|
|
Статті
Душпастирство послужить як справі відродження високого духу людини у погонах, так і підняттю самого найвищого авторитету Армії в народі.
У наш час армія та решта силових структур є невід` ємною частиною сучасного суспільства. Пригадаймо таке гасло: «Народ і армія - єдині». Воно не втратило своєї актуальності і в наш час: адже армія формується з народу і для захисту народу. Єдність Армії та народу – необхідна передумова здорового, сильного суспільства, а отже здорової, сильної нації. І якщо сьогодні в нашому суспільстві існує чимало негативних явищ, таких як СНІД, наркоманія, дитячий алкоголізм, злочинність, корупція, сексуальна розбещеність, то ці явища не тільки неминуче послабляють здоров`я самого суспільства, а й потраплятимуть і негативно впливатимуть також і на силові структури та Армію. Це є неприпустимим, тому що наша вітчизняна Армія завжди була кузнею здоров`я, дисципліни і високого духу. І саме ці якості зумовили її високий бойовий геройський дух, яким захоплювалися і захоплюються не тільки наші співвітчизники, але й воїни інших армій.
Відтак, щоб сьогоднішня Армія була просякнута духом високих морально-етичних цінностей патріотизму, жертовності, любові до Батьківщини і пошани до керівників і командирів, необхідно почати підготовку і виховання патріота ще з малку, з щонайраннішого дитячого віку. Тому що саме в цьому віці формуються відповідні високі ідеали. Мало відомий історик вітчизняної Армії Антон Антонович Керсновський (1907-1944) недарма зазначав: «Якщо ти маленький хлопчик, і, читаючи книжку, уявляєш себе на полі бою в армії Олександра Македонського чи тобі сниться, що ти долаєш Альпи разом із Суворовим, дарма вагатися – твоя дорога в Армію, і тільки в Армію». Але щоб молодому поколінню снилися такі сни, необхідне відповідне морально-патріотичне виховання.
Згадаємо наших співвітчизників, героїв багатьох славетних воєн, зокрема бійців УПА, і їхню відданість нації, патріотизм та вірність Українському народові. В часи воєн завжди поруч з вояками стояли народ і священик. Без релігії і ідеології не створюється і не існує жодна з армій. Потужні ідеали комуністичного суспільства закладалися ще в дитинстві, ще у маленьких жовтенят, а потім, у підлітковому віці – в піонерів та комсомольців. Саме багатопланова підготовка майбутнього захисника батьківщини з максимально раннього віку віддавна була пріоритетною у нашій державі та в державах – Російська Імперія та Радянський Союз – на базі яких Україна постала. Що нині можна запропонувати замість ідеології монолітної єдиної партії та інституції військового комісарства? Насправді ми можемо запропонувати навіть набагато більше, ніж в попередню епоху. Які альтернативи ми можемо запропонувати сучасному суспільству замість тих сумнівних забав і насолод, услід за якими вони зараз ідуть, як на заклання? Насправді, ми маємо в своєму арсеналі дуже потужні альтернативи світу розбещеності, аморальності, хвороб і викривленого розуміння поняття «свобода». І маємо тому, що маємо приклади не тільки далекої своєї Дожовтневої історії з інституцією військового душ пастирства, а і тому, що можемо бачити ефективність військового капеланства сьогодні.
Я не хочу бути голослівним, переповідаючи самі тільки теорії. Давайте візьмемо для приклада дві конкретні держави, які тривалий час перебувають у стані перманентної війни. Мова про такі держави, як Ізраїль та Південна Корея. Служба в арміях цих держав – велика честь для кожного громадянина. В чому ж секрет успіху цих держав? Чому служба в їхніх арміях є не тяжкою повинністю, а великою почестю для громадян Кореї та Ізраїлю? Тому що ідеологія цих держав і відповідно армій, як і ідеологія колишньої Російської Армії, в склад якої входила наша вітчизна, базується винятково на біблійних заповідях. І здійснюється це завдяки інституту військового капеланства.
В Ізраїлі Тора, тобто Священне Письмо, є конституцією держави. Згадаймо Шестиденну війну 1967 року. 70-тисячна армія на чолі з Моше Даяна проти 370-тисячної армії арабів. Секрет тодішньої перемоги Ізраїлю в тому, що під час ведення бойових дій по гучномовцю транслювалися Слова із 120-го псалма книги Біблії. Слова Божі є потужною духовною зброєю для солдат.
У Південній Кореї в 1951 році президент Лі Син Ман приймає рішення про введення інституту священиків в діючу армію, у 1969 році генерал армії Хан-Сипт проголошує гасло: «Релігія –кожному військовослужбовцю. В 1972 році створено комітет з євангелізації в армії. В Кореї по 300 тисяч солдатів щорічно приймали хрещення. Суспільство поповнюється сильними, міцними, морально підготовленими і для війни, і для миру громадянами.
