Офіційні сайти відомств




Статті

Головна » Статті » Аналітичні статті » Нац. безпека і оборона

ЗАГРОЗИ НАЦІЯМ ЄВРОПИ ( або, чи є вичерпним перелік Прав Людини ?)
   Загальновідомо, що саме Європейський континент став колискою для націй, котрі дали могутній поштовх цивілізаційним процесам в сучасному світі. Саме на долю європейців припадає левова частка всіх досягнень, котрі рухають колесо історії на нашій планеті.  В будь якій галузі буття європейці  своїми інтелектуальними зусиллями  забезпечували людству підйом на чергові сходинки  розвитку.

     Практично всі наукові відкриття зроблені  саме європейцями. Будь яка галузь культури, мистецтва,  архітектури, політико-правових ідей, гарантовано розвивалась людьми європейського походження.  Європейці  у себе в дома створили таке громадське  і культурне середовище, яке на сьогоднішній день, є взірцем для всіх. Вони хоч  і складаються із різних націй, таких як французи, німці, фламандці, поляки, українці та багато інших, та всі вони об’єднані спільною ознакою – визначний потенціал творення, як окремої нації, так і її окремих особистостей.

      З’являючись  на інших континентах європейці  несли людям весь напрацьований поколіннями їх предків  здобуток.  Як наслідок, в країнах Америки, Азії, Африки, Австралії, змінювався, на більш прогресивний, суспільно-економічний лад , і кращі представники корінних народів масово долучались до просування цивілізаційних процесів . Безсумнівно, що Європейці до сьогоднішнього дня є тим локомотивом, котрий веде за собою інші частини людства.

     Вищенаведена тенденція існувала сотні, а то й тисячі років.

      Однак, зараз все більш очевидною постає загроза, для усталеного порядку. Цивілізація всього світу все більше глобалізується , розмиваються природні  та політичні  бар’єри , що створювали середовище для унікального життя європейських націй.  І якщо розглядати будь яку європейську націю, в якості окремого соціального організму, то навіть без статистичних даних, прийдемо до висновку, що цей організм  важко хворий.  Основні симптоми хвороби,- це демографічна катастрофа практично всіх європейських націй.  Смертність значно випереджає народжуваність.  Сімейний  уклад, що існував віками, брутально змінено.  Люди дуже часто розривають шлюби. Діти виховуються у неповних сім’ях, або в сім’ях з чужим батьком. Ще трохи і гомосексуалізм з наркоманією стануть модними явищами молодіжної поведінки. Епідемія алкоголізму.  Духовний розвиток замінено на культ користолюбства  і накопичення речей.  Нації повільно вмирають.

      Подібних симптомів важкої хвороби можна знаходити і перелічувати досить довго, але постає питання,- чому про ці явища і тенденції суспільство  не кричить ?!!  Чому не ведеться пошук виходу із ситуації, що стає все загрозливішою?  Чому бездіяльно мовчать уряди Європейських країн і численні міжнародні організації ?

      Відповідь, звичайно, є , її потрібно лише прискіпливо пошукати.

      Зверніть увагу, що уряди взагалі приховують статистичну інформацію про кількісний склад окремої європейської нації, та про швидкість її депопуляції. Уряди акцентують нашу увагу на загальній кількості  людей , що мешкають в країні.  Завдяки масовому притоку мігрантів, катастрофічне скорочення кількості людей  європейських  національностей  мало помітне.  Цих людей зрозуміти досить просто, адже  оселитися в доглянутих і охайних європейських будинках прагнуть мільйони мігрантів із азіатських і африканських країн. При чому,  до Європи потрапляють  самі активні люди, котрі не хочуть жити в безправних і злиденних умовах, що дуже поширені на їх батьківщині.  Цих людей в післявоєнній Європі називали  гастарбайтери, що в дослівному перекладі означає «працюючий гість».  Однак, «гість» став  затримуватись на роботі та утворювати сім’ю,  народжувати дітей і одержувати  громадянство  країни  перебування. Численність мігрантів із країн Африки та Азії зростає в прогресуючому порядку, а народжуваність дітей в їх сім’ях в кілька разів перевищує середню народжуваність у сім’ях корінних европейців.

