Статті

В інформаційному повідомленні на сайті Міністерства оборони України під заголовком «Кримінальну справу, порушену за фактами правопорушень військовослужбовцями українського миротворчого контингенту у Косовому, передано до Генпрокуратури України для проведення досудового слідства» відомі в Україні і за її межами видання та ЗМІ, наприклад, «Дзеркало ижня», «Інтерфакс-Україна», «Українська правда» … чомусь названі як «деякі вітчизняні засоби масової інформації».

Для того, щоб читачі не намагалися шукати матеріали про які йде мова, даю посилання на декілька з них нижче. Ось вони :

-         Українські миротворці в Косово займалися махінаціями з пальним

-        Бензинові плями на мундирі

-         До Мiноборони України не надходило офiцiйного листа про махiнацiї українських миротворцiв у Косово

-         Міноборони не отримувало повідомлень про махінації українців у Косово

-         Міноборони: НАТО не скаржилося на махінації українців

А ось сторінка в пошуковій системі Google  на запит«Жодних офіційних листів, звернень до Міноборони від штабу сил KFOR в Косово не надходило».

Мене не здивувало те, що інформація Департаменту преси Міністерства оборони України нагадала мені певні рядки з документів, що не мають статусу офіційного. Бо інформація в мережі Інтернет саме і є такою. Але ця інформація наштовхнула мене на інші думки, які я наведу в кінці.

А спочатку просто поставлю свої питання як людина в погонах. А вони прості: Де? Хто? Коли?

Тож беру цю інформацію Департаменту преси МОУ  і просто ставлю питання.

Деякі вітчизняні засоби масової інформації повідомили (ПИТАННЯ: Які такі «деякі»?Чому не названі ЗМІ?)про те, що у Міністерстві оборони України нібито відсутні будь-які офіційні документи від командування багатонаціональних сил KFOR про скоєння військовослужбовцями українського миротворчого контингенту у Косовому правопорушень, пов’язаних з використанням пально-мастильних матеріалів.

Департамент преси та зв’язків із засобами масової інформації Міністерства оборони України повідомляє, що ця інформація не відповідає дійсності.

У вересні 2009 року командувачем багатонаціональних сил KFOR у Косовому генералом Бундесверу Маркусом Бентлером було передано тодішньому командувачу Об’єднаного оперативного командування Збройних Сил України генерал-лейтенанту Володимиру Можаровському, який перебував з робочою поїздкою у Косовому, офіційного листа, в якому було зазначено про наявність ознак правопорушень, пов’язаних з використанням пально-мастильних матеріалів, допущених військовослужбовцями українського миротворчого контингенту, та інших правопорушень.

Міністром оборони України Військовій службі правопорядку у Збройних Силах України було доручено провести перевірку, викладених у листі фактів.(ПИТАННЯ: Коли? Чому не названо дату?)

За результатами розгляду фактів, викладених у офіційному листі, та отриманих матеріалів службового розслідування, проведеного командуванням сил KFOR, начальником управління дізнання – заступником начальника Головного управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України полковником юстиції Володимиром Гуцолом було порушено кримінальну справу за ознаками ч.1 ст.366 "Підробка документів” та ч.1 ст.423 "Зловживання службовим становищем” Кримінального кодексу України.(ПИТАННЯ ТЕЖ САМЕ: Коли? Чому не названо дату?)

На даний час матеріали кримінальної справи передані до Генеральної прокуратури України для проведення досудового слідства. (ПИТАННЯ ТЕЖ САМЕ: Коли? Чому не названо дату прийняття ГПУ справи?)

Чи в Департаменті преси не знають що повинно міститися в інфомаційному повідомленні? Чи це  зроблено навмисно?

Зведу все до одного посилання, щоб легше було утримувати логіку моїх випадкових думок далі.

Тож за інформацією «Дзеркала тижня», військовослужбовці українського контингенту KFOR протягом 2006—2009 рр. здійснювали масштабні махінації з постачаннями і продажем пального в Косово. За інформацією Департаменту преси МОУ у вересні 2009 року командувачем багатонаціональних сил KFOR у Косовому генералом Бундесверу Маркусом Бентлером було передано тодішньому командувачу Об’єднаного оперативного командування Збройних Сил України генерал-лейтенанту Володимиру Можаровському, який у згаданий період (2006-2009) за інформацією тогож департаменту займав наступні посади:

- З 2005 по 2007 рік – начальник штабу – перший заступник командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.

- З листопада 2007 року по січень 2010 року – командувач Об’єднаного оперативного командування Збройних Сил України.

- З січня по серпень 2010 року обіймав посаду першого заступника начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року призначений на посаду першого заступника Міністра оборони України

Мені довелося служити під командуванням Володимира МОЖАРОВСЬКОГО у 1996 – 2000 роках коли він був заступником командира, а згодом – командиром 6-го армійського корпусу. Саме він ввів у практику повсякденного керівництва підпорядкованими частинами і підрозділами надсилання телеграм, в яких письмово визначалися завдання для всіх ланок військового командування (іноді доходило до того, що командир корпусу визначав завдання і сержантам, і кожному військовослужбовцю) за підписом командира корпусу. Такі телеграми зачитувалися військовослужбовцям на шикуваннях майже щодня. За формою написання вони один в один нагадували текст наказу (констатуюча частина, а потім – наказна). На мою думку і думку багатьох військовослужбовців цей метод керівництва був, м’яко кажучи, неадекватним до тієї посади, яку займав на той час Володимир МОЖАРОВСЬКИЙ. Тим більше, що такий метод керівництва не визначався жодним нормативним документом у Збройних Силах України на той час. Але згадалося це не для того щоб «згустити фарби» … Вони і так з кожним днем стають більш рясними. А згадалося це тому, що МОЖЛИВО ЦЕ ДАЄ ПЕВНИЙ НАПРЯМОК ДЛЯ БІЛЬШ ОБЄКТИВНОГО І НЕУПЕРЕДЖЕНОГО РОЗСЛІДУВАННЯ.

Зрозуміло, що безпосередній виконавець і учасник цих махінацій на сьогоднішній день, за інформацією «ДТ», капітан першого рангу Володимир Веремчук обіймає посаду начальника відділу — заступника начальника розвідуправління командування ВМСУ. Службових стягнень не має.

Але в історії України навіть вбивці отримували генеральські посади та звання від безпосередніх замовників злочину.

Можливо ця аналогія невипадкова.

ТАКЕ МОЄ ПРИПУЩЕННЯ.