 21 рік минув від днів утворення Військово-Морських Сил України. Севастополь. 6 квітня. Михайлівський равелін. Еліта Флоту і сьогоднішні військово-морські офіцери України разом з членами Спілки офіцерів України вже другий день поспіль ставлять найближчі завдання, аналізують ситуацію: з флотом, армією, Україною. Виступ голови Спілки офіцерів України, капітана І рангу Євгена Лупакова - людини, яка 1992 року разом зі своїми побратимами переконувала приймати присягу на вірність Україні, був найбільш змістовним. Згадаємо тих, хто був на початку справи, тих, кого немає, і тих, які ще стоять на капітанському мостику українського офіцерства, незважаючи на свій вік. Вони тоді, 21 весна тому, створювали Українські Збройні Сили, ризикуючи, в разі невдачі цього заходу, потрапити під трибунал і бути розстріляними.Зараз, особливо молоді, це здається казкою або міфом. Але це не міф і не казка.Такі люди є і будуть у лавах вкраїнського офіцерства: вкраїнського офіцерства – за духом України, і за духом офіцерства. Вони, армійська аристократія, - є ті, на кого рівняється сьогодні та частина, що приспана тимчасовими негодами посттоталітарного суспільства, починають повертати носа від України – байдуже куди, в бік, як колись казали, «ситого Заходу» чи «немитої Росії». Наш шлях – не з ситими і не з немитими. Наша доля, щоправда, геополітично спільна з ними: ми можемо брати допомогу в НАТО, і, як сказав 5 квітня 2013 року ще один колишній народний депутат Степан Хмара: «Ми можемо бути чудовими друзями з Росією, в разі, коли РФ перетворить на «місце російської слави» Новоросійськ і забереться туди разом зі своєю фльотою». Це все ми можемо робити і обирати. Але тільки в тому випадку, коли навчимося БУТИ СОБОЮ, БУТИ УКРАЇНЦЯМИ: НЕ ЗА ПОХОДЖЕНЯМ ТІЛЬКИ І ПАСПОРТОМ, А ЗА ДІЯМИ І ЗА ВЧИНКАМИ. Вашій увазі пропонується унікальне інтерв’ю з Євгеном Лупаковим – українцем, передовсім, за духом.
ЩО ТАКЕ СПІЛКА ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ І ЗА ЯКИХ УМОВ ВОНА СТВОРЮВАЛАСЯ.
Спілка офіцерів України – це основа відродження як Збройних Сил України, так і безпосереднім прикладом цього. Яскравим прикладом відродження Військо-Морських Сил України була Севастопольська Спілка офіцерів України. Уся група, на чолі з командувачем Борисом Кожиним, всі ми 21 рік тому були членами Спілки офіцерів України. І тому проблем взаємодії СОУ з командуванням чи командування зі Спілкою спочатку у нас не було.
МОСКАЛІ НЕ МОГЛИ НАМ ЦЬОГО ПРОБАЧИТИ
Хоча якщо торкатися історії створення Українського Флоту, то два десятиріччя тому умови були «кепські». Більшість із нас, перш ніж потрапити до Ініціативної групи зі створення Українського Флоту, по три-п`ять місяців як були вигнані зі своїх радянських частин за Українську присягу, за належність до Спілки офіцерів України. Сам факт належності до СОУ на Чорноморському флоті – навіть без залежності, приймав чи не приймав присягу Україні – це вже був злочин, який пробачити на Чорноморському флоті москалі нам не могли. Тут, в Михайлівському равеліні, в музеї ВМС України, на одному зі стендів ви можете побачити форму офіцера флоту і фуражку з кокардою, з крабом і з зірочкою. Розповім дещо про цю зірочку. Так от, за те, що я ту зірочку зламав і замість неї причепив тризуба, мене тричі викликали на військову раду флоту і на третій раз мене Касатонов уже готовий був розірвати за того тризуба. І тут совкомандувачу повідомили: він на Чорноморському флоті почав займатися Україною. А мій тодішній підлеглий, барбос такий собі, і каже: «Так він не тільки займається Україною, він зламав зірочку, він поставив тризуб». Ну тут - ревіння, мат, і на цьому військова рада закінчилася й мене звільнили з лав збройних сил: без права носити однострій, без пенсії, без нічого – і то притім, що ніякого Радянського Союзу вже не було. От що два десятиріччя тому було належати до лав СОУ. Але люди все одно йшли до Спілки. Спочатку ми були у «підпіллі». А коли вже приїхала державна делегація, коли вже вийшов указ президента України про відродження, коли вийшов ще й указ про призначення командувача ВМС України, в Севастополі вже давно і відкрито діяла Севастопольська Спілка офіцерів України та її ініціативна група. По команді міністра оборони України Морозова нам було виділено ціле військове містечко. У самому центрі Севастополя, на найвищій точці, біля панорами, де зараз, захопивши частину, і базується антиросійський «Бриз», отам вперше було піднято наш синьо-жовтий український прапор. От туди-то бігали навколо нас оці шавки-рудиківці, кричали ґвалт і все інше.
