Офіційні сайти відомств




Статті

Головна » Статті » Історичні статті » Українська історія

УГВР-підпільний парламент воюючої України
Українська Головна Визвольна Рада, яка постала в Сприні на Львівщині у липні 1944 року, - український феномен суспільного, державного та політичного життя двадцятого століття. Патріоти сходу та заходу України об’єдналися для спільної боротьби за свою свободу, створивши Уряд УГВР. Ця Рада постала в тяжких умовах німецької окупації України і продовжувала свою діяльність у праці окремих її органів та посадових осіб протягом тривалого часу української історії.

Збройна боротьба яку вела УПА потребувала створення всеукраїнського представництва українського народу і власне в Україні, і перед зовнішнім світом. Головне командування УПА, що вважала себе "найвищою й єдино суверенною владою на звільнених землях України”, на початку 1944 року почала підготовку до створення верховного політичного понадпартійного керівного органу, в якому мусили б взяти участь усі, що борються, байдуже, яких вони політичних переконань чи, може, безпартійні.
11–15 липня 1944 року, в умовах німецької окупації України, на лісничівці неподалік села Сприня, що у Самбірському районі Львівської області, під охороною загону УПА пройшов установчий Великий Збір представників від усіх українських земель. Зійшлися люди різних політичних поглядів і партійні і позапартійні.
Мандати першого великого збору (з'їзду) УГВР отримали 25 делегатів: 8 - із Наддніпрянщини, 17 - із Волині й Галичини. З цих 25-ти осіб тільки 9 були партійцями ОУН(б).
Оскільки у воєнній круговерті українські партії саморозпустилися, ухвалили рішення формувати Раду з особистостей. А особистості в УГВР представляли і партії, і верстви суспільства.

"Не можна формулювати, що ОУН є ініціатором створення УГВР. Ініціатором швидше є УПА, - сказав під час дебатів майбутній член Президії УГВР Мирослав Прокоп. - УГВР - це не нова політична організація, яка буде конкурувати з іншими. Це непартійний орган народу, завдання якого - координувати існуючі угруповання для боротьби за державність".

Збір святково проголосив себе тимчасовим українським парламентом і назвав себе Українською Головною Визвольною Радою (УГВР). На голову Великого Збору УГВР було обрано відомого громадського діяча Волині Ростислава Волошина.
Великий Збір вислухав широку політичну доповідь про міжнародне становище, що її виголосив Головний Командир УПА Р.Шухевич та доповідь про дотеперішні зносини ГК УПА з представниками інших держав.
15 липня 1944 р. Президентом УГВР одноголосно було обрано Кирила Осьмака(полтавчанина) – колишнього члена Української Центральної Ради. Головою Генерального Секретаріату (уряду) і секретарем військових справ (міністром оборони) обрано Р. Шухевича – Провідника ОУН на Рідних Землях й Головнокомандувача УПА.
Після обрання Голова Президії УГВР склав присягу Голові Великого Збору УГВР. Фактично був приведений до присяги Президент Воюючої України перед почесним представництвом від усього українського народу.
Крім бандерівців, до підпільного парламенту входили ті, хто були у Центральній раді (Кирило Осьмак, Василь Потішко й Василь Мороз), гетьманці Ярослав Біленький і Варфоломій Євтимович, лідери найбільшої парламентської сили українців у міжвоєнному польському сеймі - УНДО (націонал-демократи) Василь Мудрий і Зенон Коленський, представники церкви...
На Великому Зборі УГВР опрацьовано такі документи: Тимчасовий устрій УГВР, Платформу УГВР, Універсал УГВР, а також Присягу вояка УПА, затверджену УГВР і введену в дію наказом Головного Військового Штабу Ч.7 за 19 серпня 1944 р. Протягом липня й серпня всі відділи УПА було приведено до Присяги затвердженої УГВР.

Таким чином, слід зазначити, що УПА по праву стала загальноукраїнською армією, підпорядкованою легітимно обраному верховному політичному керівництву Воюючої України – УГВР.
Р.Шухевич в подальшому заявляв(1947р.): "з моменту створення УГВР Українська повстанська армія підпорядковується лише УГВР і визнає її за єдине своє керівництво... Виступати від імені УПА за кордоном уповноважене лише Закордонне представництво УГВР". Саме УГВР встановлювала свята воюючої України, від імені підпільного парламенту вручалися нагороди й відзнаки, друкувалися звернення до бійців, громадян, еміграції та закордонних урядів.
Універсал, прийнятий на великому зборі УГВР, представниками різних політичних сил, став тоді та й в історичній перспективі дороговказом для України: Ставай до боротьби за свою волю і за свою Державу, "єднайся у своїй боротьбі, кріпись у своїй вірі!"
Безпосередньо політична платформа УПА була вироблена ще на Третьому Надзвичайному Зборі ОУН у 1943 році і викладена у листівці "За що бореться УПА”. Програма включала гасло Самостійної України, боротьбу за громадянські права та демократію, за рівні права національних меншин, співпрацю з поневоленими народами проти нацизму і гітлеризму.

