» 2012 » Квітень » 17 » "Змии лютыи и волцы хищницы", – писав у 1630-­х про "запорогов"-­козаків московит, автор Бєльського літопису.

---

21:42 "Змии лютыи и волцы хищницы", – писав у 1630-­х про "запорогов"-­козаків московит, автор Бєльського літопису.

Польський королевич Владислав забажав сісти на трон Московського царства. І Сагайдачний взявся йому в тому допомогти. Гетьман за участь у поході домігся обіцянки про збільшення козацького реєстру. Водночас не легковажив і нагодою поживитися: "козацький хліб" не пахнув, навіть здобутий грабунком у одновірців. Дорогою на Москву 20-­тисячне військо Сагайдачного влітку 1618 року захопило й майже дощенту знищило Путивль, Єлець, Ряжськ та інші міста. "Змии лютыи и волцы хищницы", – писав у 1630-­х про "запорогов"-­козаків московит, автор Бєльського літопису. Взяття міста Лівни описує так: "А пришол он, пан Саадачной, с черкасы… и Ливны приступом взял, и многую кровь християнскую пролил, много православных крестьян и з женами и з детьми посек неповинно, и много православных християн поруганья учинил и храмы Божия осквернил и разорил и домы все християнские ­пограбил и многих жен и детей в плен поимал". У вересні Сагайдачний дійшов до Москви й узяв її в облогу. Польський дипломат Якуб Собєський описав герць – змагання перед боєм – між козацьким гетьманом і московським воєводою Бутурліним: "Сам Сагайдачний вирвав списа в ­Бутурліна та, під'їжджаючи, ударив його тим буздиганом, що його він отримав від королевича, і звалив з коня. Бо той Сагайдачний у цьому поході подав силу свідчень своєї визначної мужності". На інших московських воєвод "напал ужас великий", і вони відступили за мури Кремля.Облога тривала до грудня – польському урядові забракло грошей для продовження війни. Королевич Владислав зрікся претензій на московський трон. З походу Сагайдачний із військом повернувся вже не на Січ, а до Києва. Обіцянок, даних перед московським походом, не було ­дотримано. Навпаки. У жовтні 1619 року делегація козаків на чолі з Петром Конашевичем-­Сагайдачним підписала угоду з коронним гетьманом Речі Посполитої Станіславом Жолкевським над річкою Роставицею в Київському воєводстві. Війна закінчилася, тож реєстр найнятих на королівську службу козаків слід було обмежити до трьох тисяч – їх тоді було близько 40 тис. Усі, хто вступив до війська протягом останніх п'яти років, мали повернутися до своїх колишніх землевласників, від яких утекли на Січ. Це був ляпас. І Сагайдачний його прийняв. Мабуть, тому, що був лояльним громадянином Речі Посполитої. А наступного 1620 року від імені Війська Запорозького відправив посольство до Москви, під мурами якої недавно стояв. Пропонував цареві Михайлові Романову "служить напротив всяких его царского величества неприятелей". Ішлося, скоріш за все, про найманство – задля здобуття "козацького хліба". Цар подякував, виділив "300 рублев легкого жалования", а від послуг відмовився – мовляв, ні з ким воювати не збирається.Найбільше у Роставицькій угоді козаків обурило, що вони мали знищити свої човни й забути про морські походи до кримських і турецьких берегів. Січ заклекотіла. Сагайдачного скинули з гетьманства – утретє за його військову ­кар'єру – й обрали нового ватажка Якова Бородавку. Той почав готувати похід на Крим. Сагайдачний виступив проти – це суперечило підписаній з королем угоді. За це його нібито мало не втопили в Дніпрі. Повернути собі владу над козаками понижений до полковника Конашевич зумів під час Хотинської битви. Якова Бородавку він наказав стратити. Буцімто за розбещеність, пияцтво та невміле керування. Бородавку вбили буздиганом у голову... Читати повністю статтю "Мало спав і не пиячив, в усяких розмовах був неговіркий" - Сагайдачного тричі скидали з гетьманства

1 2 3 4 5 : 590 | : PORTAL_SOU | : 5.0/2

: 0