Починаючи з 1996 року в середовищі різних релігійних конфесій в Україні формується цілий напрямок діяльності, спрямованої на задоволення духовних потреб наших вітчизняних військовослужбовців. В Армії з`являється відповідний наказ №220 від 22.04.2011 року. Усі передумови для підняття морально-духовного, а отже і бойового духу юридично створені, залишилося взятися до роботи в цих напрямках. І ця робота вже триває. Останньою крапкою ініціативи згори в цьому відношенні стало утворення 1 листопада 2008 року в структурі Департаменту гуманітарної політики Міністерства оборони України сектору роботи з релігійними організаціями.
Сьогодні ми пропонуємо розпочати масштабну підготовку громадян України до служби в лавах Армії. Розпочинати потрібно, як уже я говорив вище, саме з роботи над світоглядом дітей, підлітків та молоді. Майбутнє високого духу армії і здорового духу нації ми бачимо в нерозривному зв’язку з залученням дітей та молоді до широкого військово-патріотичного руху, заснованого на біблійських засадах та постулатах. В школи, в молодіжні кола, в спортивні організації треба вдихнути струмінь відродження капеланського руху, накрити молодь крилом душпасторської опіки. Налагодити зв'язок душ пастирства з силовими структурами й уповноваженими за душопсторську опіку військовослужбовцями. Тим більше, що підписано «Меморандум про співпрацю у справах душпастирської опіки військовослужбовців Збройних Сил України», який передбачає саме такі дії.
Справа такої опіки непроста: передусім тому, що суспільство, яке делегує нових содат в армію, уже нездорове. Але підключення з цією метою в таку діяльність кадрів із офіцерів, звільнених у запас та тих, що перебувають у резерві, збільшить можливості і масштаби цієї життєво важливої для армії ідеологічно-духовної роботи.
Душпастирство – це не просто данина свободам віросповідання, оголошеним в уставах та конституції країни, але це – як на мене - ключовий момент відродження духовних цінностей як серед молоді в підготовчий доармійський період, так і важлива складова в силових структурах та в діючій армії, а також серед армійського запасу. І цей момент ключовий тому, що в разі потреби йдучи на смерть, солдат і офіцер повинні знати, що жертва їх не марна не в силу професії, яку вони обрали, а в силу того, що їхній геройський вчинок гарантує мир суспільству матерів, дітей та інших цивільних, а також всієї їх історії і генеалогічної складової, на захисті яких цієї миті стоїть сьогодні цей воїн.
Як сказав один класик військової історії, війна – це хвороба у порівнянні зі здоровим станом суспільства – станом миру, але армія саме для того й існує, щоб не було спокуси порушити це здоров`я мирного співіснування. З часом суспільство, в яке воїн-захисник повертатиметься в запас не тільки більш дисциплінованим, але і морально-етично позитивно переродженим, в буквальному сенсі слова знову ледь не молитиметься на таку армію, яка так оздоровлює суспільство. І, таким чином, широке впровадження душпастирства послужить як справі відродження високого духу людини у погонах, так і підняттю самого найвищого авторитету Армії в народі. І тоді: «І впокоряться люди Мої, що над ними кличеться Ім`я Моє, і помоляться, і будуть шукати Ім`я Мого, і повернуть зі злих своїх доріг, то Я вислухаю з небес і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній Край!» (Біблія, 2-га Книга Хронік 7:14)
Полковник запасу Валерій ТРУФАНОВ,
член Спілки офіцерів України
м.Олександрія, Кіровоградської області,
|
| Категорія: Пропозиції до парламентських слухань (Воєн. організація та сектор безпеки) | Додав: PORTAL_SOU (06.04.2012)
|
| Переглядів: 1082
| Рейтинг: 5.0/4 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
"Спілка офіцерів України (СОУ) є всеукраїнською неприбутковою громадською організацією військово-патріотичного спрямування, яка об'єднує на добровільних засадах громадян України: військовослужбовців-офіцерів, прапорщиків і мічманів кадру, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, курсантів (слухачів) випускних курсів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, що здійснюють підготовку спеціалістів для військових формувань України, військової служби за контрактом, за призовом, запасу і у відставці Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Міністерства з надзвичайних ситуацій, військовослужбовців які проходять службу у резерві (надалі - Збройних Сил України), а також громадян офіцерів (старшин) - ветеранів військових формувань, які брали участь у визвольних змаганнях за незалежність України..."
ОФІС ВГО СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
