Статті

Я хотів би, щоб читач проаналізував дії радянських і німецьких державних керівників перед війною. Які цілі і завдання ставили перед собою Гітлер і Сталін, що в результаті Другої світової війни загинуло 27 млн. радянських людей і багато-багато народу інших країн.Великий російський письменник (пройшов всю ВВВ рядовим солдатом) В.Астаф’єв сказав: «Ми німців не перемогли, а втопили їх у своїй крові».
В Європі давно визнали нацизм і сталінізм рівноцінними злочинами, пропаганда їх ідей карається, як кримінальний злочин роками тюрми. А у нас в Україні відкривають пам’ятники Сталіну, та ще влада і охороняє їх від патріотів, щоб, не дай, Боже, не знищили. Мабуть КПУ (Симоненко) бере приклад із збожеволілих від російсько-шовіністського імперського угару частини одеситів, які відкрили пам’ятник Катерині II, що закріпачила українське селянство.

НІДЕ В СВІТІ ВОРОГАМ ПАМ’ЯТНИКИ НЕ СТАВЛЯТЬ…

Ми відрізняємося від усього цивілізованого світу, тому й живемо так.А тепер проаналізуємо, як наші керівники-комуністи сталінці торували шлях до війни і віддамо їм належне…28 серпня 1939 р. в Москві було підписано пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР. Секретний протокол до пакту передбачав поділ Східної Європи на сфери впливу між обома державами. Німецький міністр іноземних справ Фон Ріббентроп,будучи в Москві, сказав, що він приїхав не для того, щоб просити допомоги у СРСР проти Англії. Німеччина достатньо сильна, щоб «подолати і Польщу і її західних союзників».
У німецьких архівах збереглась реакція Сталіна: «Точка зору Німеччини, яка відмовляється від військової допомоги, заслуговує на повагу. Проте сильна Німеччина є необхідною умовою миру в Європі — отже Радянський Союз зацікавлений в існуванні сильної Німеччини».З формулюванням все добре: акцент поставлено на слові мир. Далі ще простіше: якщо мова йде про збереження миру, то не можна допустити щоб західні держави поставили Німеччину в скрутне становище. «В цьому полягає спільність інтересів Німеччини і СРСР».
Газета «Правда» назвала тоді радянсько-німецький договір «пактом миру».
На світанку 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу. Так розпочалася Друга світова війна.
Радянська військова політика і в цей період виходила з доктрини Сталіна «Наш прапор залишається прапором миру. Але якщо війна почнеться, то нам не доведеться сидіти склавши руки, — нам доведеться виступити, але виступити останніми». І ми виступили для того, щоб кинути вирішальну гирю на чашу терезів, гирю, яка могла б переважити (із доповіді Сталіна на пленумі ЦК КПРС(б) 19 січня 1925 р.
17 вересня 1939 р. Червона Армія вдарила зі сходу по Польщі. Саме цього дня, а не 22 червня 1941 р. СРСР став одним із учасників Другої світової війни.
Політичне і військове керівництво СРСР було зорієнтоване на співдружність з Німеччиною, безумовне виконання договору і пакту 1939 р.Отже,

ПОЧАЛОСЯ ПОЛІТИЧНЕ ТА ВІЙСЬКОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО З ГІТЛЕРІВСЬКОЮ НІМЕЧЧИНОЮ…

до якого вимушені були приєднатися радянські спецслужби. Сталін скаже німцям: він категорично проти збереження польської державності у будь-якому вигляді.
Наслідком цієї заяви стане рішення Політбюро ЦК ВКП(б) про знищення в квітні 1940 р. більше 20 тис. польських офіцерів, серед яких були і українці. Це рішення довелось виконувати НКВС СРСР. За «успішне» виконання доручення 754 працівника НКВС було нагороджено орденами і медалями, в тому числі 15 чол. орденом Леніна.
20 вересня 1939 р. представники збройних сил Німеччини і СРСР підписали в Москві формальну угоду про ведення військових операцій в Польщі. Наслідки пакту були невтішними для СРСР. Вигравши в території, Союз втратив у безпеці, отримавши кордон з Німеччиною. СРСР перетворився у важливого постачальника стратегічної сировини і продовольства для Гітлера. Чекісти перенесли свої репресивні дії на «звільнені» території на заході СРСР.
Восени 1939 р. СРСР беззастережно підтримав «мирну ініціативу» Гітлера, заявляючи, що агресорами є Англія і Франція, а не Німеччина. Молотов засудив війну проти нацизму.
Геббельс відмітив у своєму щоденнику 8 листопада 1939 р. з приводу виступу Молотова: гнівні звинувачення проти капіталістичних держав (Англія, Франція). Також дружні слова на нашу адресу».

