Від імені виконавчого комітету Севастопольської організації Спілки офіцерів України, щиро вітаємо Вас з 20-ю річницею доленосних для українського флоту і Севастополя подій, що надали можливість стати Україні морською державою.

Україна є морською державою, водні кордони якої мають довжину 1758 кілометрів, що складає третину її загального державного кордону. Тому цілком природно, що наша країна докладає значних зусиль для створення сучасного військового флоту, спроможного забезпечити недоторканість морських і прибережних територій України.

У ці квітневі дні ми урочисто відзначаємо двадцяту річницю події історичної ваги – початку формування Військово-Морських Сил України.

5 квітня 1992 року Указом Президента України «Про невідкладні заходи по будівництву Збройних Сил України» було започатковано відродження Військово-морських Сил молодої незалежної держави.

6 квітня 1992 року Указом Президента України №210 командувачем Військово-Морських Сил України був призначений контр-адмірал Кожин Борис Борисович.

Наступним кроком, було створення організаційної групи. Саме завдяки членам організаційної групи, з щирим натхненням розпочалась кропітка праця розбудови українського військового флоту.

С того часу український народ набув власного національного флоту.

Шановні побратими – члени організаційної групи! Ми пишаємося тим, що практично кожен з Вас є членом Спілки офіцерів України, і це надає впевненості молодшим спілчанам, вказує шлях подальшої роботи у зміцненні і розвитку морської складової Збройних Сил України. Високо цінуючи Ваш внесок у розбудову і розвиток українського флоту, сьогоднішню співпрацю у військово-патріотичному вихованні молоді, впевнені, що ви й надалі будете плідно і натхненно підвищувати рівень патріотизму та національної свідомості військових моряків та громадян морської столиці України – міста-героя Севастополя.

Історія - це вчинки кожного з нас, що складаються разом, а згодом аналізуються істориками та оцінюються нащадками. З того часу минуло вже 2 десятиліття і сьогодні нові покоління військових моряків високо цінують ті перші кроки, що спричинили створення Військово-морських Сил України, із гордістю рівняються на Вас.

У цей святковий день висловлюємо Вам, дорогі побратими, глибоку вдячність за вашу натхненну працю, вірність народу, щедрість душі і теплоту серця.

Розвиток Військово-Морських Сил Збройних Сил України – процес непростий. Він не обмежується лише рамками державної програми, а спирається на широку всенародну підтримку. Вже 20 років військовий флот живе єдиним життям з українським народом, поділяючи його успіхи та відчуваючи на собі всі проблеми нелегкого шляху побудови демократичної, правової, соціальної держави, в якій людина має бути найвищою цінністю.

Слова особливої вдячності ми висловлюємо нашим співгромадянам з усіх областей України і Севастополя зокрема, які своїм посильним внеском допомагали розбудовувати національний військовий флот.

Сьогодні неможливо уявити Севастополь без військового флоту, як неможливо уявити флот без Севастополя. За 20 років головна база Військово-морських Сил Збройних Сил України органічно поєдналася з інфраструктурою міста-героя, стала єдиним живим організмом.

Вплив військових моряків відчувається щоденно і повсякчасно. Від шефства над дошкільними дитячими закладами, школами, участі у найрізноманітніших заходах, до створення єдиного в Україні військово-морського ліцея, формування Академії військово-морських сил ім. П.С. Нахімова. Від щирої допомоги ветеранам, до дбайливого ставлення до пам’яток красеня Севастополя. Від будь-яких урочистостей і святкових заходів до сумних дат вшанування пам’яті наших побратимів і захисників Батьківщини.

Спасибі і Вам, дорогі наші рідні, близькі, друзі та небайдужі севастопольці! Без Вашої підтримки нам не вдалося б сьогодні пишатися досягненнями флоту України. Нині ми сприймаємо, як данину, той факт, що наші кораблі здійснюють далекі морські походи, щорічно беруть активну участь у заходах військово-морського співробітництва, високо несуть військово-морський прапор України над океанськими та морськими просторами. Військові моряки уславили українського військовослужбовця як рятівника і миротворця, здобули заслужений авторитет в усьому світі. З такою підтримкою Українській флот буде жити завжди!

Важко уявити, що ще двадцять років тому про національний флот можна було лише мріяти. Можливо, все і закінчилося мріями, якщо б у офіцерському середовищі Чорноморського флоту не знайшлися люди - справжні патріоти своєї Батьківщини, які за непростих суспільно-політичних умов зробили єдиний, і як підтверджує сьогодення, вірний вибір. Їм вистачило волі й надзвичайного терпіння, навіть самопожертви, щоб довести розпочату справу до логічного завершення.

У новітній історії перший крок до відродження флоту зробили офіцери, які були вірні традиціям свого народу. У вересні 1991 року тодішні майор Володимир Холодюк та капітан-лейтенанти Ігор Тенюх і Микола Гук відкрито заявили про своє бажання служити України. У грудні 1991 року їх позицію підтримали члени Спілки офіцерів України: Юрій Шалит, Євген Лупаков, Мирослав Мамчак, Владас Трумпікас, Леонід Корнілов, Олександр Пляшечніков та багато - багато інших.

