Офіційні сайти відомств




Статті

Головна » Статті » Аналітичні статті » Пропозиції до парламентських слухань (Воєн. організація та сектор безпеки)

Формування в сучасних умовах окремого роду військ - ПДВ, як безальтернативна необхідність забезпечення національної безпеки держави
СТАН ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ.
Непродумані скорочення Збройних Сил України привели до відсутності бойових частин на східному, південному, бессарабському напрямках.
Але інші країни світу не скорочують свої армії.




Довідково׃

  • США - сформована нова повітряно – десантна дивізія (173 пдд, Вінченса, Італія);
  • Росія США - сформована нова повітряно – десантна дивізія (98 пдд, Іваново).
Стан системи управління наших Збройних Сил просто смішний. Деякі частини зв’язку знаходяться за сотні кілометрів від своїх штабів. Засоби зв’язку, в основному, морально та фізично застарілі.

Довідково:
  • До командувача, штабу ВДВ Росії особисті радіостанції, командно – штабні машини прибувають з установленим зв’язком через 40 хвилин після оголошення тривоги.
  • На закупку новітніх озброєнь, техніки щорічно уряд Росії, для своєї армії, виділяє по 4 триліони рублів.

Місцевість України, в основному, не дозволяє вільний маневр бойових броньованих машин без підтримки понтонно – мостових бригад.

Довідково׃
  • Понтонно – мостові бригади скорочено.
  • В порівнянні з бойовими броньованими машинами вертольоти складають лише 2 %.

Ураховуючи зазначене вище, альтернативи формуванню повітряно – десантних військ у нашій державі немає.

ІСТОРИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ СТВОРЕННЯ АЕРОМОБІЛЬНИХ ВІЙСЬК.

Досвід останніх десятиліть, за час яких у світі трапилось кілька десятків локальних війн і збройних конфліктів, переконливо свідчить, що мобільні дії військ у ході сучасної війни стають однією із головних умов успіху. За поглядами воєнних фахівців розвинутих у воєнно – технічному відношенні країн, мобільні дії являються обов’язковим компонентом сучасної операції, бойових дій та бою, а здатність їх вести – ознакою високого рівня технічного розвитку і доказом професійної майстерності органів управління та військ.

Історичний досвід вчить, що той хто своєчасно не помічає нову важливу тенденцію у воєнному мистецтві – багато втрачає і обрікає свою країну на поразку. Питання впровадження мобільних дій, дій повітряних десантів, десантно – штурмових та аеромобільних дій у бойову практику має важливе державне значення так, як нерозривно пов’язане із вирішенням проблеми забезпечення національної безпеки держави.

Пошук шляхів підвищення мобільності військ привів до появи вертольотів та їх широкого застосування під час виконання бойових завдань у ході війн у Кореї (1950 – 1953 роки, США), В’єтнамі (1964 – 1973 роки, США), Афганістані (1979 – 1989 роки, СРСР), та інших гарячих точках і, як наслідок, привів до появи аеромобільних військових формувань. Досвід доказав, що підрозділи, частини та з’єднання сухопутних військ не зможуть досягти максимальної мобільності, якщо вони будуть пересуватися тільки по суші.

Відомо, що характер місцевості багатьох районів світу, а особливо нашої країни, виключає можливість використання танків, бойових машин і навіть всюдиходів. Тому, на сучасному етапі, за думкою військових фахівців провідних країн світу, великого значення набуває повітряна мобільність. Зараз, на перше місце, як бойова одиниця, виходить вертоліт. Вертоліт грає ту роль, що була в танка під час другої світової війни, у кавалерії під час усіх війн до появи танка.

РОЗВИТОК АЕРОМОБІЛЬНИХ ВІЙСЬК В ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ.

