» 2012 » Січень » 28 » "КРУТЯНСЬКА ПІСНЯ" та "ШЕВЧЕНКО" - маловідомі вірші Антонича."Якщо можете - посприяйте. Наперед дякую!" - Степан Семенюк (+відео)

---

10:55 "КРУТЯНСЬКА ПІСНЯ" та "ШЕВЧЕНКО" - маловідомі вірші Антонича."Якщо можете - посприяйте. Наперед дякую!" - Степан Семенюк (+відео)

Напередодні дня вшанування Героїв Крут на електронну адресу нашого порталу було надіслано коротке повідомлення від побратима - підполковника Ігоря Лісодіда такого змісту:"...ветеран визвольних змагань, наш найшанованіший друг, з Польщі просить опублікувати на сайті маловідомі вірші Антонича про Крути." Ось повний текст прикріпленого файлу: "Посилаю два вірші Б.І.Антонича, поета з Лемківщини, про Крути і Т.Шевченка. Ці вірші загалу в Україні майже незнані, а було б добре, щоб до 29 січня, на День Крутів, і в березні на День Шевченка були опублікувані з відповідною анотацією. Якщо можете - посприяйте. Наперед дякую! Будьмо! Степан Семенюк. КРУТЯНСЬКА ПІСНЯ Спом'янімо в пісні славу Крутів Найсвятіше з наших бойовищ! Крути! Крути! - смолоским в майбутнє. Крути! Крути! Це за Батьківщину Стати муром, шанцем душ і тіл. Крути! Крути! Мужньо, воєдино Прямувати в найсвятішу ціль. Крути! Крути! Час розправи близько, Вже червоний ворог кари жде. Крути! Крути! Вічне бойовисько За майбутній, ліпший день. Крути! Крути! Мужність і посвята, Вірність, що міцніша понад смерть. Крути! Крути! Гордо і завзято Кличе пісня і веде в перед! Весна 1937 р ____________________ ШЕВЧЕНКО Не пишний монумент із мармуру Ти залишив по собі, коли туди відходив, звідкілля нема вороття. За бронзу і мідь трівкіше слово - і як завжди сонце сходить і не цвітуть свічок лілеї молитвами забуття. Не тихне сторож вишні - в місяця пожарах, дівчата не вмовкпють, і зозуленим весіннім чарам Все піддане. Земля і на землі закон зростання й крові. Змінниливість вічна і трива незмінність прав і справ. Країна, що над нею місяць грає, як і грав, волошково, пшенично, черешнево, вільхово, вербово. Не тихне клик чаїний над лиманами, що в них заснули вітри замероих бур, немов стяги потоплених човнів, де сплять сповиті в китайку дні минулі і море морщить хвилі, наче людські чола наглий гнів. Це Ти сто літ показував мету і шлях стовпом вогнистим, ми виросли у спадщині Твоїй1, як в сяйві сонця листя, у куряві воєн, у мряці буднів час Тебе не зрушив. Твоє наймення мов молитву кладемо на стяг, бо знаємо, що мов тавро понесемо в життя печать Твоїх палких слів, що пропекла до дна нам душі. «Життя і знання» № 3, 1936 р. " Антонич Богдан-Ігор Васильович P.S. Коли прочитав до кінця текст у прикріпленому файлі, то зрозумів, що його треба виставити повністю як є. Що і зроблено. Гіперпосилання та світлини до матеріалу у текст додані з української Вікіпедії та сайту Історична правда . Також додаю відео каналу ТВІ з інтерв'ю зі Степаном Семенюком. Петро Лисенко, керівник порталу українських офіцерів.

1 2 3 4 5 : 1653 | : PORTAL_SOU | : 5.0/2

: 0