» 2012 » Лютий » 29 » Генерал-полковник Української Національної Армії Павло Шандрук учасник боротьби за незалежність України у XX столітті

---

20:05 Генерал-полковник Української Національної Армії Павло Шандрук учасник боротьби за незалежність України у XX столітті

Шандрук Павло Феофанович (28.02.1889-15.02.1979) 28 лютого 2012 р. (у вівторок) – День народження Павла Шандрука, генерал-полковника Української Національної Армії, у 1919 р. отамана 9-го стрілецького полку 3-ї "Залізної" стрілецької дивізії Дієвої Армії УНР, у 1939 р. командира 28-ї бригади Війська Польського, у 1945 р. командувача Української Національної Армії. Павло Шандрук народився у с. Борсуках Крем'янецького повіту на Волині (нині – Ланівецький район Тернопільської обл.). У 1911р. закінчив Ніжинський історико-філологічний інститут ім. князя О.Безбородька, у 1913р. – Олексіївську військову школу в м. Москві. У роки Першої світової війни 1914-1918 рр. штабс-капітан Російської армії. З лютого 1919 р. отаман Окремого запорозького загону, який був сформований у м. Браїлові. У червні 1919 р. в м. Дунаївці загін приєднався до 3-ї "Залізної" стрілецької дивізії Дієвої Армії УНР. 3 червня 1919 р. дивізія отримала перше бойове "хрещення". Саме в цей день 2-га дивізія О.Удовиченка у взаємодії з Запорозьким куренем П.Шандрука (700 багнетів, 180 шабель та 9 гармат) у результаті форсування р. Збруч та сміливо проведеної атаки здобуває м. Кам'янець-Подільський, до якого невдовзі переїхав Уряд УНР. З червня 1919 р. отаман 9-го стрілецького полку 3-ої "Залізної" стрілецької дивізії, з квітня 1920 р. командир бригади цієї дивізії. В еміграції перебував до 1923 р. в таборах для військовополонених у Польщі, був співзасновником військового журналу "Табор", а також редактором збірника "Українсько-московська війна в 1920 р. в документах" (видання 1933 р.). З 1922 р. був викладачем Академічних Курсів при Генеральному Штабі Армії УНР, що були першим ступенем Української Воєнної Академії. У 1925 р. отримав звання генерала-хорунжого Армії УНР від екзильного уряду УНР, у 1927 р. призначений начальником штабу Міністерства Військових Справ при Уряді УНР. У 1928 р. на доручення Уряду УНР разом з групою українських старшин для підвищення кваліфікації пішов на службу до Польського війська як контрактовий старшина, у 1936 р. був прийнятий до Академії Генерального Штабу Війська Польського, яку успішно закінчив в 1938 р. Перед початком Другої світової війни як підполковник Війська Польського був призначений командиром 28-ї бригади Польської армії, на чолі якої відзначився в боях проти німців під час "Вересневої Кампанії" 1939 р. за що був пізніше нагороджений найвищим орденом Польщі Virtuti Militari від польського екзильного уряду в м. Лондоні, а також почесною шаблею. У вересні 1939 р. був тяжко поранений і попав в німецький полон, у 1940 р. звільнений. У 1941 р. під час німецько-радянської війни проживав на польських землях в Генеральній Губернії (Skierniewice). У 1945 р. за дорученням Уряду УНР і особисто президента Андрія Лівицького очолив Український Національний Комітет, який був підтриманий всіма українськими політичними партіями (уенерівці, гетьманці, мельниківці і бандерівці). Вже в лютому 1945 р. Комітет почав активну роботу. У березні 1945 р. Урядом УНР в екзилі йому присвоєно звання генерал-хорунжого Армії УНР і призначено командувачем Української Національної Армії. У кінці квітня 1945 р. вжив заходів для виведення з'єднань УНА з бойових дій на Західному фронті, чим врятував тисячі українських вояків від загибелі. Його заслуги перед українським народом наприкінці війни і в післявоєнний період були досить великими. Не знаючи, як складеться майбутнє після розвалу Третього рейху, для нього і його вояків, командувачем яких він став, він формально і правно встановив політичну мету – боротьбу за Українську Державність. Після закінчення війни жив у Німеччині, а з 1949 р. – у США, де оселився в м. Трентон, штат Нью-Джерсі. Був керівником ресорту військових справ Уряду УНР в екзилі, увійшов до лав Українського Вільного Козацтва і став його почесним головою, був почесним головою Братства колишніх вояків 1-ї УД УНА. Автор праці з воєнної історії "Arms of Valor" (1959 – укр. видання 1999: "Сили доблесті") та редактор збірника "Українсько-московська війна в 1920 р. в документах" (1933). Помер і похований в м. Трентон штату Нью-Джерсі США. Джерело: http://narodna.pravda.com.ua/

1 2 3 4 5 : 535 | : PORTAL_SOU | : 5.0/1

: 0