      Хто знає демографічну ситуацію в Парижі, напевно погодиться, що фактично це місто більше не існує.  Вірніше, воно звичайно є, і будинки на своїх місцях,  і  Гранд Опера, і Лувр, і набережна річки Сени ,але живуть в місті хто завгодно, та не французи. Правда останні, ще зберегли за собою  кільки анклавів, та це загальну картину міняє мало.  Тільки широкі маси туристів зі всього світу роблять  ситуацію такою, що не дуже кидається в око. Вечором на Єлісейських полях серед гомірливого  натовпу французами є тільки поліцейські та клошари (бомжі). Таким чином, нажаль ,доводиться констатувати факт втрати для людства взагалі і європейській цивілізації зокрема, звичного обличчя тисячолітнього міста всіх закоханих і художників, кабаре і періодичних революцій, Мон  Мартру  і духу свободи.  На наших очах, поступово, майже без пострілів, ми втрачаємо  Першу з Європейських столиць.

     Щоб усвідомити  глибину  французької трагедії, уявіть собі,

 що після кількох років відсутності Ви прибуваєте в Київ, або Львів ,чи Донецьк, а українці в цих містах вже не мешкають. В наших будинках оселились араби, африканці , індуси. Їх діти бавляться в наших дворах, а в кав’ярнях зависають пуштуни з мулатками.  Що? Здається абсурдом?  Так, махніть на уікенд в Париж !

      Подібні процеси відбуваються, але  з меншою швидкістю в інших країнах континенту, зокрема і в столиці Російської Федерації та її азійських територіях.

     Хто ж повинен в такій ситуації? Очевидно, що самі мігранти не винні. Мотиви їх поведінки прості і зрозумілі. Але підозрілим стає абсолютне мовчання урядових структур і міжнародних організацій. Чому вони мовчать?  Може саме їм вигідні вищенаведені тенденції ?!!!

     Для нас, за багато століть , стала звичною думка, що саме національні уряди і державні органи відстоюють і представляють інтереси державотворчої нації.  Тобто , Франція представляє інтереси французів, держава Німеччина слідкує за додержанням інтересів німців, а Російська Федерація,- росіян.  Дійсно так було сотні років, але в 20 столітті відбулись якісно радикальні зміни.

     Незмінними в країні залишаються два її основні суб’єкти - народ  і влада.  До останніх часів владі народ був потрібен з двох головних причин. По перше, для того щоб він працював і сплачував податки, а по друге для того, щоб в разі війни він захищав ії від агресивного сусіда. При цьому влада, завжди з острахом відносилася до власного народу, адже він діючи як згуртований соціальний організм, часто дошкуляв владі то бунтами, то революціями, то громадською непокорою. Протиріччя цих суспільних опонентів  стихали  тільки перед лицем зовнішньої загрози.

     Але наприкінці 20 століття відбувся ряд подій, що докорінно змінив палітру міжнародних стосунків в Європі.  По перше, на озброєнні основних армій світу з’явилась ядерна зброя, - могутній  фактор , який стримує бажання  розв’язати війну. По-друге, були створені  військово-політичний союз НАТО і Європейський Союз.  По третє, розпався Радянський Союз. В своїй сукупності  все це призвело до практично повного зникання загроз для окремої Європейської країни відносно зовнішніх ворогів. Тепер важко собі уявити, щоб Німеччина зібралась нападати на Францію , чи на Польщу.

     Таким чином, колективний розум європейських правлячих еліт, позбувся загроз, що існували для нього століттями. Але залишається чинною, внутрішня загроза, що виходить від власного народу. Адже саме він не давав розслабитись уряду і спонукав його до дій, часто відмовлявся коритись сваволі  урядовців і змінював їх на власний розсуд.

