Офіційні сайти відомств




» 2012 » Червень » 30 » 30 червня 1941 року у Львові було проголошено Акт відновлення Української Держави. ДО РІЧНИЦІ ПОДІЙ.
22:19
30 червня 1941 року у Львові було проголошено Акт відновлення Української Держави. ДО РІЧНИЦІ ПОДІЙ.
Український рух, зокрема націоналістичні структури в еміграції і в Україні, намагались використати Вермахт (сухопутні війська збройних сил Німеччини – ОКВ) і Абвер (армійська розвідка, очолювана В. Канарісом ). Вермахт погодився підготувати близько 700 чоловік.

Чим керувались керівники українського руху, плануючи таке військове співробітництво? Зрозуміло-прагматичними міркуваннями: адже після розгрому Польщі наступним кроком Німеччини у війні на Сході – раніше чи пізніше – стала б війна з СРСР. Для боротьби за українську державність були потрібні українські збройні сили. Готувати їх у Європі можна було лише на теренах, окупованих Німеччиною. Створення збройних формувань давало змогу хоч частково вести свою політичну роботу, зокрема – готувати своїх людей до перекидання з еміграції в Україну з початком війни.

Було сформовано спецбатальйони "Нахтігаль” і "Роланд” (які в історичній літературі отримали назву ДУН.- дружини українських націоналістів). Організація легіону "Нахтігаль” почалася взимку 1940–1941 років. До нього вступали й українці – колишні військовослужбовці польської армії, котрі потрапили до німецького полону. Заступником командира легіону став Р. Шухевич, а через деякий час він очолив цю частину. Крім "Нахтігалю” формувався і легіон "Роланд” котрим командував Рико Ярий. Обидві частини входили до складу німецької армії й носили форму вермахту, а національну приналежність їх особового складу підкреслювали синьо-жовті смужки на раменах. Ці створені два курені мали загальну чисельність до 650 вояків

Керівництво абверу – німецької розвідки – дозволило створити українські підрозділи в складі вермахту, сподіваючись, що вони виконуватимуть розвідувальні та контррозвідувальні завдання. Інакші плани мало керівництво ОУН: вишколені в німецькому війську старшини мали утворити ядро української армії.
Непорозуміння щодо мети створення "Нахтігалю" вилилися в конфлікт між німецьким і українським командуванням уже на початку існування батальйону. Його вояки відмовилися від присяги на вірність Гітлеру й Німеччині.І в текст таки були внесені зміни: вояки присягнули на вірність українському народові.

Незважаючи на договори з Радянським Союзом, тісну співпрацю з ним у багатьох галузях, гітлерівці давали можливість діяти на окупованій Німеччиною території обидвом ОУН. Німці розуміли, що в політичній грі карта націоналістичних мереж може виявитися вагомою. Третім українським політичним чинником, діяльність якого на своїй території толерували гітлерівці, був еміграційний уряд УНР і керівник його збройних формувань отаман Т.Бульба – Боровець. Очевидно, що війна з Радянським Союзом була запрограмована ще в гітлерівській ”Майн Кампф”. Розділивши Польщу, незважаючи на договори, гітлерівці почали готуватися до війни з союзником. Тому доходило до ситуацій, на перший погляд, несумісних: на курорті в м. Закопаному (Польща) діяла школа обміну досвідом чільних працівників гестапо і НКВС, а поруч, у Кракові, містився центр організації, що єдина здійснювала опір сталінському режимові в 1939–1941 рр. у Західній Україні.

Тут треба зазначити, що одна з ухвал 2-го Великого Збору ОУН у квітні 1941 року стверджувала: Організація Українських Націоналістів "продовжуватиме всіма силами революційну боротьбу за визволення українського народу без огляду на всі територіально-політичні зміни, які зайшли б на терені Східної Європи”. А вже в травні ОУН-Б вирішила, що на випадок війни Німеччини проти СРСР на звільнених від радянської влади частинах української землі ОУН відразу ж проголошує побудову Української Держави, встановлює владу, яка має зорганізувати державне життя в усіх ділянках та керувати ним.