В ніч з 16 на 17 січня 1991 року, за декілька годин до початку операції "Буря в пустелі” (бойові дії США та їх союзників проти Іраку), вісімка ударних вертольотів Макдоннелл-Дуглас АН-64 "Апач” із складу 101-ї повітряно-штурмової дивізії США взяли курс на північний захід та на дуже малій висоті розчинились в темряві пустинної ночі. Вертольоти були завантажені "під зав’язку”:
вони несли ПТУР "Хеллфайр” з лазерним наведенням,
касети з 70-мм РС,
боєкомплект до 30-мм гармати,
додаткові паливні баки.
Для навігаційного забезпечення їм був приданий вертоліт Сікорський СН-53 із складу сил спеціального призначення ВПС США.
"Апачам” була поставлена задача проникнути в глибину території Іраку та знищити дві радіолокаційні станції, які відігравали важливу роль в системі ППО. Їх знищення повинно було відкрити дорогу ударним літакам союзників для враження важливих цілей в районі Багдаду.
Весь маршрут туди і в зворотному напрямку протяжністю 1760 км був пройдений без проблем.
В районі цілей "Апачі” розділились на дві групи. При підході до радарних установок вони різко набрали висоту 30 метрів і випустили 15 ракет "Хеллфайр”, які вразили обидві РЛС. Потім по ворожим позиціям був проведений залп із 100 РС калібром 70 мм, а потім їх обстріляли із 30-мм гармат (всього було витрачено 4000 снарядів). Після цього вертольоти покинули поле бою без втрат. Вся атака зайняла менше 2 хвилин.
Ця операція продемонструвала чудові можливості ударних вертольотів (по суті справи – штурмовиків).

У розвинутих країнах світу ці можливості, цю нову тенденцію розвитку сучасних бойових машин давно зрозуміли та широко впроваджують в життя. Наприклад, тільки на озброєнні в одній 101 – й повітряно – штурмовій дивізії армії США знаходиться 360 вертольотів. А 18-й повітряно – десантний корпус США має більше 700 вертольотів.

Як швидко ми забуваємо досвід Афганістану. Де вертольоти були "робочими кіньми війни”. І наслідком цього досвіду в Україні, на момент розпаду СРСР, у Сухопутних Військах України було 9 вертолітних бригад, полків приблизно по 67 вертольотів в кожному, Військово – Морським Силам України в спадщину від СРСР залишилось 5 вертолітних полків, кожна армія мала вертолітну ескадрилью приблизно по 23 вертольоти (всього в арміях було приблизно 69 вертольотів), були, навіть, дивізії що мали в своєму штаті вертолітні ескадрильї. Вертольоти були скрізь. Тільки вертольотів типу МІ-24, після розпаду СРСР, в нашій країні (Україні) налічувалось – 270 одиниць. Маючи таку базу, такий подарок від СРСР, у нашої держави були всі шанси для створення сучасної, високомобільної армії. Міг бути і стримуючий фактор і високотехнологічна армія, світове визнання нас, як сильної держави з якою необхідно рахуватись, а не висувати територіальні претензії. А зараз…

Вище політичне та військове керівництво США вважають перспективним використання аеромобільних військ. Вони постійно покращують тактико – технічні характеристики своїх вертольотів. Удосконалена система виявлення та наведення на ціль ракет у вертольота "Апач” підвищила його вогневу силу (як приклад – за один виліт вертоліт може знешкодити 3 танки противника, що цілком підтвердилось під час операції "Буря в пустелі”). Тому виліт батальйону "Апач” для знищення танкового полку вважається можливим завданням для такого підрозділу.

РЕАЛЬНИЙ СТАН АЕРОМОБІЛЬНИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ.

У нас, якщо вірити даним щорічника "Біла книга 2007: оборонна політика України”, на озброєнні Сухопутних військ Збройних Сил України знаходиться аж 72 бойових вертольотів, на озброєнні Військово – Морських сил України знаходиться аж 8 протичовнових вертольотів. Виробництва ще СРСР. Технічний стан в основному – підлягають застосуванню тільки в воєнний час.

