|
|
Статті
Соціально - правовий захист військовослужбовців, ветеранів військової служби та членів їх родин
Шановні друзі!
Висловлюю вдячність за право виступу на цьому ювілейному з’їзді СОУ. з надзвичайно важливих і болючих питань соціальних гарантій для кожного військовослужбовця України.
Саме зараз, на 20-у році незалежності України, важливо підкреслити і наголосити як Українська держава дбає про воїна - захисника української держави, держави яка століттями крокувала до своєї незалежності, державницької нації, сини і дочки якої тривалий час гинули за інтереси інших імперій, інших народів, народу який цю мрію бути вільними у своїй державі плекав в далеко непоодиноких збройних конфліктах за свою свободу або волею обставин воював у складі тих чи інших військових формувань інших держав.а найголовніше визначити, які конкретно заходи необхідно провести суспільству, державним органам для гідного життя кожного захисника Вітчизни в строю він,у запасі, чи у відставці. Безперечно через призму державницьких інтересів хочу наголосити про наступне:
Відповідно до Закону України « Про основи національної безпеки України ст.7 до складу основних реальних та потенційних загроз національній безпеці України , стабільності у суспільстві у воєнній сфері та сфері безпеки державного кордону України є незадовільний рівень соціального захисту військовослужбовців, громадян, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей.
Відповідно до ст.22 Конституції України «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Незважаючи на викладене, в тому числі на неодноразові рішення Конституційного Суду України, на даний час законодавчим органом державної влади для військовослужбовців як осіб які перебувають на державній службі особливого характеру повязаній з захистом Вітчизни прийнято ряд законодавчих актів які звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, пільг переваг і гарантій , які були обумовлені діючим законодавством на момент укладання контракту.
Так, на даний час без будь-якої компенсації в порядку внесення змін до законодавчих актів, інших нормативно-правових документів, військовослужбовці позбавлені:
- Права на безоплатний проїзд до місця проведення відпустки та у зворотньому напрямку;
- Права на продовольчий пайок або його грошової компенсації;
- Права на грошову компенсацію за неотримане речове майно;
- 50-ти відсоткової знижки на оплату комунальних послуг;
- Введена норма про надання відпустки за сімейними обставинами тільки за власний рахунок;
- Безоплатна медична допомога та лікування обмежена відомчими лікувальними закладами;
- Забезпечення житловими приміщеннями для постійного проживання проводиться тільки після 20- років військової служби(державної служби особливого характеру повязаної з захистом Вітчизни), хоча для інших громадян України – державних службовців така норма відсутня;
- Недостатнє фінансування санаторно - профілактичних закладів військових формувань унеможливлює охоплення даним видом лікування значної кількості військовослужбовців. Значна частина путівок реалізується на платній комерційній основі;
- Військовослужбовці – учасники ліквідації Чорнобильської катастрофи позбавлені 5-ти 10 відсоткових надбавок до пенсії передбачених попереднім законодавством;
- Скасовано загальнообовязкове державне страхування військовослужбовців . Введена законодавча норма щодо надання грошової допомоги тільки при отриманні інвалідності та при каліцтві. При втраті працездатності повязаній з проходженням військової служби за загальним захворюванням у відсотках встановлених МСЕК такі виплати не проводятся. Крім того, виплати при отриманні інвалідності, каліцтві чи при загибелі військовослужбовця проводяться в принизливий спосіб , а саме почергово. Сам факт встановлення такої черговості для даних осіб визначений у нормативних документах є недопустимий;
- Пенсійне забезпечення на виплату пенсії в розмірі 80% від грошового забезпечення можливе тільки після 30 років військової служби хоча для громадян України – державних службовців такий розмір досягається після 10 років державної служби;
-У різних військових формуваннях незважаючи на абсолютну ідентичність виконання державних завдань, встановлені неідентичні пільги, переваги тощо за ту ж саму виконувану роботу чи службу. Зокрема, пільгова вислуга років при виконанні завдань по конвоюванню передбачена для державних службовців Департаменту виконання покарань , але такої пільгової вислуги років позбавлені військовослужбовці внутрішніх військ які виконують завдання по конвоюванню осіб засуджених до позбавлення волі;
Кабінетом Міністрів України Постановою від 25.07.2000року № 1171 за підписом Премєр-Міністра Ющенко. Зі змінами від 2004року за підписом Премєр-Міністра Януковича в подальшому зі змінами 2009року за підписом Премєр-Міністра Тимошенко приймається та підтверджуються рішення про дозвіл військовим частинам прибирати сміття та очищувати території у фізичних чи юридичних осіб на договірних засадах, кошти за виконані роботи від яких підуть на національну оборону. За відсутності у штатах військових частин прибиральників ,двірників таку роботу виконують воїни як правило строкової служби: снайпери , водії БТР тощо ,забираючи в такий спосіб робочі місця у свої батьків, родичів. Чи уряди держав Російської федерації, США в такий спосіб, на таких роботах і в такому статусі створюють можливості зміцнювати обороноздатність своїх держав за рахунок залучення до некваліфікованих робіт захисників Вітчизни?Надзвичайно тривожним є факт що військові частини даною постановою отримали дозвіл займатись роздрібною торгівлею алкогольними напоями. Можливо ненавмисне,але це яскравий приклад недбалого неналежного, і звичайно не пріоритетного відношення державних діячів до потреб оборони. Вони є різними за політичними уподобаннями але дуже подібними у своїх рішення щодо проблем воїнів захисників Батьківщини.
