|
» 2009 » Листопад » 11 » ЦЕ ВАРТО ЗНАТИ: хто дозволив Росії грабувати Україну до 2017 року
11:56 ЦЕ ВАРТО ЗНАТИ: хто дозволив Росії грабувати Україну до 2017 року |
Не є таємницею (хіба що для деяких кандидатів на Президента)те, що
насправді зараз за своїм кількісним складом і технічним станом ЧФ РФ не
тільки не може бути «гарантом безпеки України», але й сам загрожує їй
та її населенню, завдає щодалі, то більше клопотів. Якщо ж все
вищевикладене є для поважних політиків, що ратують за вічне
перебуванням ЧФ у Криму, дрібницями, то вже якось і ніяково нагадувати
їм про інші загрози нашій безпеці – про далеко не чемну поведінку
озброєних флотських гостей у нашій домівці, про „помилкові” десанти на
кримський беріг, про подвійне громадянство значної частини флотського
персоналу (а ми бачимо, як використовується таке громадянство в інших
державах), про несанкціоновані вояжі морської піхоти на українські
маяки, про вперту відмову віддати Україні гідрографічні об’єкти, що
судами визнані власністю держави, та й багато чого іншого. Допускаємо,
що суто воєнно – стратегічні наслідки тимчасового базування ЧФ РФ на
території держави можуть не дуже й турбувати наші фінансово – політичні
групи та їх кандидатів на Президента, оскільки їх інтереси, як
видається, більш прагматичні. Але тоді більш ніж незрозумілою є
їхня байдужість до економічних питань. Незрозумілою, для прикладу, є
наявна різниця у підходах щодо визначення з ринкових позицій для
України вартості газу, нафти з одного боку, та визначення для Росії
вартості оренди землі, акваторії, майнових комплексів з іншого. Адже і
те й інше визначалось міжнародними договорами майже в один час. Може
згадувані кандидати прояснять суспільству якусь логіку в утриманні ЧФ
РФ й донині такої кількості дорогої кримської землиці й фондів. Адже,
якщо всі ці сотні тисяч гектарів землі (лише за неточними даними -
18232,62 гектарів) й акваторії, причали, цілі мегаполіси (4595 споруд)
потрібні були, й надавались ЧФ згідно з угодами виключно для
забезпечення базування армади чисельністю більше 400 кораблів, то
навіщо ж флоту такі багатства зараз, коли він скоротився у 10 разів
(нині біля українських причалів базуються десь 40 бойових одиниць). Щоб
здавати в суборенду українським бізнесменам? Отакі ось благодійники за
чужий кошт!!! Адже, за деякими даними, нині із майже 500 причалів
використовуються за прямим призначенням не більше третини. Більш
того, російська сторона не повернула місцевим органам влади величезну
кількість земель і об'єктів які не були включені в додатки до
підписаних угод, а тому сьогодні флот фактично експлуатує значно більше
того, що в них прописане. За дуже заниженими даними це – 75 земельних
ділянок, площею більше 150 гектарів, 300 об’єктів інфраструктури,
велика кількість спеціальних полігонів на суші, у внутрішніх і
територіальних водах. Використовує безпідставно на безоплатній
основі, а наша влада – центральна й місцева - заходів щодо їх вилучення
чи законного оформлення оренди не вживає, навіть говорити про це
боїться. Мовляв, образимо сусіда. Тож українське населення попри
заклики "НЕ чіпати” все ж питається у політиків, чи така вже багата
Україна, щоб безоплатно віддавати наші багатства навіть добрій сусіді. І
знову отримує у відповідь неправду про нібито орендну плату, розмір
якої закріплено в угодах, переглядати й міняти котрі нібито не можна. Складається
враження, що наша еліта не тільки сама ці угоди прочитати не
спромоглася, але й настільки поганої думки про т.з. електорат, що
упевнена, що ніхто їх читати не захоче. Бо ж, видається, не мали б так
нагло брехати, якби боялись хоч якоїсь відповідальності. Адже, самі
ці угоди передбачають складання сторонами інших угод у розвиток
підписаних (ст. 1, п.5 ст. 8 Угоди про статус та умови перебування ЧФ
РФ на території України). Інша справа, що росіяни впродовж 10 років
вперто ухиляються від їх укладання, у т.ч. й щодо використання
гідрографічно-навігаційної інфраструктури. Тепер, щодо нібито встановленого угодами розміру орендної плати. Якщо
уважно вчитатись в Угоду про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом
Чорноморського флоту колишнього СРСР та перебуванням ЧФ РФ на території
України, то ніде ми не найдемо умови, що вартість оренди дорівнює
заборгованості України за державними кредитами, наданими їй Російською
Федерацією. Сказано там лише про те, що нараховування сум платежів
здійснюється з дати підписання Угоди, а розрахунки провадяться
Російською Стороною, починаючи з 1998 року, шляхом щорічного зменшення
рівними частками державного боргу, котрий Україна якраз і
зобов’язувалася погасити до кінця 2007 року. Борг цей станом на 28
травня 1997 року, після вирахування компенсаційної вартості кораблів,
суден і плавзасобів і компенсації за розщеплюванні матеріали визнавався
Сторонами сумі 2 447,491 млн. доларів США з урахуванням відсотків за
користування кредитами Зазначено там і те, що сума щорічного
погашення частини державного боргу України становить 97,75 млн.доларів
США. Зверніть увагу, не всього боргу, а його частини, і не до 2017
року, а до 2007, оскільки тоді цей борг Україна зобов’язувалась
погасити, а договорів про його реструктуризацію, наскільки відомо,
немає. І саме головне, ст. 2 зазначеної угоди однозначно передбачає,
що "після погашення Україною державного боргу перед Російською
Федерацією орендна плата здійснюється Російською Стороною прямими
платежами”. А ст. 3, окрім орендної плати, передбачає окрему плату за
використання повітряного простору, акваторії, радіочастотного ресурсу,
засобів та інфраструктури навігаційно-гідрографічного і
гідрометеорологічного забезпечення мореплавства та екологію. То,
чи маємо ми право запитати у влади, чому держава своєчасно не
розрахувалась з боргами? Чиї це борги? А, саме головне, чому не
визначені суми платежів за оренду, чому ця оренда не оформлена
відповідно законодавству (на кожен об’єкт окремий договір)? А ще, хто ж і якою міжнародною угодою дозволив Росії грабувати Україну нині і до 2017 року?
І, чи можуть нам це заборонити ці, малокомпетентні "батьки нації” , що дбають про себе, а не про державу.
Петро Процик, заступник начальника ГШ ЗС у 1997-2002 роках, генерал-лейтенант запасу
maidan.org.ua
|
: 881 |
: Петро_ЛИСЕНКО
| : 0.0/0 |
|
"Спілка офіцерів України (СОУ) є всеукраїнською неприбутковою громадською організацією військово-патріотичного спрямування, яка об'єднує на добровільних засадах громадян України: військовослужбовців-офіцерів, прапорщиків і мічманів кадру, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, курсантів (слухачів) випускних курсів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, що здійснюють підготовку спеціалістів для військових формувань України, військової служби за контрактом, за призовом, запасу і у відставці Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Міністерства з надзвичайних ситуацій, військовослужбовців які проходять службу у резерві (надалі - Збройних Сил України), а також громадян офіцерів (старшин) - ветеранів військових формувань, які брали участь у визвольних змаганнях за незалежність України..."
ОФІС ВГО СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ
|