Наше вище військове керівництво добилось того що основна бойова одиниця нашої армії - бойова броньована машина. В порівнянні з ними вертольоти складають лише 2 %. І це в країні, де величезна кількість міст, рік, водосховищ, гірської та лісистої місцевості. Сходіть панове генерали в музей партизанської слави в ліс під м. Путивлем, Сумської області. Там до цього часу знаходяться 3 німецькі танки. Просто необхідно було б також сходити в цей музей російським полководцям перед штурмом м. Грозного. Мені зовсім не зрозуміло, при такій військовій політиці, розформування понтонно – мостових бригад. Як будуть маневрувати бойові броньовані машини, танки. А для дій вертольотів понтонно – мостові бригади не потрібні. Тому таким актуальним є прислів’я - "Війни програються ще до їх початку”.

МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ АЕРОМОБІЛЬНИХ ВІЙСЬК В СУЧАСНИХ УМОВАХ.

Застосувати повітряно – десантні війська в сучасних умовах, так як використовувались англо – американські великі десанти в 1944-1945 роках в Нормандській, Арнемській и Рейнській повітряно - десантних операціях можливо тільки проти країн, що пізно стали на шлях економічного розвитку, які мають дуже слабкі сили ППО. Навіть, якщо противник пропустить десантування в свій тил значної кількості частин та з'єднань повітряно – десантних військ, то в подальшому його ППО не дасть можливим забезпечення їх боєприпасами, продовольством… Авіація противника зразу ж відреагує на такі наші дії. В акті, що підводив підсумки навчань Московського військового округу, які відбувались на Гороховецькому полігоні в 1987 році, про застосування на заключному етапі 331 гвардійського парашутно – десантного полку записано, що парашутно – десантні полки мають досить слабку проти повітряну оборону. Досить важко, а на даному етапі "розвитку” нашої військової науки (фактично неможливо) зробити ефективні засоби ППО, щоб вони мали маленький розмір, вагу, могли десантуватись парашутним способом.

Тому на перше місце, по можливості застосування в сучасних умовах, виходять аеромобільні війська. Війська на озброєнні яких знаходяться вертольоти. Вертоліт, як бойова машина десанту (в подальшому - БМД), як рідний дім, для десантного відділення.
Виходячи з цього повинна бути відпрацьована організаційно – штатна структура майбутніх аеромобільних військ.
Виникла величезна необхідність у взаємодії вертольотів та десантників. Вертольоти здійснюють доставку десантників до районів бойового застосування, підтримують вогнем їхні дії, а при відновленні ними боєздатності десантники здійснюють охорону району їх базування.

ЕКОНОМІЧНІ МОЖЛИВОСТІ УКРАЇНИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ АЕРОМОБІЛЬНИХ
ВІЙСЬК.


Наша країна має всі економічні можливості, щоб створити сильні аеромобільні війська. Державні підприємства Міністерства оборони України "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон”, "Севастопольське авіаційне підприємство” та "Луганський авіаційний ремонтний завод” спроможні виконати повний цикл капітального ремонту вертольотів Мі-24, Мі-8МТ (Мі-17), їх вузлів та агрегатів, роботи з дообладнання вертольотів для польотів по міжнародних повітряних лініях (ІКАО).
Важливу роль для розвитку повітряно – десантних військ України можуть зіграти конструкторське бюро "Луч”, завод "МоторСіч”, Феодосійський завод "Пружних тіл” - де виготовляються парашути для всіх, крім наших Збройних Сил, Запорізький завод радіоелектроніки.
При розумному фінансуванні вертолітно - ремонтні заводи можуть бути переобладнанні під вертолітно - будівні заводи. В Україні вже випускаються вертольоти для "нових українців”, але не для наших Збройних Сил.

НЕОБХІДНІСТЬ ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ АЕРОМОБІЛЬНИХ ВІЙСЬК.