Члени Спілки звернулися зі зверненням до офіцерів Чорноморського флоту рішуче робити свій вибір.

Активна позиція державницькі налаштованих офіцерів, мічманів дала позитивні паростки. Національно свідома частина особового складу Чорноморського флоту розпочала складати Військову присягу на вірність народові України. Серед перших, хто присягнув українському народові був особовий склад:

30-ї роти школи водолазів, командир – капітан 3 рангу Олександр Клюєв; 257-ої школи прапорщиків військових будівельників, командир школи - полковник Анатолій Вєльський; 17 бригади охорони водного району Кримської ВМБ, командир – капітан 2 рангу Юрій Шалит; 880 окремого батальйону морської піхоти, командир – майор Віталій Рожманов; крейсера „Михайло Кутузов”, на чолі з капітаном 2 рангу Володимир Шишовим; підводного човна Б-871, на чолі із заступником командира дивізії капітаном 1 рангу Євгеном Лупаковим та заступником командира підводного човна із роботи з особовим складом капітан-лейтенантом Валерієм Петренком.

Підтримавши ініціативу особового складу цих кораблів і частин та звернення членів Спілки офіцерів України Президент України Леонід Кравчук 5 квітня 1992 року видав Указ №209 „Про невідкладні заходи по будівництву Збройних Сил України”, другий пункт якого постановляв сформувати Військово-Морські Сили України на базі сил Чорноморського флоту, дислокованих на території України.

Укази Президента України про формування флоту та призначення його командувача, виступи членів Спілки офіцерів на третьому з’їзді офіцерів України у місті Києві стали наріжним каменем у процесі розбудови Військово-Морських Сил. Вони дали людям упевненість у незворотності процесів будівництва національного флоту та утвердження української державності на берегах Чорного моря.

10 квітня 1992 року командувач Військово-Морських Сил України направив телеграму Міністру оборони України у якій зробив доповідь про вступ у посаду та затвердження тимчасової структури оперативної групи по формуванню флоту на чолі з виконуючим обов’язки начальника штабу групи капітаном 2 рангу Юрієм Шалитом. Одними із перших приступили до виконання відповідальних завдань відродження військово-морської слави України: капітан 1 рангу Данилов А.П., полковник Інділо В.І., капітани 2 рангу Третяк Л.В., Іванко К.О., Корнілов Є.Л., Мироненко І.В., Ніколаєв О.Ю., Пріліщ А.І., Сутула В.Ф., Трумпікас В.Б., Шишов Ю.В., підполковник Шульга І.А., капітани 3 рангу Ященко В.І., Кот М.Д., Мамчак М.А., Палій В.М., Савченко Г.М., Ситніков Г.М., майори Рожманов В.Г., Рибальченко Л.Ф., Дерновий О.М., старші лейтенанти ІльєнкоА.Б. Онопрієнко В.І., Рудь М.І., Щегольков В.Є. та інші.

Робота по формуванню Військово-Морських Сил безперечно не була легкою. Але вона була дійсно славною. Назавжди у нашій пам’яті та історії флоту залишиться ще до кінця неоцінений подвиг екіпажу СКР-112, яким командував капітан-лейтенант Сергій Настенко. 20 липня 1992 року, протестуючи проти репресій, які обрушило тодішнє командування Чорноморського флоту на національно свідому частину особового складу, корабель, піднявши Державний прапор України вийшов із бухти Донузлав Кримської військово-морської бази та взяв курс на Одесу.

У непростих умовах було зроблено найголовніше – створено бойове ядро флоту, закладені організаційні засади його функціонування.

Сьогодні, аналізуючи пройдений шлях, важко переоцінити той внесок, який зробив кожний офіцер зі складу організаційної групи у справу розбудови Військово-Морських Сил. На жаль, час неможливо зупинити. За роки, що минули пішли з життя наші бойові побратими – капітан 1 рангу Тихонов М.О., капітан 1 рангу Бондар О.В., капітан 1 рангу Ситніков Г.М., полковник медичної служби Романов В.А., капітан 2 рангу Клюєв О.В., капітан 1 рангу Шаблінський І.І.

Кожний прожитий рік для ВМС ЗС України стає конструктивним кроком у зміцненні військово-морського потенціалу України. У ратній справі нас об’єднує головне – беззавітна відданість морю, кораблям, та повага до славетних флотських традицій.

Ми завжди пам’ятаємо, що відродження національного флоту, яке розпочалось на зорі нашої незалежності стало можливим тільки завдяки невтомній енергії і твердості духу відданих патріотів своєї країни - офіцерів, мічманів організаційної групи Військово-Морських Сил України.

Ви перші дали тисячам морякам Чорноморського, Північного, Тихоокеанського флотів надію в перемогу історичної справедливості, віру у відродження морської слави України.

Щиро бажаємо Вам міцного флотського здоров’я, миру і злагоди, впевненості та нових звершень у шляхетній справі розбудови могутньої морської держави – України.

Слава Військово-морським Силам України! Слава Україні!

Привітання виконавчого комітету Севастопольської організації Спілки офіцерів України з 20-ю річницею відродження Військово-Морських Сил України
Севастопольська організація СОУ