Для здійснення цієї мети, виходячи з наведених концептуальних засад, організація таємно підготувала на Заході кілька тисяч своїх членів, які мали після зіткнення Гітлера і Сталіна негайно перебратися на українську територію і розпочати реалізацію цих ідей. Причому все планували здійснювати без огляду на політику і плани німців і без їхньої згоди.
Відразу ж з початком німецько-радянської війни із західних окраїн України вирушили на схід Похідні Групи ОУН, в тому числі спеціальна група у складі 100 людей з дорученням проголосити українську державу. Ця група під керівництвом Ярослава Стецька включала Ярослава Старуха, знавців права та адміністрації Дмитра Яцева і Лева Ребета, Івана Равлика, Василя Кука, Василя Охримовича. Перейшовши кордон, група прибула до Львова 30 червня. Метою націоналістів було створення на окупованій Німеччиною території України національної держави.

Вибух німецько-радянської війни українці сприйняли зі страхом, але також і з надією на зміни. В Галичині та Волині українці вітали німецькі війська як визволителів від більшовицької тиранії, так само, як пару років перед тим приймали в себе радянські війська. Надію на німців покладало також багато українців, які пережили двадцятилітню більшовицьку неволю у центральних та східних землях України. Тому на початку війни не один український червоноармієць волів піти в німецький полон, ніж служити режимові, який Голодомором та терором винищив мільйони українського люду. Цьому сприяли ще й такі обставини, що в той час німці звільняли малі групи українських полонених і відсилали додому. Прихильно до німецьких завойовників ставилося багато людей центральної і східної України.
На початку війни спротив німецькому військові в Україні був малий, не лише з боку цивільного населення, а й з боку українських вояків Червоної армії. Радянські документи засвідчують поширену ворожість населення і частини військовиків в Україні до більшовицької влади, численне здавання в полон і дезертирство. Опір німцям став міцніти, коли нацисти стали знущатися над військовополоненими та цивільним населенням. Українці переконалися в хижацьких намірах Третього Рейху, особливо після того, як за регулярними військами прийшла нацистська адміністрація.

Перевіркою німецької політичної позиції щодо України стало 30 червня 1941 року. Саме тоді у Львові було проголошено відновлення Української Держави, сформовано уряд, який очолив Ярослав Стецько.

Практичним же доказом того, наскільки ОУН Бандери правильно відчула геополітичну ситуацію на Сході Європи, наскільки доречним в цьому розумінні був Акт 30 червня, є події, що відбувалися в Литві. 23 червня 1941 року литовська підпільна організація – ЛАФ (Фронт литовських активістів) проголосила відновлення Литовської республіки, створила тимчасовий литовський уряд на чолі з провідником ЛАФ полковником Казисом Шкірпою. Події в Литві складались разюче подібно до подій в Україні, що знову ж таки говорить про правильність геополітичних міркувань оунівців. В обох країнах відбулося проголошення відновлення державності, причому, в обох цих країнах ініціаторами проголошення були підпільні організації націоналістичного характеру. В обох країнах тимчасові уряди були репресовані німцями, а репресії охопили головним чином провідні кадри підпільних організацій. В обох випадках німці намагалися вплинути на організації, щоб вони відкликали проголошення державності й розпустили уряди. В обох країнах постала протинімецька боротьба, було створено партизанські армії.

Поборникам української державності чомусь хотілося вірити, що, може, німці визнають українську державу так, як визнали недавно відновлені словацьку і хорватську держави. Слід зазначити, що ні Хорватія , ні Словаччина не мали такого великого геополітичного значення як Україна.

Гітлер почав війну на Сході, не проголошуючи жодної політичної програми. Його прокламація від 22 червня 1941 року згадувала лише про визволення від більшовиків, про свободу релігії, про свободу праці й інші речі, що його ні до чого не зобов’язували.

