Президент має прерогативу щодо забезпечення ефективного контролю за належним використанням народних грошей.

Слід відкрити спеціальний банківський рахунок, обрати Наглядову раду з числа найдостойніших фахівців, людей моральних, справжніх патріотів України, яким народ ще довіряє, і під їхнім пильним контролем виділяти зібрані кошти на потреби війська то оборонної промисловості.

І наостанок, мудра думка В’ячеслава Липинського: "Кожна демократія в чистім виді, така, як наша сучасна демократія українська – це організм без спинного хребта. Спинний хребет кожної державної, а отже, й державно-демократичної організації – армія".

Треба врятувати. Армію. А відтак державно-демократичну організацію, ім’я якій – Україна. Бо, як цілком слушно нещодавно зауважив Віктор Ющенко, упродовж одного дня може виникнути ситуація, коли "ніхто не буде панькатись з цією нацією, з цією демократією, з якоюсь незалежністю".

І насамкінець. Вагомим доброчинним внеском для потреб українського війська можуть стати, на мій погляд, нереалізовані кошти численних кандидатів на пост президента.

Йдеться про грошові застави у розмірі 2,5 мільйона гривень кожна, які бажаючі обійняти президентське крісло мають внести до державної скарбниці. А, може, українські олігархи вже давно хочуть, але ніяк не наважаться, влаштувати доброчинний аукціон на потреби Збройних Сил України?"

Олега Романчука, члена Спілки офіцерів України, шеф-редактора журналу "Універсум", для УП

УКРАЇНСЬКА ПРАВДА