Не можна виключати втягування України у майбутньому в локальну, та, навіть, регіональну війну. Крім того, не виключено, що воєнні конфлікти можуть виникнути одночасно у декількох операційних зонах (районах) України. За наведених умов у складі Збройних Сил України необхідно мати потужний мобільний резерв, здатний здійснити маневр у найкоротші терміни на великі відстані зі збереженням боєздатності і з ходу приступити до виконання поставлених завдань у будь – якій обстановці, місцевості, порі року і часу доби.
При плануванні операцій саме частини і з'єднання аеромобільних військ, як сили негайного реагування не тільки за назвою, але і за змістом і суттю, можуть бути ефективно використані у якості резерву Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України. Одночасне і масоване їх використання за єдиним замислом і планом дозволить нейтралізувати будь–яку конфліктну ситуацію на самій ранній стадії її зародження, розширити зону ведення бойових дій від переднього краю до тилового кордону.
Однак за існуючого розподілу військ Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України, командувач Сухопутних військ Збройних Сил України при проведенні операцій оперативних угрупувань військ, не маючи потужного, мобільного і дієздатного резерву, практично не в змозі ефективно впливати на розвиток тієї чи іншої ситуації.
Перебуваючи у складі армійських корпусів, з'єднання і частини аеромобільних військ не в повній мірі відповідають вимогам до Сил негайного і швидкого реагування. В першу чергу це обумовлено збільшенням часу, необхідного для прийняття рішення, постановки завдань військам, підготовки їх до застосування. Відділи, групи аеромобільних військ управлінь армійських корпусів чисельністю 3 – 4 чоловіки, 75 % складають фахівці з організації повітрянодесантної підготовки, не в змозі якісно виконувати весь обсяг завдань, який покладається на них як на орган управління родом військ.
Підпорядкованість з'єднань та частин аеромобільних військ армійським корпусам кардинально впливає на підготовку, підбір та розстановку офіцерських кадрів. На значну кількість посад призначаються офіцери з інших родів військ, іноді навіть без погодження з командирами десантних бригад (полків). Не враховується те, що призначення на керівну посаду (взвод, рота, батальйон, начальники родів військ та служб) офіцера не фахівця аеромобільних військ неприпустимо, так як він тривалий термін часу (3 – 5 років) буде не готовий проводити заняття з повітрянодесантної, тактичної, тактико - спеціальної підготовки, доки не отримає досвіду. Увесь час такі командири не можуть нести юридичну відповідальність за підготовку та безпеку здійснення підлеглим особовим складом стрибків з парашутом, не зможуть якісно навчати підлеглих. Чомусь раніше це розуміли. В повітряно – десантні війська (в подальшому – ВДВ) дуже важко було попасти, а ще важче було їх залишити, перевестись в інший рід військ. Для ВДВ СРСР підготовка офіцерських кадрів здійснювалась не тільки в Рязанському училищі. Повітряно- десантну підготовку "проходили” і інші фахівці, що в майбутньому розподілялись в ВДВ, зв'язківці - в Рязанському ВВКУЗ, зенітники - в Полтавському зенітно - ракетному училищі, артилеристи - в Коломенському артилерійському училищі…А зараз цього немає. В нашій армії на посаду офіцера - десантника можуть призначити любого сейсмолога, або фахівця з контролю за космічним простором без всякої додаткової підготовки.
Багаторічний досвід існування повітряно - десантних та аеромобільних військ засвідчив необхідність жорсткої централізації керівництва повітряно - десантною підготовкою та забезпечення повітряно - десантною технікою і майном. Лише за таких умов можливо забезпечити своєчасну і якісну підготовку особового складу, техніки і вантажів до десантування, здійснити розробку нових і модернізацію існуючих зразків повітряно – десантної техніки і майна, забезпечення ними військ.
За умови передачі служби повітряно – десантної техніки до Командування сил підтримки (Об'єднання сил забезпечення) і розпорошення фахівців з організації повітряно – десантної підготовки по різним органам військового управління (штаб Сухопутних військ, ООК) забезпечити виконання зазначених вище завдань буде неможливо.