СПРОБА СТВОРЕННЯ ОСЕРЕДКУ ОФІЦЕРСТВА УКРАЇНИ НА АТОМНИХ СУБМАРИНАХ РОСІЙСЬКОЇ ПІВНОЧІ
Але не тільки на Чорноморському флоті за належність до Спілки офіцерів України виганяли з армії. Уже коли була створена наша ініціативна група в Севастополі, якось до мене приходить капітан ІІІ рангу, представляється: я з підводного атомного човна на Півночі, уже втретє написав рапорт, що я українець, хочу служити Україні, а мене не звільняють і не переводять на Чорноморський флот. Я кажу: шановний, а ти чув про СОУ? Ні, не чув. На, почитай статут. Почитав: о, чудово! А ти готовий вступити? Готовий! На заяву, пиши. Віддавай, на тобі значок. А тепер, шановний, на тобі статут, на тобі десять заяв і повертайся собі в свою північну частину спокійно. Приходь до свого командира, ні, спочатку зайди до дружини, збери свої речі і щоб вона була готова негайно залишити гарнізон, а після цього вже іди до свого командира, одягни значок і скажи, що ти уповноважений Спілкою офіцерів України створити СОУ на Північному Флоті. І запрошуєш його створити й вступати до Спілки офіцерів України у себе, на дивізії атомних човнів. Гарантую, через п'ятнадцять хвилин авто буде виділене,твою сім`ю вивезуть і тебе - слідком за нею. Через два місяці приїжджає і питає: а звідки ти це знав? Кажу: так я тут, на Чорноморському флоті це відчув… От що таке Спілка офіцерів була, і в яких умовах ми цю спілку офіцерів створювали…
МОВА – ЦЕ ЗБРОЯ
Під час цьогорічного святкування 21-річчя ВМС України ми чимало з вами говорили про мову. Шановні друзі, зброя! Ви – люди військові. Ви звикли до того, що наша зброя – ракети, торпеди, снаряди. Чесно скажу, під час служби і при Союзі, і у ВМФ України, моє відношення до замполітів було… ну, відверто скажу,ненавидів я їх. Але тут мене «зламали». І тільки тепер я розумію, що найбільш дієвіша, найбільш ефективна зброя це мова, ідеологічна робота. Ленін, перш ніж послати збройні банди Муравйова на Україну, бо тоді ще збройних сил комуністичної імперії не було, вони були створені трохи пізніше (перший указ про формування червоної армії якраз від 28 січня, за день до боїв під Крутами – а за день армій не формують!) Спочатку були послані ідеологи Троцького, які морально «розклали» мільйон двохсоттисячну армію, не донищену соціалістами Винниченком та Грушевським. І тому-то, коли триста студентів билися під Крутами, у Києві стояла семитисячна армія, яка оголосила нейтралітет. А потім прийшли муравйовці, офіцерів - перестріляли, а тих дурнів-солдат примусили воювати проти власного народу. Ось що таке ідеологія. І тому ми, члени СОУ, які повірили Україні. Які повірили, що в незалежній Україні нам буде жити краще, що зі Збройних Сил України ми створимо такі збройні сили, в яких не буде тих недоліків, які панували в Радянському Союзі. Ми в це свято вірили, і заради цього були готові на ті пожертви!