     І як же Владі позбавитись і цієї загрози? А дуже просто і цинічно. Їх колективний розум вирішив замінити свій народ, на аморфну розрізнену безлику масу мігрантів. Люди сотні національностей і народностей, різноманітних віросповідань, з мовними і культурними відмінностями будуть позбавлені можливості до згуртованих дій для відстоювання своїх інтересів. Такими людьми легко керувати і маніпулювати, знущатись і самостверджуватись у своїй зверхності, тримати їх майновий рівень таким як заманеться, а своє становище покращувати і покращувати. Та основна ціль,- це безмежна влада над мовчазними рабами.

     Вам видається , що це не може бути?  Тоді давайте згадаємо історію Радянського Союзу. Тоді теж , Влада прагнула від народу повної покори і велась політика розмивання національних ознак у людей  з  вирощування нової спільності  Советського Народа і Советского Человека.  Діяли програми по масовому переселенню людей .  На початку тридцятих років  Московське керівництво СРСР відчуло, що найбільша загроза для його безмежної влади, виходить саме від могутньої європейської нації – українців, котрі після часів НЕП і українізації в 20 роках , стали за підсумками перепису населення  найчисленнішим етносом, котрий випередив росіян.

     Комуністичні варвари вирішували свою проблему  голодомором українців  в 1932-33 роках і 1946-47 роках.

     Нинішні  Європейські Влади більш «гуманні».  Вони почали процедуру заміни власних націй двома шляхами. Перший - це дати можливість постійному притоку мігрантів .  Другий – практично не помітний для звичного погляду. Бажаючи прискорити процедуру заміни націй на Європейський аналог «общності Советских людей», Влада повела роботу по зменшенню популяції корінних європейців.

      На законодавчому рівні був порушений віковічний баланс правовідносин у шлюбних стосунках між чоловіками та жінками. Наприклад, це призвело до того, що німець просто боїться одружуватися  та   обзаводитися   родиною , бо в разі розлучення,  уряд з нього сім шкур здиратиме на протязі багатьох років. Подальше може Вам виявитись неймовірним, але пізніше Ви самі переконаєтесь , що еліти, щоб зменшити народжуваність серед європейців, стали  насаджувати нам моду на соціальну поведінку , котра призводить до швидкої руйнації нормальних відносин між статями і здорового способу життя. Робиться ця диверсія, використовуючи всі засоби масової інформації, кінофільми, серіали.

     На жаль, це не моя параноя. От зверніть увагу на те яким чином  людей привчили до куріння? Майже  в усіх кінофільмах  головні герої, курять практично в усіх епізодах. Напружена сюжетна лінія і ми вболіваємо  за свого улюбленця. Практично перебуваемо на його місці, а він у цей момент закурює. Та ми не помічаємо цю дрібничку, адже на екрані вирішується доля всієї планети. Таким чином в нашу підсвідомість потрапляє ідея і мода курити тютюн.

     В даному випадку  зрозуміло, що таку скриту рекламу сигарет, профінансовано олігархами тютюнового бізнесу, а от хто проштовхує ідеї гомосексуальної поведінки, хто нав'язує ідеї,що  ні би то європейка спочатку повинна будувати бізнес кар’єру, а вже потім шлюб, а ще пізніше одну дитину?  Доведення до абсурду ідей емансіпації ?  Постійна скрита і відверта реклама алкоголю? Культивування жорстокості та агресивної поведінки?  Хто ховається за цими речами ?

      А може все це відбувається  природньо, само по собі, без втручання  чийогось злого замислу? Ми так звикли до всього цього негативу, що перестали йому дивуватись. Нормальний людський розум відмовляється навіть подумати, що такий злочин проти людства можливий, що можна обрати такий фарисейський метод впливу на свідомість сотень мільйонів людей. Реальність жорстока. Проти нас ведеться новітня війна. Абсолютно новою зброєю і засобами. На цій війні й жертви зовсім нові, - це ненароджені наші діти, це зруйновані наші сім’ї, скалічені долі наших дітей, це підірване здоров”я наших людей і передчасна смерть, а також втрата історичної пам’яті народу й культурно-національного середовища.