Основна умова ефективного використання з'єднань та частин аеромобільних військ в операціях – мати єдиний орган військового управління, який організовує та керує підготовкою військ в мирний час, планує їх застосування в операціях та управляє військами в особливий період.
При залишенні з'єднань і частин аеромобільних військ у складі армійських корпусів і розпорошення фахівців аеромобільних військ по різним органам військового управління (штаб Сухопутних військ, ООК, Об'єднання сил забезпечення) управління військами буде повністю децентралізоване, що приведе до втрати досвідчених фахівців, неможливості розробляти основи застосування аеромобільних військ в операціях, планувати всебічний розвиток роду військ та ефективне його застосування в операціях, і, як наслідок, перетворить аеромобільні війська на такі, що будуть неспроможні виконувати завдання за призначенням.
В нашій державі вже існують аеромобільні війська. Але вони дійсно існують. Децентралізація їх нанесла величезної шкоди для розвитку. А керівництво СРСР розуміло їх значення. Навіть, десантно – штурмові бригади були виведені з підпорядкування командувачів військових округів і підпорядковані командувачу повітряно – десантних військ. І це при наявності 7-ми повітряно – десантних дивізій. А в США пішли ще дальше – сили швидкого реагування США (входять 82, 173 повітряно – десантні дивізії, 101 повітряно – штурмова дивізія та інші) – підпорядковуються безпосередньо Президенту США. І він має право застосовувати їх без дозволу Конгресу США. Американський генерал Крокер на запитання - "Яка дивізія у них сильніша піхотна, чи десантна? Яка у них потужність залпу, товщина броні? ” відповів, що виграє той хто швидше зможе відреагувати на обстановку, а для перекидання піхотної дивізії в любий регіон світу необхідні місяці, а його – години. 101 повітряно – штурмова дивізія США (на вертольотах), зовсім недавно скоротила нормативи по перекиданню до місць бойового застосування до 72 годин, а більшість підрозділів довели цей термін до 48 годин. А повітряно– десантні дивізії США, для десантування парашутним способом, піднімають свої перші батальйони в повітря вже через 6 годин. 103 повітряно – десантна дивізія КГБ СРСР була піднята за тривогою для реагування на "Бакинські події”. Її парашутно – десантні полки були підняті в повітря уже через 4 години.
Наші генерали вчать нас, що війни не буде, що зосередження сил та засобів союзників проти Іраку відбувалось на протязі пів – року. Не знають вони історії. А "Чехословацькі події” - чехословацькі офіцери ранком йшли на службу, а там їх вже зустрічали радянські десантники і чехословацька армія була нейтралізована. А як відбувався розпад СРСР - доля такої великої країни, як СРСР була вирішена всього за 3 дні.
Шкода від децентралізації аеромобільних військ України нанесена не тільки термінам, можливості їх застосування, а і стану техніки та озброєння. Довідково.
На озброєнні ВДВ Росії зараз знаходяться БМД – 4, а в нас БМД -1, максимум БМД – 2, в них парашути Д-10, а ми переходимо з Д-6 на Д-5 (регресуємо), проблематично, навіть, здійснення парашутних стрибків…
Для централізації аеромобільних військ необхідно сформувати батальйон зв’язку (бажано не брати вже існуючий, а створити новий на базі сучасних засобів зв’язку), батальйон глибинної розвідки (можливе перепідпорядкування вже існуючого), батальйон тилового забезпечення (можливе перепідпорядкування вже існуючого), склади аеромобільних військ вже існують, необхідно тільки добавити мобільну складову частину. Самі аеромобільні бригади, полки вже існують. Для їх ефективного застосування, необхідно підпорядкувати полки армійської авіації (вертолітні полки) десантним бригадам. Одна така бригада, якій підпорядкований вертолітний полк уже існує.
Штаб аеромобільних військ не обов’язково формувати в м. Києві, необхідне для цього військове містечко є в м. Житомирі. А невеличке командування аеромобільних військ необхідно розташувати обов’язково в м. Києві поблизу розташування Президента України.

