 14 липня 2013 р.представники Львівської обласної організації Спілки офіцерів України взяли участь у заходах, які проходили у с.Сприні Самбірського району Львівської області.
Кожної другої неділі липня щороку учасники боротьби за Українську незалежність, представники громадськості їдуть у Сприню, де 11-15 липня 1944 року створено Українську Головну Визвольну Раду (УГВР) як верховний орган українського народу в його революційно-визвольній боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу. Минає 69 років, як проходив Великий Збір, на якому створено підпільний уряд, парламент для продовження революційно-визвольної боротьби проти фашистської, а згодом і більшовицької окупації. Саме УГВР підпорядковувалися тисячі незламних борців за волю своєї держави. 15 липня 1944 р. Президентом УГВР одноголосно було обрано Кирила Осьмака(полтавчанина) – колишнього члена Української Центральної Ради. Головою Генерального Секретаріату (уряду) і секретарем військових справ (міністром оборони) обрано Р. Шухевича – Провідника ОУН на Рідних Землях й Головнокомандувача УПА. Р.Шухевич заповідав: "Коли розвалиться Радянський Союз, незалежність України слід проголосити від імені УГВР." У середині 50-х років післявоєнного періоду майже всі члени УГВР на території України або полягли в боротьбі з московськими загарбниками, або були запроторені у радянські в’язниці. Та пам’ять про їх велику і благородну справу, мученицьку смерть живе у поколіннях вдячних українців. 14 липня, на території спортивно-туристичного оздоровчого комплексу «Прикарпаття» імені Президента УГВР Кирилла Осьмака відбулись урочисті заходи. Участь у святкуванні взяла дочка президента УГВР Кирила Осьмака Наталія Осьмак, яка приїхала з Києва. Серед гостей були народні депутати, представники Львівської обласної ради та ОДА, депутати різних рівнів, лідери патріотичних політичних партій, представники низки громадських організацій, делегації ветеранів ОУН–УПА з Волині, Львова, Червонограда, Дрогобича, Стрия, Старосамбірщини та інших міст. Біля пам’ятного знака, відкритого на честь засновників Української Головної Визвольної Ради (УГВР), священики відслужили панахиду. На урочистому вічі виступаючі закликали не забувати свого минулого, бути пильним, бо Україна в небезпеці. Виступаючі згадували трагічні історії краю, до яких спричинилися жорстокі репресії сталінського режиму, закликали вивчати свою історію, знати правду про минуле, передавати її наступним поколінням. Слово мав і голова Львівської обласної організації СОУ полковник Петро Костюк, який підкреслив важливість використання досвіду УГВР у захисті національних інтересів та умінні консолідувати національні сили у надзвичайно складних умовах. Цього дня у Сприні пластуни,вже традиційно, урочисто прийняли присягу. Увагу присутніх також привернула і нова експозиція музею-криївки
Урочистості події додав концерт, в якому брали ветеранські хори. Учасники вшанування пам’яті борців за незалежність України побачили літературно-драматичну композицію «Прийди і поклонись Кирилові Осьмакові». Її за поемою Дмитра Павличка «Кирило Осьмак» підготував Народний коллектив «Радо» Народного дому с. Ралівка. На святі були присутні гості з Донецька, яких запросила у поїздку по Західній Україні М. Матіос. Зукрема, дуже тепло зустріли учасники свята співачку з Донецька-виконавицю авторської пісні Акулову. Особливо запам'яталась пісня "Нескорена любов". Напередодні відзначення 69 річниці створення УГВР у сусідньому із Спринею селі Монастирці було віднайдено унікальний архів УПА. Архів, був закопаний, як свідчать записи у зошиті, 1947 року біля гірської річки. Та з роками повеневі води міняли її русло і в такий спосіб підмили берег.У бідоні знайдено доволі великий архів повстанців. Це, зокрема, агітки, журнали, книжки, тексти пісень, зошити, списані гарним почерком фіолетовим чорнилом, де, зокрема, добре читається текст Декалогу українського повстанця, інші навчальні тексти. Привертають увагу машинописні аркуші, в яких детально зафіксовано, як, коли і де саме у бою з московським оккупантом загинув повстанець на псевдо «Ворона». Там же зазначено, що його поховано 1947 року вночі на цвинтарі села. Не всі знайдені матеріали, на жаль, добре збереглися. Час таки зробив свою руйнівну справу. Але частину архіву можна прочитати й довідатися правдиву історію про боротьбу вояків УПА за незалежність своєї держави на Самбірщині. Цей архів було передано директору музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Р.Забілому. Над архівними матеріалами мають ретельно попрацювати історики.
Львівська обласна організація Спілки офіцерів України.
Фото Андрія Роя та Степана Боренька.
| 
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
