Тепер, за 2 місяці до виборів, громадськість має змогу ознайомитись з черговою спробою визнання воїнів УПА на державному рівні. Цього разу ні від кого іншого, як БЮТ. Законопроект № 5373 знаходиться у вільному доступі на сайті Верховної Ради (http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=36582). Документ складається всього із семи статей і за змістом є зрозумілим навіть для кухарки чи свинопаса. Одразу виникають припущення, що складався він доволі швидко, адже ряд нюансів просто проігноровано. Не дивлячись на те, що №5373 має значну кількість чисто декларативних норм, слід зазначити два важливих положення. По-перше:

На колишніх воїнів Української Повстанської Армії поширюються пільги, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як для учасників бойових дій. (ч.2 ст.4 Законопроекту №5373)

Тобто ветерани УПА окрім декларативного визнання отримають матеріальні преференції. А коли мова заходить за пільги, надбавки, субсидії тощо, знайдуться охочі видати себе за вояків і незаконно отримати матеріальні блага. Отже, виникає необхідність визначити ветерана УПА з-поміж інших категорій населення. Автори законопроекту пропонують нам наступний механізм:

Підтвердження належності особи до воїнів Української Повстанської Армії, які брали участь у національно-визвольній боротьбі проти німецько-фашистських загарбників та/або які проводили збройну боротьбу із тоталітарним режимом СРСР за відновлення незалежної Української Самостійної Соборної Держави, вирішується у судовому порядку. (ч.3 ст.4 Законопроекту №5373)

Особи з числа колишніх воїнів Української Повстанської Армії, мають право звернутися до суду з позовом про визнання їх воїнами Української Повстанської Армії.(ч.1 ст.5 Законопроекту №5373)

Ось тут в нібито гарну і правильну ініціативу шістьох бютівців закладена бомба уповільненої дії:

- законотворці від БЮТу пропонують українським патріотам здобувати своє визнання через судові інстанції, подаючи позови на державу УКРАЇНА.

- стареньких дідусів вирішили поганяти по судах. Позовні заяви, повістки, судові засідання, паперова возня, черги. Скільки відсотків з воїнів УПА, які все життя прожили без названого закону захочуть цим займатися? А скільки з них зможуть просто дійти до зали суду? Скажіть, а кому це більше потрібно, нам чи їм? Мені здається, що упівці уже своє відвоювали і їх визнання більше потрібне молодому поколінню українців, а особливо державі. Хто буде захищати державу, яка не вшановує своїх героїв? Риторичне питання...

- припустімо, що особливо настирливі ветерани все ж вирішили підтвердити статус у судовому порядку. Як вони це доведуть? Принесуть судді світлини, форму, автомат чи скальп москаля? Авторів законопроекту такі деталі не цікавлять. Мабуть хтось підгоняв скоріше склепати...

- погодьтеся, далеко не кожний пересічний громадянин взмозі скласти позовну заяву до суду, не маючи юридичної освіти або практики. Що вже казати про ветеранів війни. Добре, коли в когось знайдеться син юрист або сусід нотаріус. А якщо людина одинока, а її родичі на заробітках у Києві чи в тисячах кілометрів від Батьківщини? Законопроект №5373 нічого не пропонує з цього приводу. Отже частина вояків буде витрачати власну пенсію на юридичну допомогу. Як "шляхетно" з боку держави! Скільки ветеранів УПА погодиться віддати 200 грн. за складання позову до суду? Мені здається, що це є здирництвом і знущанням над особами похилого віку, які боролися за наш з вами добробут.

Я не розумію, навіщо штовхати людей у судово-бюрократичні шмарклі, якщо ми маємо архіви КДБ? Вони досі зберігаються в СБУ, ще й поступово розсекречуються. Треба просто скласти реєстр ветеранів згідно архівів і передати ці дані у в органи, що уповноважені на надання пільг. Все! Ніяких заяв, повісток, доказів, засідань та іншого буквоїдства більше не потрібно! Не слід перекладати на нещасних ветеранів роботу державних органів.

Підсумовую: в Законопроекті №5373 прописаний нереальний механізм підтвердження належності особи до воїна УПА. На жаль, така прогалина робить увесь майбутній закон фікцією. А високопарні вислови у преамбулі законопроекту є нічим іншим, як патетичним трьопом посереднього бютівського політтехнолога. Не здивуюсь, якщо документ будуть роздавати десь на вулиці разом з листівками "Вона - переможе". Йому і справді місце в білосердечних палатках, а не у стінах Верховної Ради.

Stanislove, спеціально для upu.org.ua