    Чи вірна ця здогадка, Ви можете самостійно перевірити. Критично перегляньте  серіали такі як «Секс у великому місті», «МарГоша», «Відчайдушні домогосподарки» та інші фільми, чи підбір новин.  В кадр нічого просто так не потрапляє.  Замовник, все до деталей враховує і методично слідує своїй меті. Ворог змінює і програмує Ваші емоції, створює для Вас стереотипи і моду на певну поведінку, що буде  змінювати Ваше повсякденне життя.  Він сподівається, що залишиться непомітним. Що ми не повіримо, що взагалі така війна реальна. Що взагалі можливо планувати війну перемога в якій може наступити тільки рочків через 50.

     Будь яка ситуація складається з цілої низки попередніх причин.  Очевидно, що якась група осіб, користуючись значними матеріальним і адміністративними ресурсами, методично створюють все нові і нові причини для демографічної катастрофи на Європейському континенті. Члени цієї  впливової неформальної групи об’єднані  навколо  спільного інтересу. Можливо етнічного, можливо релігійного, майнового чи історичного. В будь якому разі , все таки очевидно, що ця невидима організація існує і діє брутально та наполегливо.

     Що ж стало підставою для таких «ефективних» військових «досягнень» невидомого супротивника?  Чому європейські   нації взагалі і українська нація зокрема, виявились такими уразливими для подібного роду диверсії ? 

     Відповідь, шановний читач, може здатись парадоксальною, але як кажуть,- собака зарита саме тут.  Пригадуєте знайому  тезу, що спочатку було слово. От, нам і потрібно, щоб знайти відповідь пошукати ті слова, котрі діють по всьому світу.  Очевидно, краще у вигляді Законів. А хто у нас займається нормотворчістю, що чинна для всіх?  Діло ясне, Організація Об’єднаних Націй плодить декларації , котрі потім поступово трансформуються в законодавство окремих країн. Проаналізувавши правовий доробок, цієї поважної організації кидається в око, одна явна диспропорція.  В міжнародному законодавстві дуже ретельно прописані права людини. Можна сказати, що існує навіть певний  культ –прав людини.  Вони, ніби св’ященна корова, вільно бродять в законодавчих актах більшості  європейських країн. Та в цьому не було б нічого поганого, якби не повна відсутність міжнародно-правового визначення іншої сторони правовідносин, котрою є такий суб’єкт права як державотворча нація.  

     Склалась парадоксальна ситуація,  в природі існують нації, котрі утворили свої держави, але в офіційних нормативних актах відсутнє юридичне визначення цьому поняттю , а тим паче й відсутнє нормативне оформлення прав і обов’язків націй, котрі створили держави.

     То б то, ми відчуваємо здоровим глуздом, що наприклад, французи, як нація, котра створила Францію мають якісь права та обов’язки, але це лише відчуття, що не проголошене словом, не викладене на папері, не прийнято законодавчо, не визнано в міжнародно-правовому порядку. Тому французи та й інші титульні європейські нації, фактично безправні.

     До прийняття в ООН загальної декларації про права людини, про них також ніхто нічого конкретного не знав. Це й було підґрунтям, до дійсно цинічного попрання природних прав людини з боку державних інституцій.  Всього за кілька десятків років основні права людини в цивілізованих країнах стали значно краще захищені.  Але , зла воля ворога, скористалась саме цим інструментом, щоб  брутально попрати одне з головних прав людини – права на свою державотворчу націю. Напевно, делікатно забули про право людини жити в своїй національній державі , де існує відповідне історично-культурне середовище. Забули , також, право людини протидіяти асиміляції. Забули про право і обов’язок зберігати спадщину своїх предків і передати її своїм, а не чужим, нащадкам. Та й ще багато чого забуто…

     Звідси випливає висновок, що перемогти таємного і незримого ворога, легко і просто. Тому, що на нашому боці самий головний закон, що діє між людьми,- це Закон Справедливості, а на його тільки лукаве зло. 

     Нам належить лише сформулювати «Декларацію про права та обов’язки  державотворчих націй», за зразком як колись вперше була сформульована «Декларація про права людини».

