Офіційні сайти відомств




» 2013 » Вересень » 7 » ВАРТО ЗНАТИ:85 років тому в УРСР затвердили правопис, яким послуговувалася діаспора.
18:33
ВАРТО ЗНАТИ:85 років тому в УРСР затвердили правопис, яким послуговувалася діаспора.
Лямпа, катедра, бациля: 85 років тому затвердили харківський правопис
6 вересня 1928 року Народний комісар освіти Микола Скрипник затвердив новий правопис. Тому його часто називають "скрипниківка", скрипниківський правопис. Або ще - харківський правопис, бо був ухвалений голосуванням 1927 року на Всеукраїнській правописній конференції в тодішній столиці УРСР Харкові. 
От лише деякі відмінності "скрипниківки" від сучасного правопису: 
- у словах грецького походження літеру θ передавати через "т", а не "ф". Наприклад: етер, катедра, міт, аритметика, Пітагор, Атени, Методій; 
- зберігати літеру "е" в словах іншомовного походження: Европа, Еспанія; 
- пом'якшення літери "л". Наприклад: балянс, бациля, галянтерія, заля, кляса, бальон, льомбард, бухгальтер; 
- дифтонги au, ou передавати через ав, ов: авдиторія, авдієнція, Бернард Шов; 
- у родовому відмінку іменників третьої відміни на -ть, а також п'яти винятків, закінчення -и, а не -і. Виходило: вісти, радости, повісти, і винятки - крови, любови, осени, соли, Руси. 
- закінчення -у, а не -а, в родовому відмінку назв міст: Берліну, Лондону, Парижу, Херсону. 
Укладачами Харківського правопису були відомі мовознавці: як-от: Агатангел Кримський, Леонід Булаховський, Олена Курило, Олекса Синявський, Євген Тимченко, Микола Грунський, Володимир Ганцов, Григорій Голоскевич, Борис Ткаченко. Членами правописної комісії були, зокрема, літератори Майк Йогансен, Сергій Єфремов, Микола Хвильовий, Михайло Яловий. Більшість із них згодом було репресовано й розстріляно. 
У 1926 році проект "Українського правопису" опубліковали для обговорення. У Всеукраїнській правописній конференції, що відбулась у Харкові 1927 року, взяли участь 5 академіків, 28 університетських професорів лінгвістики й філології, 8 учителів, 7 журналістів і 8 письменників. Брали участь також три представники Західної України: Кирило Студинський, Іларіон Свєнціцький, Василь Сімович. 
На конференції схвалили новий правописний кодекс, за винятком небагатьох правил. Найбільші суперечки виникли довкола написання м'якого "л" та твердого"г". На конференції обрали президію Правописної комісії з 5 осіб, яка ухвалила 1928 року компромісне рішення щодо дискусійних правил. До уваги взяли основні традиції української мови - галицьку й наддніпрянську. 
Правопис надруковали й розповсюдили 1929 року - відтоді всі школи й видавництва УСРР зобов'язані були його дотримуватися. Провід НТШ у Львові також ухвалив дотримуватися норм нового правопису в Галичині. 
Усі подальші зміни в українському правописі за радянських часів приймали без жодного обговорення. У 1933 році правописна комісія на чолі з Андрієм Хвилею переробила правопис, визнавши норми 1927-1928 років націоналістичними. 4 жовтня 1937 року в газеті "Правда" з'явилася критична стаття, згідно з якою українську мову потрібно більше наблизити до російської. 
Після того політбюро ЦК КП(б)У ухвалило постанову, згідно з якою: 
"Вважати за необхідне дати на сторінках газети "Комуніст" розгорнуту, докладну критику викривлень і помилок, допущених у "Словнику", зокрема щодо протягування в українську мову польських та інших іноземних слів у той час, як для позначення нових понять є ближчі і добре знайомі українському народові російські слова. Доручити комісії розглянути всі виправлення, які необхідно буде внести до словника". 
Скрипниківським правописом послуговувалася діаспора. По-перше, бо значна частина вивезла свого часу з України саме такі мовні звички. А по-друге, цей правопис нагадував про часи українського відродження 1920-1930-х років і протиставлявся русифікації, яка розпочалася згодом. Із цих же міркувань. частково, до харківського правопису повернулися після 1991-го дехто з науковців, письменників. Деякі видавництва та ЗМІ в редакційній політиці також керуються нормами скрипниківки. Робилося кілька спроб офіційно ввести ці правила в обіг, але щоразу це викликало спротив. У сучасному правопис зі "скрипниківки" поки що перейшло тільки вживання літери "ґ". 
"Теперішній правопис - це російський сарафан на українському тілі", - каже "свободівка" Ірина Фаріон. Пише докторську дисертацію харківським правописом. 

Gazeta.ua

: 749 | : PORTAL_SOU | : 1.0/1
: 0

[ | ]

"Спілка офіцерів України (СОУ) є всеукраїнською неприбутковою громадською організацією військово-патріотичного спрямування, яка об'єднує на добровільних засадах громадян України: військовослужбовців-офіцерів, прапорщиків і мічманів кадру, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, курсантів (слухачів) випускних курсів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, що здійснюють підготовку спеціалістів для військових формувань України, військової служби за контрактом, за призовом, запасу і у відставці Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Міністерства з надзвичайних ситуацій, військовослужбовців які проходять службу у резерві (надалі - Збройних Сил України), а також громадян офіцерів (старшин) - ветеранів військових формувань, які брали участь у визвольних змаганнях за незалежність України..."





ОФІС ВГО СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ

переглянути збільшену мапу
Логін:
Пароль:



НОВИНИ  © ВГО СОУ






Пошук

Календар

«  Вересень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Наші друзі та партнери

Пам’ятай про Крути [Vox.com.ua] Портал українця
Пиши українськоюЕвропейський конгрес українців
Українці УгорщиниСпілка українців у Португалії інтернетвидання -Українці у Португалії-
Український радіопортал - Украинский радиопортал
 ПРОСВІТА - КРИВИЙ РІГ
Воєнна історіяЧасопис Промінь Просвіти
zampolit
Українське життя в Севастополі
Український козацький портал

Сайти осередків СОУ

Кнопка ВОО СОУ




Кнопка КРоСОУ

Тернопільська СОУ






  • При використанні інформації посилання на  www.portsou.at.ua  бов’язкове.
  • Зміст матеріалів на сторінках сайту не завжди відображає офіційну позицію Всеукраїнської громадської організації СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ і адміністрації сайту.
  • Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних банерів, які надає сервіс "Ucoz".
  • Відповідальність за точність наведених фактів, цифр, та імен несуть автори матеріалів.
                                                         
Locations of visitors to this page

© Портал українських офіцерів
(Спілки офіцерів України)
2024

E-mail редакції: rigsou@ukr.net




Використовуються технології uCoz