|
|
» 2010 » Травень » 31 » Хамство як визначальний фактор політики.
08:14 Хамство як визначальний фактор політики. |
Все, що було принишкле за минуле двадцятиріччя української незалежності, все, що потроху розбухало ненавистю до, здавалось би, вже навіки знищеного «антісовєтцького українського буржуазного націоналізму», враз вивергнулось каламутним потоком соціального бруду. І в тій каламутній водоверті закружляло із злорадним реготом табачникоподібне, відвертовітренківське , затулінське - путінське хамство. У Київському палаці ветеранів вирвалось воно прямо з кабінету директора , ввірвалось до актового залу, де силами ветеранів- державників відбувались заходи, присвячені поминальним роковинам більшовицької бійні, знаної як «Биківнянська трагедія». «Я тут директор!» непрохано - незвано вмостився на сцені Генадій Іванович Глєбов , директор Київського палацу ветеранів, що ось вже другий рік за допомогою Тамари Миколаївни Костюренко, в.о. начальника відділу соціального захисту населення при КМДА, веде війну з «бандєровцами», котрі, як запевняє стаття «Кієвського вєстніка», мало що «прийшли на готове» до Палацу, призначеного, як їм здається, виключно для комуністів, так ще й з кривавим слідом убивства свого народу: « Ми звертаємось,- пишуть червоні полковники та генерали сталінської раті А.М.Гордєєв, М.А.Подуст, Г.В.Циганков та М.А.Царьов ,-до, як вони себе звуть, «юхновців» . Ви й тепер намагаєтесь обманути народ своєю символікою на прапорі, де зображено потиск рук на фоні меча і плуга. А чиї ж то руки? Тих, хто катував населення України, яке не бажало коритися окупантам. Вам би й повірили, якби ви визнали свою провину перед народом України та інших країн, як це зробили німці» Далі нам, в переважній більшості «дітям війни», яким у 1941 році ледве виповнилось 7-8 років, - а декотрі ще й не народились, - радять просити пробачення в українського російського, єврейського та польського народів. Ми, якби могли, щиро попросили б пробачення за окупацію Української Народньої Республіки та убивства членів законного Уряду Центральної ради, особливо за те, що ми допустили на своїй землі нахабне панування московських загарбників, ось таких, котрих з документальною точністю відтворив Анжей Вайда у фільмі «Катинь». Не міг втриматись директор палацу, почувши повідомлення про рішення ПАРЕ щодо тотожності двох тоталітарних режимів –комунізму і фашизму - кинувся на сцену , перебиваючи ведучого криком з метою зірвати «паплюження совєцькой історії», посилаючись на свій «військовий досвід фронтовика» / ніби він і справді був у ще далеко не старої керівної особи/. «Больше я вам не пазволю пріходіть сюда! Тут молодиє люді – воєнниє курсанти слушают вас!». І директор слів на вітер не кидає – шле листи до Міністерства оборони - благо прийшли «наші»! - з проханням не присилати до палацу військову молодь: знати майбутнім українським офіцерам правду про скоєні комуністичними вождями злочини небезпечно: ану, як знову доведеться виконувати накази більшовицьких правителів на масові розстріли населення, як це було у Новочеркаську у відповідь на підвищення цін на м’ясо, а український офіцер, навчений «паплюжниками свєтлой історії соціалізма», зробить так, як загін «альфа» у Москві під час ГКЧП – відмовиться стріляти у натовп?! Як можна демонструвати уривок з фільму Анжея Вайди «Катинь» з документальним відтворенням технології убивства тисяч беззбройних людей мирних професій - польських офіцерів - мобілізованих вчителів, лікарів, інженерів на захист батьківщини від двох нападників – Гітлера і Сталіна? Не допустити, за всяку ціну не допустити «паплюження совєцької історії» фільмом канадського виробництва «Між Гітлером і Сталіним» в той час, як комуністичними злочинцями повертається у бронзі міжнародній злочинець Джугашвіллі - Сталін до ще недостріляних , недокатованих народів «Союзу» під зловтішні садистські заклики покінчити з незалежністю України! Благородним гнівом скипає серце директора палацу Г. Глєбова від «паплюження історії», коли ведучий вечора зачитує лист Генеральної прокуратури України за підписом В.І.Парового про тисячі розстріляних радянською «охранкою» у в’язницях Києва, Рівного, Дубна, Станіславова, Чернігова, Умані, Тарнополя, Харкова!