Створення Української Головної Визвольної Ради влітку 1944 року та її наступна діяльність є складовою частиною европейського Руху Опору під час Другої світової війни.
Хоча УГВР постала і діяла майже автономно без будь-якого наслідування, а її витоки мають ориґінальну і своєрідну історію і власне українське підгрунтя. УГВР не слід відривати від загального контексту протинімецької і протибольшевицької боротьби в Европі.
На механізм творення УГВР мало великий вплив те, що українська нація в часі війни була бездержавною. Вона була нещадно гноблена обома окупантами. Тільки безкомпромісна боротьба народу за власну національну державу може привести до бажаного результату.

Український народ мав свою орієнтацію на здобуття власної держави та створення національного війська, прообразом якого під час війни стала УПА. Українці намагалися творити власні державні органи та національну місцеву адміністрацію.
В офіційному "Віснику Президії УГВР" за серпень 1945 року знаходимо наступне:"Держава не сміє бути деспотичним ідолом-божком, якому служать позбавлені всіх людських прав раби. Держава... слугує вільним громадянам, щоб створити їм найбільш пригожі умови для всебічного розгортання й вияву їхніх творчих сил!".
Особливість парламентаризму й уряду УГВР - у тому, що чільні її діячі мали обов'язково залишатися в Україні.
Акції УПА під керівництвом УГВР у повоєнні роки, мали широкий резонанс серед світового співтовариства. Останнім Головою Генерального Секретаріату і секретарем військових справ був останній Головний Командир УПА - Василь Кук.


Могила Кирила Осьмака на Байковому кладовищі у Києві

Голова Генерального Секретаріату, секретар військових справ генерал-хорунжий Р.Шухевич заповідав: "Коли розвалиться Радянський Союз, незалежність України слід проголосити від імені УГВР"

Петро Костюк - член Центрального Проводу, голова Львівської обласної організації
Спілки офіцерів України, полковник.

Категорія: Українська історія | Додав: PORTAL_SOU (10.07.2012)
Переглядів: 1004 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

"Спілка офіцерів України (СОУ) є всеукраїнською неприбутковою громадською організацією військово-патріотичного спрямування, яка об'єднує на добровільних засадах громадян України: військовослужбовців-офіцерів, прапорщиків і мічманів кадру, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, курсантів (слухачів) випускних курсів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, що здійснюють підготовку спеціалістів для військових формувань України, військової служби за контрактом, за призовом, запасу і у відставці Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Міністерства з надзвичайних ситуацій, військовослужбовців які проходять службу у резерві (надалі - Збройних Сил України), а також громадян офіцерів (старшин) - ветеранів військових формувань, які брали участь у визвольних змаганнях за незалежність України..."





ОФІС ВГО СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ

переглянути збільшену мапу
Логін:
Пароль:



НОВИНИ  © ВГО СОУ






Пошук

Календар


Наші друзі та партнери

Пам’ятай про Крути [Vox.com.ua] Портал українця
Пиши українськоюЕвропейський конгрес українців
Українці УгорщиниСпілка українців у Португалії інтернетвидання -Українці у Португалії-
Український радіопортал - Украинский радиопортал
 ПРОСВІТА - КРИВИЙ РІГ
Воєнна історіяЧасопис Промінь Просвіти
zampolit
Українське життя в Севастополі
Український козацький портал

Сайти осередків СОУ

Кнопка ВОО СОУ




Кнопка КРоСОУ

Тернопільська СОУ

  • При використанні інформації посилання на  www.portsou.at.ua  бов’язкове.
  • Зміст матеріалів на сторінках сайту не завжди відображає офіційну позицію Всеукраїнської громадської організації СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ і адміністрації сайту.
  • Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних банерів, які надає сервіс "Ucoz".
  • Відповідальність за точність наведених фактів, цифр, та імен несуть автори матеріалів.
                                                         
Locations of visitors to this page

© Портал українських офіцерів
(Спілки офіцерів України)
2017

E-mail редакції: rigsou@ukr.net




Використовуються технології uCoz