На нараді вищих керівників Рейху ,20 червня 1941 року, Розенберг запропонував поділити європейську частину Радянського Союзу на чотири рейхкомісаріати: протекторат Балтенланд ( Прибалтику ), національну державу Україна, федеративну державу Кавказ і позбавлену національних окраїн Московію. Україна повинна була зайняти територію в 1,1 млн. кв. км з населенням в 60 млн. осіб. Але після перших великих успіхів у війні, Гітлер розпочав здійснення своїх планів щодо створення Великонімеччини ( приєднання до Німеччини всіх територій між її східним кордоном і узбережжям Чорного моря ). Така Великонімеччина уже накривала собою усю Україну. Гітлер вважав, що Вільгельм II у 1918 році помилився, коли після ліквідації УНР погодився утворити на окупованій території гетьманат Скоропадського. 16 липня 1941 року в штаб-квартирі фюрера відбулася нарада керівників Третього рейху, які мали відношення до війни з Радянським Союзом. Серед інших був запрошений рейхсляйтер А.Розенберг, призначений наступного дня на посаду міністра у справах окупованих територій на Сході. На нараді Гітлер заявив, що територіями рейху повинні стати Балтенланд, Генеральне губернаторство, "староавстрійська" Галичина, а також Крим разом із тилом (тобто територією на північ від Криму). Гітлерівське керівництво, бачило Україну лише як територію тотальної німецької колонізації. На цій же нараді Гітлер заявив, що на захід від Уралу не повинно бути жодної іноземної армії , не можна дозволяти, щоб хтось інший, окрім німців, носив зброю

29 червня 1941-¬го "Нахтігаль" перший увійшов до Львова, на кілька годин випередивши німецькі частини. Р.Шухевич 30 червня 1941 р. був затьмарений страшною звісткою про знайдення у в’язниці по вулиці Лонцького тіла його брата Юрія, закатованого НКВС. Він мужньо переніс цю трагедію і вже увечорі цього дня разом зі своїми вояками взяв участь в проголошенні від імені ОУН (Б) Акту відновлення Української Держави.

 "Нахтіґаль" на вулицях Львова. На чолі колони, можливо, Роман Шухевич. Фото з архіву ЦДВР http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/06/30/44396/

Львівська радіостанція повідомила про нього. Німецьке командування потрактувало це як самовільність українських націоналістів

Коли Степана Бандеру, Ярослава Стецька й інших членів Державного правління заарештували, то Шухевич написав протест до німецького командування. Наголосив, що за таких умов українські курені не можуть залишатися в німецькому війську й вимагав звільнення керівників ОУН. Без наслідків. У серпні 1941-го "Нахтігаль" розформовували, а дещо пізніше і "Роланд ."

Читати повністю статтю Петра КОСТЮКА "Відновлення Української Держави не потребувало погодження з окупантом. АКТ 30 ЧЕРВНЯ 1941р."


: 3591 | : PORTAL_SOU | : 5.0/1
: 0

[ | ]

"Спілка офіцерів України (СОУ) є всеукраїнською неприбутковою громадською організацією військово-патріотичного спрямування, яка об'єднує на добровільних засадах громадян України: військовослужбовців-офіцерів, прапорщиків і мічманів кадру, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, курсантів (слухачів) випускних курсів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, що здійснюють підготовку спеціалістів для військових формувань України, військової служби за контрактом, за призовом, запасу і у відставці Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Міністерства з надзвичайних ситуацій, військовослужбовців які проходять службу у резерві (надалі - Збройних Сил України), а також громадян офіцерів (старшин) - ветеранів військових формувань, які брали участь у визвольних змаганнях за незалежність України..."





ОФІС ВГО СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ

переглянути збільшену мапу
Логін:
Пароль:



НОВИНИ  © ВГО СОУ






Пошук

Календар

«  Червень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Наші друзі та партнери

Пам’ятай про Крути [Vox.com.ua] Портал українця
Пиши українськоюЕвропейський конгрес українців
Українці УгорщиниСпілка українців у Португалії інтернетвидання -Українці у Португалії-
Український радіопортал - Украинский радиопортал
 ПРОСВІТА - КРИВИЙ РІГ
Воєнна історіяЧасопис Промінь Просвіти
zampolit
Українське життя в Севастополі
Український козацький портал

Сайти осередків СОУ

Кнопка ВОО СОУ




Кнопка КРоСОУ

Тернопільська СОУ






  • При використанні інформації посилання на  www.portsou.at.ua  бов’язкове.
  • Зміст матеріалів на сторінках сайту не завжди відображає офіційну позицію Всеукраїнської громадської організації СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ і адміністрації сайту.
  • Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних банерів, які надає сервіс "Ucoz".
  • Відповідальність за точність наведених фактів, цифр, та імен несуть автори матеріалів.
                                                         
Locations of visitors to this page

© Портал українських офіцерів
(Спілки офіцерів України)
2022

E-mail редакції: rigsou@ukr.net




Використовуються технології uCoz