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАГАРТУВАННЯ ОСОБОВОГО СКЛАДУ АЕРОМОБІЛЬНИХ ВІЙСЬК.

Готовність з'єднань та частин до виконання завдань за призначенням у значній мірі визначається станом бойового духу десантників. Вихованню бойового духу у військах завжди приділялась особлива увага. Головним фактором виховання є постійна готовність до самопожертви під час виконання стрибків з парашутом. Тобто виховання здійснюється не на підставі можливих наслідків, а на реальному факті загрози життю, якому кожен солдат під час стрибка з парашутом "дивиться в очі”. Тому і готовність десантників до реальних бойових дій висока, так як вони виконують перший небезпечний для життя крок в мирних умовах. На підставі цього величезного морального фактору і формується бойовий дух особового складу. Нам доцільно врахувати досвід виховання відповідних морально – психологічних якостей солдат десантників в арміях провідних країн світу, де вирішальним є той факт, що аеромобільні (повітряно - десантні) війська серед усіх військ рахуються як елітні. Але фактор елітності спеціально підтримується воєнно – політичним керівництвом держави і виховується в корпоративних умовах.
При діях на вертольотах, десантування парашутним способом становиться недоцільним, буде застосовуватись дуже рідко. Навіть, в дуже складній місцевості вертольоти можуть "зависати” і десантники будуть десантуватись на фалах. Але повітряно – десантну підготовку відміняти недоцільно, це буде просто злочин. Вона буде необхідна для психологічної підготовки десантників, щоб в аеромобільних військах не було випадкових людей. Всі традиції повітряно – десантних військ з психологічного загартування необхідно зберегти. І ніколи не потрібно забувати досвід сучасних війн. Після відмови Туреччини від розташування на своїй території американських баз, США відкрили північний фронт захватом Іракського аеродрому. Ніччю десантувались, прямо на об’єкт, 1000 десантників з 173 повітряно – десантної дивізії парашутним способом. Після захвату аеродрому, вони забезпечили його оборону при вивантаженні важкої техніки посадочним способом (це наш класичний варіант застосування!).
Пропоную - на підготовку майбутніх офіцерів аеромобільних військ не пожаліти ніяких коштів, до створення свого Інституту аеромобільних військ, необхідно, хоч на декілька років, підготовку організувати на базі Рязанського Інституту повітряно – десантних військ, де досить сильна учбово – матеріальна база, десантні традиції, сучасна техніка, сучасні програми, методики, погляди перевірені при веденні бойових дій в Чечні. Або, що значно дорожче - на базі сил швидкого реагування США.
Первинна льотна підготовка для польотів на вертольотах проводиться на базі Харківського університету Повітряних Сил в обсязі курсу підготовки курсантів. На базі 33 Центру бойової підготовки Повітряних Сил Збройних Сил України (м. Миколаїв) проводиться теоретичне перенавчання льотного та інженерно-технічного складу на різних типах вертольотів. Є можливість в проведенні практичного перенавчання для виконання польотів на різних типах вертольотів безпосередньо у військових частинах армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України.

ТАКИМ ЧИНОМ МОЖНА СТВЕРЖУВАТИ, ЩО:

1. Сучасним вимогам загальновійськового бою та операції найбільшою мірою відповідають аеромобільні та повітряно – десантні війська тому, що фактор часу є вирішальним для досягнення перемоги.
  • Довідково: Механізований взвод на трьох БМП переміщається на 250 км. лише за добу , а аеромобільний взвод кількістю 24 чоловіка переміщується на відстань 250 км. одним вертольотом лише за одну годину, (витрати палива при цьому становлять на вертольоті Мі 8мт – 900 л., на трьох БМП - 1035 л.).
2. Оснащення вертольотами дасть велику економію державних коштів.
  • Довідково: Вартість сучасного вертольоту біля 3 млн. доларів і вартість сучасного танку також біля 3 млн. доларів, але співвідношення втрат приблизно 1 х 10 на користь вертольотів, а співвідношення "ефект – вартість” на користь вертольотів 3 млн. до 30 млн. доларів.
3. Озброєння транспортно – бойового вертольота додатково ракетами класу "повітря – повітря” надасть можливість успішно боротися не тільки з наземними цілями, а і з повітряними.

