Зараз всі так жваво згадують Кравчука і Єльцина підчас ПУТЧа, а мені довелось буть присутнім саме там (МВО-московський військовий округ) Стояли ми в районі "Тушино" в Москві-столиці. Я вже був дембельом тоді.))) Привезли нас на БТРах в ніч з 17 на 18. Так от мій ком в/частини і ротний зам/політ дали НАМ наказ не застосовувать силу проти цивільних, супротив виключно проти МВС. І от стирчу я весь такий з трьома гранатами і трьома рожками до АК... взагалі у повній бойовій формі...))) Так от останній наказ від тоді ще радянських офіцерів був - за жодних обставин не застосовувать силу проти цивільних!!! І от я низько схиляю голову через двадцять років, перед полковником командиром в/ч Пожидаєвим і замполітом капітаном Чируком. Ці ОФІЦЕРИ не допустили зіткнення між цівільними і військовими. Аби тоді перемогли комуністи, то нашим офіцерам... Так хочеться вірить, що і сьогодні наше військо наповнене такими офіцерами. Такими чоловіками, котрі за жодних обставин не дадуть наказ застосовувать силу проти нас цивільних.
...чого варті булиб кабінетні Кравчук, Шушкевич і Єльцин, аби не наші радянські військові
Страшно, справді жахливо було тоді. Москва - БТРи, танки, ракетні установки "Град", ми десантура... Ми солдати, тоді думали, що то війна з НАТО почалась. Жодної інформації не було. Ми солдати перелякані... І тільки офіцери були залізні і зі здоровим глуздом. Зараз про це не пишуть журналісти. Просто тепер головні герої - Кравчук і Єльцин. Поруч з нами були тоді жіночки з Грузії і Вірменії. Вони приїхали на мітинг і щоб захистить свою національну незалежність. Мене особисто годували три доби дві жіночки з Грузії. А я навіть імен їх не знаю...
Ігор КОЛЕСНІК м.Кривий Ріг
|