Дивною є позиція урядів всіх ґатунків, всіх політичних спрямувань,що в різний час перебували при владі, до факту відстоювання інтересів звільнених військовослужбовців у судах. Впродовж 20-річної історії держави кожен військовослужбовець при звільненні зі служби після прощання з прапором частини звертається до суду з позовом про невиконання вимог чинного законодавства державою в особі командира цієї ж частини.
Досі не проведений аналіз на державному рівні, скільки щорічно економить держава у зв’язку з скасування ,а точніше, призупиненням виплат грошової компенсації за речове майно, невидачі продпайків. Та й взагалі чи економить на цьому держава , можливо і втрачає.
Дивним є політика уряду України щодо збору коштів з громадян України як плату за військову підготовку офіцерів запасу для ЗС України. Будь-хто з громадян України в подальшому отриману військову підготовку не може використати за призначенням на власний розсуд з причин заборони громадянам України використовувати свої військові знання отримані за власний кошт в інших військових конфліктах в інших країнах.
У місцях компактного проживання національних меншин де переважає недержавна мова , зокрема в таких як Луганська. Донецька, Автономна республіка Крим не забезпечується право навчання державною мовою дітей військовослужбовців дислокованих у цих районах військових частин.
Як наслідок непослідовної,незбалансованої політики органів державної влади у сфері соціального захисту військовослужбовців на даний час укомплектованість окремих військових формувань військовослужбовцями за контрактом складає 50 відсотків що не забезпечує належну бойову готовність військової частини. Грошове забезпечення ,інші переваги чи пільги не гарантують достатній життєвий рівень для військовослужбовців.
Недостатнє грошове забезпечення ,відсутність пільг переваг, гарантій, порівняно з іншими працівниками (державними службовцями), наявна практика їх зменшення у спосіб який суперечить Конституції України є одною з основних причин неукомплектованості військових формувань навіть за наявності високого рівня безробіття в Україні.
Крім того ,вищенаведені приклади зменшення соціальних гарантій військовослужбовців проводяться одночасно з введенням додаткових соціальних гарантій для інших категорій громадян,шляхом зменшення витрат на соціальні гарантії військовослужбовців, що засвідчує про відсутність пріоритетної політики держави в галузі оборони та національної безпеки,порушення конституційних прав захисників Вітчизни. Пояснення командування ,офіцерів виховних структур про матеріальні причини порушення Конституції України законодавчим органом держави, іншими гілками влади з питань соціального захисту військовослужбовців не можуть прийматися до уваги саме з причин введення нових соціальних гарантій для інших категорій громадян. Звертаю увагу на те ,що накопичення критичної маси категорій осіб з декларованими пільгами та гарантіями не забезпеченими матеріальними можливостями держави або здійснені шляхом їх передачі від одної категорії осіб до іншої може створити додаткові загрози національній безпеці України.
З метою зменшення плинності військових кадрів, збереження кваліфікованих спеціалістів, командуванням військових формувань проводяться заходи щодо збереження соціальних гарантій військовослужбовців шляхом подання відповідних пропозицій до представників законодавчої, виконавчої влади, надання військовослужбовцям додаткових розяснень щодо неможливості порушення органами влади Конституції України шляхом звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод військовослужбовців. Так керівництвом МВС у всі військові частини та підрозділи щодо питань збільшення пенсійного віку, обмеження розміру пенсії,,зменшення інших гарантій, у 2010 році направлено повідомлення про те, що командуванням будуть проводитись заходи на збереження соціальних гарантій військовослужбовців. Враховуючи відсутність права на страйк ,на демонстрації ,інші можливості боротьби за свої права з причин заборони таких законодавством , а також відсутності військових профспілок ,такі можливості військового керівництва, самих військовослужбовців , є обмеженими.
