Конституційний Суд України 1 жовтня ц.р. скасував прийнятий Верховною Радою 2004 року Закон "Про внесення змін до Конституції України”. Відтепер у державі діє Конституція в редакції 1996 року. Як розцінити рішення КС з правової точки зору? Які воно породило правові наслідки і колізії? Про все це в інтерв’ю, яке дав нашій газеті голова Українського юридичного товариства Олег БЕРЕЗЮК.

— Пане Олеже, як оцінити зміни, що були внесені до Конституції у грудні 2004 року, чи була потреба не просто їх скасовувати (зараз не говоримо про спосіб, у який це зроблено), а й повертатися до Конституції 1996 року?

— Скасування політичної реформи 2004 року слід було очікувати, оскільки однією з причин виникнення системних соціально-політичних криз в Україні з 2005 до 2010 року була саме Конституція України. Відсутність балансу між гілками влади породжувала виникнення конфліктів навіть у рядах провладної коаліції, що не давало можливості налагодити ефективну роботу державного механізму. Очевидно, що таку Конституцію потрібно було змінювати, але чи варто було повертатися до Основного Закону в редакції 1996 року? Не зайвим буде нагадати, що головною причиною проведення так званої політичної реформи і внесення змін до Конституції 2004 року було небажання наділяти майбутнього президента України надто великими повноваженнями з метою недопущення узурпації влади в країні однією особою. До речі, саме Партія регіонів була основним ініціатором проведення конституційної реформи, оскільки не мала на той час реальних шансів провести свого кандидата на посаду президента України.

— Тож Основний Закон держави змінювався під ті чи інші політичні сили?

— Сьогодні ситуація змінилась. Віктор Янукович — Президент України і йому потрібні відповідні повноваження для того, щоб управляти державою, а Конституція у редакції 2004 року створювала формальні перешкоди. У зв’язку з цим у вищих ешелонах влади було ухвалено рішення через Конституційний Суд скасувати зміни до Основного Закону і повернутись до Конституції 1996 року.

— Як розцінити це рішення з правової точки зору?

— Обґрунтованим таке рішення можна назвати хіба що з точки зору політичної доцільності, Але якщо виходити з того, що Україна є правовою і демократичною державою, то дії влади і рішення Конституційного Суду протиправні, що викликає занепокоєння.

— Що саме конкретно? Які тепер маємо правові колізії?

—Протягом останніх п’яти років діяла нова Конституція і практично ніхто не заперечував протии її легітимності. На її основі приймались закони, видавались укази президента, взагалі вся країна жила відповідно до норм нової Конституції. Тепер рішенням КС Конституцію зразка 2004 року визнано нелегітимною, що тягне за собою нелегітимність усіх законів та інших нормативно_правових актів, прийнятих на її основі, а також рішень та розпоряджень посадових осіб, прийнятих з 2005 до 2010 року. У зв’язку з цим потрібно проводити реституцію, тобто повертатись до того стану, який був до 2004 року. Якщо закони ще можна переглянути і привести у відповідність до Конституції, то як бути з відповідними рішеннями органів державної влади і місцевого самоврядування, які вже виконані? Як скасувати призначення посадових осіб, які відбувались за період дії нової Конституції? Як повернути кошти, які були витрачені на виконання законів та підзаконних актів, ухвалених на основі нелегітимної Конституції і хто має відповідати за збитки, завдані державі у зв’язку з прийняттям протиправних рішень? Відповіді на ці та багато інших запитань, пов’язаних із визнанням нелегітимним Закону про внесення змін до Конституції, у рішенні Конституційного Суду немає. Про що думали судді Конституційного Суду, приймаючи таке рішення, сказати важко, але очевидно, що це рішення Суду виконати буде неможливо.

— Схоже, КС взяв на себе функцію встановлювати, змінювати конституційний лад у державі?

— Якщо виходити зі ст. 5 Основного Закону, якою встановлено, що право визначати і змінювати конституційний лад належить виключно народові України і не може бути узурповане державою або її органами, то Конституційний Суд взагалі не мав права приймати такого рішення, оскільки повернення до Конституції 1996 року — це фактично зміна конституційного ладу. Скасувати внесені до Конституції зміни Конституційний Суд мав право лише до введення їх у дію, і тоді це рішення було б юридично обґрунтованим і не мало б тих негативних юридичних наслідків, пов’язаних зі скасуванням нормативного акта, введеного в дію.

— Яким же чином приймати Конституцію і вносити зміни до неї?

Спілкувався
Петро АНТОНЕНКО

Слово Просвіти