…9 КВІТНЯ 1940 РІК:МОЛОТОВ ПОБАЖАВ ПОВНОГО УСПІХУ НІМЕЧЧИНІ НА ПІВНОЧІ…

мова йшла про вторгнення до Данії та Норвегії.1 серпня 1940 р. Молотов заявив (вже після капітуляції Франції), що якби не підтримка СРСР, то Німеччина не змогла б реалізувати свої військові плани, а 18 червня передав послу фон Шуленбургу «найтепліші вітання» радянського уряду з нагоди «блискучого успіху» Вермахту, який щойно завершив військовий розгром Франції.
Так говорив керівник МІСу СРСР, а в цей час радянські таємні агенти вже доповіли в Москву про рішення Гітлера розпочати підготовку плану нападу в 1941 р. на СРСР.
Пізніше надійде інформація про три головні напрями німецького наступу і найбільш масштабним з них виявиться удар по Україні і Києву.
Протягом 17 місяців після підписання радянсько-німецького пакту Німеччина отримала із СРСР 885 тис. тонн нафти, 140 тис.т. марганцевої руди, 14 тис. т. міді, 3 тис. т. нікелю, 101 тис. т. бавовни-сирцю, більше 1 млн. куб.м лісоматеріалів, 11 тис.т льону, платину і 1,5 млн. т зерна.
СРСР закупив у німців декілька найновіших типів бойових літаків. Нарешті на берлінських переговорах Молотова і Ріббентропа 12-13 листопада 1940 р. СРСР запропонували приєднатись до тристороннього союзу Німеччини, Італії та Японії.
Менш ніж за два тижні з’явилась радянська відповідь: СРСР погоджується з німецькою пропозицією. У радянській відповіді ця думка знайшла повне пояснення: радянська сфера впливу повинна розповсюджуватись на Східну Туреччину, Іран та Ірак. СРСР створить свою військово-морську базу в протоках (Босфор, Дарданелли). Німці повинні вивести свої війська з Фінляндії, Болгарія стає частиною радянської зони безпеки. Японія відмовляється від своїх вугільних та нафтових концесій на Північному Сахаліні.
Такою була програма СРСР восени 1940 р.
Після повернення Молотова з Берліна, обсяги поставок по договору стратегічних товарів зростають.

ГРА В ПАКТ МОЛОТОВА-РІББЕНТРПОПА ТРИВАЛА…?

але обидві сторони вже мають повне уявлення про дійсний стан противника і його плани. Намагаючись відтягнути початок війни на рік (до літа 1942 р.) радянська сторона починає блефувати. Залишається незмінною військова доктрина «Наступальна війна на чужій території».
Саме в 1939-1940 р.р., коли виявилось, що зарубіжна агентура спецслужб СРСР майже повністю знищена під час репресій, розпочалось активне відновлення резидентури і агентури в країнах Західної Європи, перш за все в Німеччині.
На початку 1941 р. Сталін написав листа Гітлеру і отримав від нього відповідь. Обидва листи особисті та конфіденційні. Сталін запитував Гітлера, чи не збирається він воювати проти СРСР, для чого він перекидає великі сили до Польщі. Гітлер пояснив: так, у Польщі дійсно знаходяться великі німецькі сили. Але вони там для переформування та переозброєння, щоб запобігти нальотам англійської авіації. Він, Гітлер, може поручитись «соєю честю глави держави, що буде суворо дотримуватися вірності підписаному пакту».

СТАЛІН ВІРИВ ГІТЛЕРУ І НЕ ВІРИВ СВОЇМ РОЗВІДНИКАМ?

За словами Г.Жукова, Сталін повірив цьому листу. Позиція Сталіна перед війною заганяла в глухий кут керівників армії та спецслужб. Він вірив Гітлеру до 22 червня 1941 р. і не вірив радянським розвідникам і агентам.На початку 1943 р. коли в німецьких таборах вже загинуло від хвороб, холоду і голоду понад 4 млн. радянських військовополонених (Сталін вважав їх зрадниками), він наказав створити нові умови в радянських таборах. «Щоб жоден німецький полонений більше не загинув у полоні».
І нарешті після війни в своєму колі Сталін з жалем промовив таку фразу: «Эх, с немцами мы были бы непобедимы». Саме в Гітлері Сталін бачив єдиного союзника, в союзі з яким можна було знищити на землі ненависний їм обом капіталізм.






Сергій Кузьменко, Спілка Офіцерів України, м.Кременчук

(В публікації були використані матеріали книги «Будинок на Кузнечній», документи спецслужб).