Реалізуючи своє конституційне право на звернення до державних органів,з метою забезпечення конституційних прав військовослужбовців, відповідно до Статутних положень СОУ пропоную:
1.Збільшення пенсійного віку ,врегулювання інших питань пенсійного забезпечення, проходження служби ,інших питань соціального захисту військовослужбовців проводити у суворій відповідності вимог Конституції України.
З метою забезпечення виконання ст. 22 Конституції України при введенні законодавчих актів що обмежують права військовослужбовців зазначати що введені норми застосовуються до військовослужбовців прийнятих на військову службу після набрання чинності цим Законом.
Така законодавча практика має місце у законодавстві України і забезпечить дотримання прав та свобод військовослужбовців, унеможливить негативні наслідки звернень до суду з посиланням на норми Конституції. Як приклад такої законодавчої практики Закон України «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(№ 1865-IV від 24червня 2004 року).
2.В окремих випадках,зокрема, при розгляді пропозицій по збільшенню пенсійного віку застосовувати індивідуальний підхід до кожного військового формування,кожної категорії військовослужбовців.
Так,наприклад, проходження служби у внутрішніх військах передбачає виконання обовязків по боротьбі зі злочинністю,в тому числі з так званою вуличною злочинністю. Відповідно до інформації статуправління МВС вік осіб що скоюють злочини в переважній більшості 20-40 років (60% від всіх скоєних злочинів).Таким чином військовослужбовці контрактної служби внутрішніх військ віком 50 років є такими, що не можуть ефективно виконувати обовязки по боротьбі з такими категоріями злочинців за своїми фізіологічними, фізичними та іншими особливостями повязаними з віком, що унеможливлює продовження пенсійного віку для даної категорії осіб.
3.Організувати у військових частинах ,військових гарнізонах де обмежене викладання державною мовою доїзд транспортом військової частини дітей військовослужбовців до шкіл з державною мовою викладання.
В зв’язку з усуненням влади від нагальних питань суспільства та наявною практикою самоорганізації громадян по найбільш значимих питаннях розвитку держави , а саме підтримки громадянами українських шкіл ,дошкільної освіти , шляхом створення батьківських фондів, пожертвувань на розвиток освіти; підтримки медицини шляхом меценатських проектів, оплати власних коштів громадян за підготовку висококваліфікованих військових спеціалістів – офіцерів запасу шляхом оплати курсу підготовки на військових кафедрах пропоную шляхом суспільного обговорення розглянути питання про введення податку на оборону держави.
Необхідність введення податку на оборону обумовлена наступним:
-Наявністю іноземної військової бази на території України на найближчі 50-років.
-Старіння населення найбільш підготовленого у військовому відношенні.
за радянської епохи
-Відсутність чітко визначених кордонів з окремими сусідніми державами
-Неналежне забезпечення військовослужбовців продовольчим ,речовим майном іншими видами постачання що втрачає інтерес до служби
- необхідності зникнення,усунення причин заробляння коштів для потреб оборони у принизливий спосіб для кожного громадянина України, а саме шляхом залучення військових частин до господарської діяльності в тому числі до прибирання та очищення територій що не впливає позитивно на імідж армії взагалі.
- відсутність належної бойової підготовки, відсутність тренажерів, бойової техніки у та інших предметів що забезпечують належний військовий
вишкіл воїнів.
Скасувати постанову КМУ «Про взаєморозрахунки між військовими формування за лікування військовослужбовців.»
Осіб, які перебували на військовій службі більше 25 років забезпечувати земельними ділянками після виходу на пенсію з земель запасу. Порядок, розміри та умови такого надання викласти в окремій урядовій постанові.
Вищезазначену інформацію та викладені пропозиції прошу прийняти до уваги при розгляді питань національної безпеки і оборони у воєнній сфері
з поданням їх до відповідних державних органів
Гринишина М.С., член Львівського осередку СОУ, підполковник юстиції у відставці.
|
| Категорія: науково-практична конференція (30.07.2011) | Додав: PORTAL_SOU (20.09.2011)
|
| Переглядів: 2239
| Рейтинг: 5.0/2 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
"Спілка офіцерів України (СОУ) є всеукраїнською неприбутковою громадською організацією військово-патріотичного спрямування, яка об'єднує на добровільних засадах громадян України: військовослужбовців-офіцерів, прапорщиків і мічманів кадру, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, курсантів (слухачів) випускних курсів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, що здійснюють підготовку спеціалістів для військових формувань України, військової служби за контрактом, за призовом, запасу і у відставці Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Міністерства з надзвичайних ситуацій, військовослужбовців які проходять службу у резерві (надалі - Збройних Сил України), а також громадян офіцерів (старшин) - ветеранів військових формувань, які брали участь у визвольних змаганнях за незалежність України..."
ОФІС ВГО СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