Провокаторська поведінка директора враз була зупинена присутніми: позбавили мікрофона комуністичного «унтера Пришибеєва» і випровадили хама - директора із зали до коридору, де він, прагнучи розвинути ситуацію аж до виклику міліції, провокував до зіткнення котрогось з ветеранів «Ану, іді сюда!». Охочих не знайшлося. Довелось налаштовувати програміста, що забезпечував показ фільмів, на термінову подачу «докладной» про неможливість працювати у нестерпимому середовищі, де, за словами того ж програміста, «моглі і ножа в бік воткнуть». Так за зазвичай колись розпочинався совєцько- комуністичний шабаш «с мєрой соціальной защіти» за 58 статтею – «контрреволюція». Настав довгоочікуваний час, коли замість положення Конституції України про заборону цензури можна поновити лозунг «Пролетарі всіх країн, єднайтесь!», а в.о. начальнику Управління соціального захисту населення при КМДА Т. Костюренко можна не лише на зборах ветеранів, а на всю УРСР / де взялася оця «незалежна Україна»?!/ гукнути на повні більшовицькі легені «Я – комуністка і пишаюсь цим!», покінчивши разом з явною «буржуазною» / за Леніним/ деполітизацією державних установ! І вже не соромлячись гнати ветеранів - державників з Палацу , де постійно на більшовицькі свята правлять хмільні оргії начальники концтаборів, продзагонів та офіційні державні стукачі із «особих отдєлов», що з кожним роком збільшують і без того зростаючі « ряди фронтовиків». Директору Палацу ветеранів Г.Глєбову і справді здається, що «час розплати настав», бо за особистою участю партдепутата ВР тов. Цибенка він ще 17 вересня минулого року безуспішно намагався силою квадратних грудей і облич заблокувати некомуністичним ветеранам вхід до палацу. Чому б і не розперезуватись директору Глєбову, маючи за спиною підтримку заступника голови КМДА Л. Черновецького І. Кільчицької , обуреної до глибини адміністративної душі вчинком «юхновців», які на виставлений в дверях «заслон» з трьох здорованей на чолі з партайгеноссе Цибенком силою /!/, як пише у відповідь І. Кільчицька на скаргу «юхновців», «прорвались до палацу» на свій же запланований захід? Застосування сили до непроханих «бандєровцев» І. Кілчицьку чомусь не обурює. Проте, ветерани - державники вважають своїм обов’язком хамській «силі» протиставити законодавство України та свої відповідні заходи, що б про це не думала вчорашня партноменклатура в українських державних органах влади.
І чи взагалі не передчасна хамовита ейфорія «защітніков совєцького отечества»?... щоб бува не повторити відомих за останнім часом подій у «ближньому зарубіжжі», коли народ роз’яснив владі на практиці наслідки порушення громадянських прав? Олесь Гриб.
Голова Печерського районного у м.Києві відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів
|
|
: 852 |
: PORTAL_SOU
| : 0.0/0 |
|
"Спілка офіцерів України (СОУ) є всеукраїнською неприбутковою громадською організацією військово-патріотичного спрямування, яка об'єднує на добровільних засадах громадян України: військовослужбовців-офіцерів, прапорщиків і мічманів кадру, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, курсантів (слухачів) випускних курсів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, що здійснюють підготовку спеціалістів для військових формувань України, військової служби за контрактом, за призовом, запасу і у відставці Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Міністерства з надзвичайних ситуацій, військовослужбовців які проходять службу у резерві (надалі - Збройних Сил України), а також громадян офіцерів (старшин) - ветеранів військових формувань, які брали участь у визвольних змаганнях за незалежність України..."
ОФІС ВГО СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