     Ці два документи по своїй суті значно доповнюють, і більш надійно захищають права людини, розширюють перелік природних прав людини,та унеможливлюють  зловживанню правами одних людей, на шкоду правам інших людей.

      Майбутня « Декларація про права та обов’язки державотворчих націй» формально констатує факт рівності всіх державотворчих націй. Нема кращих, чи гірших націй. Всі однакові в своїй унікальності. Тоді, стане наочною для кожного ,кардинальна різниця між ідеологією національного патріотизму, та ідеологіями нацизму і фашизму. Без цього, сподвижники деструктивних політичних течій, можуть ще довго залякувату  наших простих людей  міфічною тотожністю фашистів і націоналістів.

    В сучасній псевдодемократичній Україні, ця задача підсилу , по справжньому патріотичним громадським  організаціям і  партіям українських громадян.

    Зусиллями  їх правників, лідерів і рядових членів можливо у  короткий термін розробити проект «Декларації про права та обов’язки державотворчих націй».  Винести її на широке обговорення і проголосити її на чергових з’їздах.  Потім внести її у свої програмні цілі та задачі. Розпочати активну компанію тиску на Верховну Раду України, вимагаючи законодавчої підтримки.

    Звичайно, нині діюча Верховна Рада не збереться захищати інтереси ні української нації, ні всіх інших громадян України, але  проблема буде виставлена на світ божий. Можливий значний міжнародний резонанс і істерична критика з боку комуністів  та лібералів. Та, в будь -якому випадку, правда рано чи пізно переможе, і Україна, як держава засновниця ООН, діючи в інтересах всього людства, звернеться до цієї міжнародної організації з пропозицією прийняти таку «Декларацію». Після її ствердження розпочнеться велика робота по приведенню внутрішнього законодавства окремих країн у відповідність до цих норм, а таємний ворог зникне, як роса на сонці.     

Місто  Січеслав  

Юрій Якуба

prosvita.at.ua

Категорія: Нац. безпека і оборона | Додав: PORTAL_SOU (22.02.2010)
Переглядів: 935 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

"Спілка офіцерів України (СОУ) є всеукраїнською неприбутковою громадською організацією військово-патріотичного спрямування, яка об'єднує на добровільних засадах громадян України: військовослужбовців-офіцерів, прапорщиків і мічманів кадру, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, курсантів (слухачів) випускних курсів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, що здійснюють підготовку спеціалістів для військових формувань України, військової служби за контрактом, за призовом, запасу і у відставці Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Міністерства з надзвичайних ситуацій, військовослужбовців які проходять службу у резерві (надалі - Збройних Сил України), а також громадян офіцерів (старшин) - ветеранів військових формувань, які брали участь у визвольних змаганнях за незалежність України..."





ОФІС ВГО СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ

переглянути збільшену мапу
Логін:
Пароль:



НОВИНИ  © ВГО СОУ






Пошук

Календар


Наші друзі та партнери

Пам’ятай про Крути [Vox.com.ua] Портал українця
Пиши українськоюЕвропейський конгрес українців
Українці УгорщиниСпілка українців у Португалії інтернетвидання -Українці у Португалії-
Український радіопортал - Украинский радиопортал
 ПРОСВІТА - КРИВИЙ РІГ
Воєнна історіяЧасопис Промінь Просвіти
zampolit
Українське життя в Севастополі
Український козацький портал

Сайти осередків СОУ

Кнопка ВОО СОУ




Кнопка КРоСОУ

Тернопільська СОУ

  • При використанні інформації посилання на  www.portsou.at.ua  бов’язкове.
  • Зміст матеріалів на сторінках сайту не завжди відображає офіційну позицію Всеукраїнської громадської організації СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ і адміністрації сайту.
  • Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних банерів, які надає сервіс "Ucoz".
  • Відповідальність за точність наведених фактів, цифр, та імен несуть автори матеріалів.
                                                         
Locations of visitors to this page

© Портал українських офіцерів
(Спілки офіцерів України)
2023

E-mail редакції: rigsou@ukr.net




Використовуються технології uCoz