Офіційні сайти відомств




Статті

Головна » Статті » Аналітичні статті » Нац. безпека і оборона

Коли нас почали бити по голові, україна просто відійшла в бік
– За офіційним поясненням Верховного Суду РФ, організацію ліквідовано за... порушення господарської діяльності. Однак, усім зрозуміло, що це формулювання безглузде, адже ви ж салом на московському ринку не торгували.
– Не провадили жодної господарської діяльності, а тиск тривав упродовж року. Нас ретельно перевіряли, ми сперечалися, подали зустрічний позов. Узагалі, жорсткий тиск на українські організації розпочався з 2006 року – після того, як ми почали вшановувати дні Голодомору, відкрито висловлювати свою позицію.
– У чому, власне, проявлявся цей тиск?
– По-перше, коли ми організовували акцію "Невгасима свічка”, нам чинили перепони на місцях. Із керівниками українських організацій проводили "профілактичні” бесіди.
По-друге, зачистили бібліотеку української літератури, звільнивши звідти 10 наших співробітників.
По-третє, "зачистили” український освітній центр, забрали приміщення, розформували його.
По-четверте, піддали ретельній перевірці наші федеральні та деякі регіональні організації.
Перевірка від міністерства юстиції була якнайжорсткішою. За її результатами було складено акт, вказано недоліки, написані зі стелі. Ми відразу кинулися все виправляти, захищалися від кожного чергового нападу. А потім як сніг на голову – рішення Верховного Суду РФ про ліквідацію організації на підставі доносу такого собі Журавльова – ура-патріота, члена організації "Отчізна”.
Нам оголосили попередження, а на його основі – про ліквідацію. Після наших акцій з ушанування Голодомору, заяв про відсутність української освіти в Росії, зустрічей із представниками ОБСЄ (Організація з безпеки і співпраці в Європі) у справах національних меншин тощо такий кінець, самі розумієте, цілком закономірний.
– Ви зауважили, що українські громадські організації в Росії відчули тиск іще 2006
року. А чи відчували впродовж того часу підтримку з боку України?
– Жодної! І це мене надзвичайно дивує. Візьмімо питання Голодомору. До нас звертали-
ся з України, мовляв, надсилайте листи в різні російські інстанції, щоб Голодомор було визнано геноцидом, разом організовували панахиди тощо. Однак, коли нас почали бити по голові, то українське представництво відійшло у сторону.
Писали до президента України, мовляв, заступіться – жодної реакції.
– Якими будуть ваші подальші дії – оскаржуватиме це рішення в суді РФ чи звертатиметеся до міжнародних правових інстанцій?
– Спершу оскаржуватимемо тут, адже в нас іще залишилася одна інстанція. Пройдемо всі
етапи в Росії, а потім, якщо буде потрібно, Світовий конгрес українців ініціюватиме розгляд справи в Європейському суді з прав людини в Страсбурзі.
– Після ліквідації ФКНА УР у Росії залишилася лише одна юридично зафіксована Мін’юстом українська громадська організація "Об’єднання українців Росії”. На вашу
думку, яке майбутнє її очікує?
– Здивований, чому спершу ліквідували нас, адже "Об’єднання українців Росії” здолати, в принципі, легше і більше важелів у влади, щоб заткнути їм рота. Вони теж зазнали жорсткої перевірки, але так сталося хронологічно, що спершу перевіряли нашу організацію, а вже потім їх. Отож, цілком імовірно, що "Об’єднання українців Росії” буде наступною організацією, яку ліквідують.
– Якщо про плачевний стан функціонування українських громадських організацій ми вже дещо знаємо, то цікаво, а як загалом ведеться українській діаспорі в Росії?
– На превеликий жаль, нині серед української діаспори немає того ентузіазму та піднесення, які існували ще в 2005-2006 роках. Дуже погана справа з українською освітою. Самодіяльні гуртки, танцювальні та хореографічні колективи тощо – цього дуже багато. Однак, на жаль, з освітою, інформативною стороною величезні прогалини.
Міністерство закордонних справ РФ заявляє, що в багатьох російських містах є українські школи. Ми взяли всі адреси (хоч наперед знали, що жодних українських шкіл за ними немає) і з’ясували зовсім інші речі, ніж ті, що декларує міністерство. Порівняли дві графи – що є українського в Росії та російського в Україні. Якщо показники останнього вимірюються тисячами, то кількість українського в РФ – це суцільні нулі.
– Які ваші прогнози щодо подальшого стану всього українського в російському се-
редовищі за абсолютної байдужості та відсутності підтримки з України?
– Розумію, що російська влада, у принципі, не проти того, щоб існували різні українські організації, що займатимуться культурологічною, освітньою діяльністю (саме цим ми й займалися), однак на чолі їх мають бути зовсім інші персоналії. Такі, які не робили б гучних заяв, не вказували б на недоліки тощо. Звичайно, бентежить байдужа позиція теперішньої української влади. За попередньої були
хоча б мляві та несміливі проблиски захисту. Тепер цього немає. І це при тому, що українська влада дозволяє російським організаціям в Україні відкрито висловлювати абсолютно неприпустимі речі.
Та якби ми зробили принаймні десятину з того, що роблять вони в нашій державі, то нас
уже давно розігнали б. Ми ж говорили про речі, які насправді були і які просто не можемо замовчувати, як-от стан української освіти в Росії.

Валерій Семененко

Львівська газета (2.11.2010, №48)

Категорія: Нац. безпека і оборона | Додав: PORTAL_SOU (30.11.2010)
Переглядів: 1745 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

"Спілка офіцерів України (СОУ) є всеукраїнською неприбутковою громадською організацією військово-патріотичного спрямування, яка об'єднує на добровільних засадах громадян України: військовослужбовців-офіцерів, прапорщиків і мічманів кадру, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, курсантів (слухачів) випускних курсів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, що здійснюють підготовку спеціалістів для військових формувань України, військової служби за контрактом, за призовом, запасу і у відставці Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Міністерства з надзвичайних ситуацій, військовослужбовців які проходять службу у резерві (надалі - Збройних Сил України), а також громадян офіцерів (старшин) - ветеранів військових формувань, які брали участь у визвольних змаганнях за незалежність України..."





ОФІС ВГО СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ

переглянути збільшену мапу
Логін:
Пароль:



НОВИНИ  © ВГО СОУ






Пошук

Календар


Наші друзі та партнери

Пам’ятай про Крути [Vox.com.ua] Портал українця
Пиши українськоюЕвропейський конгрес українців
Українці УгорщиниСпілка українців у Португалії інтернетвидання -Українці у Португалії-
Український радіопортал - Украинский радиопортал
 ПРОСВІТА - КРИВИЙ РІГ
Воєнна історіяЧасопис Промінь Просвіти
zampolit
Українське життя в Севастополі
Український козацький портал

Сайти осередків СОУ

Кнопка ВОО СОУ




Кнопка КРоСОУ

Тернопільська СОУ

  • При використанні інформації посилання на  www.portsou.at.ua  бов’язкове.
  • Зміст матеріалів на сторінках сайту не завжди відображає офіційну позицію Всеукраїнської громадської організації СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ і адміністрації сайту.
  • Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних банерів, які надає сервіс "Ucoz".
  • Відповідальність за точність наведених фактів, цифр, та імен несуть автори матеріалів.
                                                         
Locations of visitors to this page

© Портал українських офіцерів
(Спілки офіцерів України)
2019

E-mail редакції: rigsou@ukr.net




Використовуються технології uCoz