4. "Універсальність” аеромобільних, повітряно – десантних бригад дає підставу сподіватись на те, що у майбутньому вони стануть основними бойовими військовими формуваннями.

5.Аеромобільні та повітряно – десантні підрозділи, частини і з'єднання готуються для ведення бойових, десантно – штурмових, рейдових та аеромобільних дій і можуть десантуватись парашутним, посадочним способом вертольотами та літаками в залежності від поставлених бойових завдань та умов обстановки.
Тим більше, що в сучасних умовах, коли з’являються нові засоби захисту літаків та вертольотів від ураження засобами ППО противника (портативні лазерні установки, спеціальні скорострільні кулемети (240 тис. пострілів за хвилину), станції оптико – електронного подавлення "Адрос” КТ - 01АВ, які встановлюються на борту літального апарату для захисту від ПЗРК та інших засобів ППО противника.

6. Україна має всі економічні умови будівництва та капітального ремонту вертольотів Мі-24, Мі-8МТ (Мі-17), їх вузлів та агрегатів, роботи з дообладнання для польотів по міжнародних повітряних лініях (ІКАО), створення нових типів вертольотів.

ВИСНОВОК: для забезпечення національної безпеки держави, вважаю можливим в сучасних умовах створення окремого роду військ, підпорядкованого тільки Президенту України – аеромобільних військ, які зможуть дійсно негайно відреагувати на зміни в воєнно – політичній обстановці, дати можливість іншим родам, видам військ привести себе в готовність до бойового застосування.






Олег КОНОВАЛОВ,
Голова Житомирської обласної організації СОУ, підполковник.


Категорія: Пропозиції до парламентських слухань (Воєн. організація та сектор безпеки) | Додав: PORTAL_SOU (03.04.2012)
Переглядів: 1104 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

"Спілка офіцерів України (СОУ) є всеукраїнською неприбутковою громадською організацією військово-патріотичного спрямування, яка об'єднує на добровільних засадах громадян України: військовослужбовців-офіцерів, прапорщиків і мічманів кадру, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, курсантів (слухачів) випускних курсів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, що здійснюють підготовку спеціалістів для військових формувань України, військової служби за контрактом, за призовом, запасу і у відставці Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Міністерства з надзвичайних ситуацій, військовослужбовців які проходять службу у резерві (надалі - Збройних Сил України), а також громадян офіцерів (старшин) - ветеранів військових формувань, які брали участь у визвольних змаганнях за незалежність України..."





ОФІС ВГО СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ

переглянути збільшену мапу
Логін:
Пароль:



НОВИНИ  © ВГО СОУ






Пошук

Календар


Наші друзі та партнери

Пам’ятай про Крути [Vox.com.ua] Портал українця
Пиши українськоюЕвропейський конгрес українців
Українці УгорщиниСпілка українців у Португалії інтернетвидання -Українці у Португалії-
Український радіопортал - Украинский радиопортал
 ПРОСВІТА - КРИВИЙ РІГ
Воєнна історіяЧасопис Промінь Просвіти
zampolit
Українське життя в Севастополі
Український козацький портал

Сайти осередків СОУ

Кнопка ВОО СОУ




Кнопка КРоСОУ

Тернопільська СОУ

  • При використанні інформації посилання на  www.portsou.at.ua  бов’язкове.
  • Зміст матеріалів на сторінках сайту не завжди відображає офіційну позицію Всеукраїнської громадської організації СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ і адміністрації сайту.
  • Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних банерів, які надає сервіс "Ucoz".
  • Відповідальність за точність наведених фактів, цифр, та імен несуть автори матеріалів.
                                                         
Locations of visitors to this page

© Портал українських офіцерів
(Спілки офіцерів України)
2024

E-mail редакції: rigsou@ukr.net




Використовуються технології uCoz