За кілька секунд симоненківці перетворили двох своїх опонентів у криваве місиво. Але Петро Миколайович був незворушний: "Спокійно, товариші, зараз виведуть цих негідників на чисту воду!..” Репортаж

27 листопада Комуністична партія України на чолі зі своїм лідером Петром Симоненком відкрила оновлений пам’ятник Володимиру Леніну на бульварі Шевченка, який 30 червня цього року пошкодили представники Конгресу українських націоналістів. Інакше кажучи, відбили вождеві світового пролетаріату ніс.

Аби надати цій урочистій події більшої ваги, Леніна вбрали в біле полотно і перев’язали червоною стрічкою. Весь у білому, лідер більшовиків спочатку виглядав наче наречена...

Святкувати подію прийшли, звісно, комуністи. Привабила вона й праві сили – Українську народну партію, ВО «Свобода», Конгрес українських націоналістів тощо...

Вікторія Омельченко, член оргкомітету Міжнародного суду над злочинами комунізму проти людства, – жіночка худенька, тендітна, але енергія з неї вилітає вогнем, коли починає говорити про Ілліча:

– Я особисто маю велике бажання сьогодні потрощити цього ідола, хоча розумію, що мені забракне фізичної сили. Велика ганьба – відкривати напередодні дня пам’яті загиблих від Голодомору пам’ятник катові. Повірте, мине день, два чи тиждень, ми його все одно покоцаємо і знесемо. Йому тут не місце!

Андрій Іллєнко, заступник голови київської організації «Свободи», висловився теж категорично:

– Ми прийшли, аби висловити своє обурення тим, що в столиці України відбувається блюзнірство в переддень вшанування пам’яті жертв Голодомору. Міжнародний терорист Ульянов заклав у основу систему, яка знищила 20 мільйонів українців. Та обурює не те, що це роблять комуністи, а що до цього причетна українська влада. Без її сприяння нічого б не відбулося. Ми хотіли підійти ближче до пам’ятника, але «Беркут» нас не пустив, тому напрошується тільки один висновок: що наша влада захищає українофобів. Відкриття пам’ятника кату – це плювок у обличчя всім українцям. Як би там не було гнів українського народу виявиться знову. Довго цей пам’ятник не простоїть! Український народ має розуміти, що кожен день простоювання Леніна в Києві – це топтання по честі української нації.

Микола Коханівський, який свого часу відбив носа вождю, каже, що готовий повторити свій акт:

– Відбити ніс мене спонукав тріумф неправди в нашій державі. За 18 років незалежності цей символ неслави й ганьби продовжує височіти в столиці. В Україні вшановуються люди, що є катами нашого народу. Проте я вірю: український народ має майбутнє, тому й відбив Леніну носа і відбиватиму його й надалі...

Депутат Іван Заєць прийшов висловити протест проти оновленого носа від імені УНП, у якій він є першим заступника голови партії:

– Ленін розв’язав кілька воєн, організував в Україні Голодомори, став ініціатором і творцем перших концтаборів. Запровадив на території України тоталітарний режим, який призвів до винищення кільканадцяти мільйонів українців. Ми обурені таким кроком комуністів. Обурені подвійно, бо відкриття проводиться напередодні вшанування пам’яті жертв Голодомору. Також ми обурені діями міліції, яка застосовувала до наших пікетувальників силу спецназу, аби відтиснув їх і не допустити акцію протесту біля пам’ятника. Радянська влада з України ще нікуди не поділася.

Комуністи відзначати свято оновленого носа прийшли з транспортами й величезними плакатами.

...18-річний младокомуніст Василь весело розмахує прапорцем, каже, що святкує «воскрешення пам’ятника, який зруйнували люди, котрі не дуже розуміють комуністів».

– А що ти розумієш у комуністах?

– Мені подобається їхня політика. Подобається те, що буде робота після мого навчання, коли я його закінчу.

Докладніше своїх симпатій Василь пояснити не зміг.

Деякі дамочки прийшли «за покликом серця»: подивитися на новий ніс та Симоненка.

– Те, що ви сьогодні маєте, заявила одна з них, – це благодаря цьому великому усопшому. Якщо вони поб’ють ще раз пам’ятник, то побачите, що буде з пам’ятником Мазепі, коли його відкриють у Києві.

- Це, мабуть, тому, що комуністи руйнували церкви, які будував Мазепа...

На мою репліку літні дами сказали мені, що я ще молода й нічого не розумію, а навздогін сміливо прокричали: «Дура малолєтня».

Ще один чоловік, одягнений у червоний светр з надписом «СРСР» каже, що любить Леніна, бо він був «віруючий». Тут сперечатися не варто, подумала я...

Відкриття почалося з промови якогось видатного комуніста сучасності (імені, даруйте, не знаю), який назвав акцію відкриття оновленого носа «благородним ділом». Фінансування, як сказав він, здійснювалося за кошти Компартії та добровільних пожертв (пізніше Симоненко повідомив, що назбирали майже півмільйона – чи то гривень чи, може, доларів).

– Комуністична партія вважає, що відновлення пам’ятника Леніну символізує наростаючий напір народних мас фашизму й націоналізму в Україні, – лунало з динаміків. Почесне право відкрити оновленого Ілліча було надано кандидатові в президенти першому секретарю ЦК Компартії України Петру Симоненку.

Червоний лідер урочисто вирушив розв’язувати стрічку, з вождя злетіла білий серпанок, і він з оновленим носом велично піднявся над Бессарабським базаром столиці.

– Зверніть увагу, як негідники, що зруйнували пам’ятник 30 червня, продовжують звої злочинні діяння зараз, у момент його відкриття... Таким негідникам не місце на нашій українській землі, – грізно проголосив Симоненко.

Саме в цей час двоє людей з УНП пожбурили в родоначальника більшовизму пакети з червоною фарбою. Фарба улюбленого кольору комуністів розповзлася по постаменту.

Лідер КПУ, який після недавнього одруження устиг обрости кількома підборіддями, продовжував перелічувати заслуги Леніна перед українським народом у той час, як його прихильники, схопивши злісних "малярів” тягали їх по асфальту, били їх ногами та кулаками. За кілька секунд симоненківці перетворили двох своїх опонентів у криваве місиво.

Але Петро Миколайович був незворушний:

– Спокійно, товариші, зараз виведуть цих негідників на чисту воду!.. – сказав він. – Ось подивіться, таке буде й далі, доки залишатиметься сьогоднішня влада. Вона каже, що на нашій світлій землі немає місця нічому радянському...

– Не відпускай гада! – кричали прихильники "всього радянського”. – Собака! Його треба вбити. Бандера проклятий!..

Представники міліції, яких було тут сотні, не особливо заважали чинити самосуд.

– Навіщо ви облили фарбою Леніна? – поцікавилися ми в одного з "гадів”, який назвався Григорієм Тихим. (Його соратника, якого теж комуністи вмили кров`ю, звуть  Ігорем Лісодідом - ред.)

– Бо йому не місце на українській землі, – сказав він, витираючи кров із обличчя.

– Ви не жалієте, що встряли в це?

– Ні! Якщо нічого не робити, то він ще довго тут стоятиме. Це плювання на людей, які загинули від Голоду. Це страшенне блюзнірство!

...Поки що Ленін з носом-2009 повернувся в центр столиці. Традиційно – без крові не обійшлося. Чи довго він стоятиме там, указуючи шлях у "світле минуле”? Дуже сумніваюся...

Ксеня Лесів

unian.net