ЗАБУДЕМО СОВЄТСЬКЄ ОТЄЧЄСТВО
Я двічі тут чув слово «захисники Вітчизни». Друзі, давайте ми це совєтське отєчество, мабуть,забудемо. І оцей день захисника вітчизни – не зрозуміло, яке свято, яке сьогодні нам нав’язують. Ні, ми повинні говорити, що ми – захисники незалежної України. Бо у кожного, як говорив один відомий розвідник, у кожного «свайо атєчество». І своя вітчизна. Давайте будемо речі називати своїми іменами. І виховувати нашу молодь, що вони повинні бути захисниками України, а не якоїсь нікому невідомо чиєї і невідомо якої у Бога вітчизни. Виховання повинно бути цілком конкретне! Я неодноразово повторював, що наша флотська орггрупа створена була на базі СОУ і тому співпраця у нас від початку була доброю. Найцікавіше те, що я зараз говорю промову, а 1992 року більшість членів оргрупи – підкреслюю, не чули, не те що не знали,а не чули української мови! Особовий склад був з росіян, на чолі з росіянином командувачем. Але командувач сказав: все, переходимо на українську мову! І ми перейшли! І командувач вивчив – ви почуєте і чули, як чудово Борис Кожин зараз розмовляє українською мовою. Бували й курйози, коли я приходив на сорок хвилин раніше до оперативного, а він мені давав вранішню доповідь, написану російською мовою. Я її читав українською, а він швиденько щось там писав, а потім доповідав командувачу - українською мовою. Оте що він там написав, якимись ієрогліфами - я не все розумів, а вся оперативна група сиділа і всі чітко все розуміли. Ви розумієте: але ми хотіли,ми це зробили – навіть таким шляхом! От як ми прагли! Але потім почалися зміни. Змінили міністра оборони, який відмовився виконувати злочинні накази Кравчука. І зі зміною в Києві на флоті змінили українізованого росіянина Кожина. Не хочу говорити про національність другого й третього командувачів флоту, що прийшли, але почався терор щодо Спілки офіцерів України. За належність до спілки почали виганяти з армії уже Збройні сили України! І Спілка знову пішла в підпілля і вистояла! Дякувати Богові, що вже четвертий і всі наступні командувачі флотом України, включаючи нинішнього, – українці. Не за назвою, не за походженням, а за духом і за діями! І з ними нам уже працювати стало краще. І тому Севастопольський відлам СОУ сьогодні є найкращим в державі. Бо є взаєморозуміння з командуванням ВМС України, і є взаємопідтримка. Спілка намагається зробити все можливе по вихованню і офіцерів, і молоді, а командування сприяє роботі СОУ. І це добре.
МИ ГОДУЄМО ІНОЗЕМНУ АРМІЮ
Було сказано й чимало за ці 21 рік перемовлено про фінансування армії і флоту. Дійсно, ну яке ж фінансування може бути в Україні, якщо ті, хто не хочуть фінансувати власну армію, годують іноземну. І ми вже двадцять років годуємо іноземний Чорноморський флот за рахунок бюджету України. А тому на Військово-Морські Сили України грошей, звичайно, не вистачає. Ні тоді, ні зараз. І на перших початках тільки завдячуючи тому, що ВМС України й держава пішли на співпрацю з НАТО, бойова підготовка фактично забезпечувалася силами НАТО.На програми співпраці з НАТО забезпечувалася і соляра, і фінансування, - і наші моряки брали участь у цих навчаннях, проходячи фактично і бойову підготовку в морі. Тому що держава не фінансувала бойової підготовки в морі! Тому співпраця наша – громадської організації Спілка офіцерів України і ВМС України – має нині два напрямки: виховання наших військовиків і в питанні гасла Міхновського «Геть від Москви!». Оці два моменти ми повинні чітко пам’ятати! Бо з Росією, з Московією нічого хорошого нас не чекає в будь-якому випадку!
ЗАРАЗ НА ЧОРНОМУ МОРІ ТРИВАЄ СТРАТЕГІЧНА ІНФОРМАЦІЙНА БИТВА
І чим швидше позбудемося ми з вами оцього російського окупаційного флоту, тим краще буде для України! І для держави. І для її влади. І для українського народу. І тоді й влада буде більш українською,і свідомість буде більш українською. Бо ідеологічні структури окупаційного Чорноморського флоту постійно продовжують працювати проти України. У них є відділи пропаганди, контр-пропаганди – а це відділи, які, нагадаю тим, хто забув, працюють ЛИШЕ перед початком і впродовж війни. Вони працюють зараз на Чорному морі, і вони працюють ефективно. І ви повинні це розуміти і знати, і в цьому дусі виховувати наших моряків. Військово-Морські Сили України були, як сказав наш морський офіцер і письенник Мирослав Мамчак, починаючи з козачих часів, вони є і, тепер я впевнений, навіки будуть! І тепер, упевнений, України вже ніхто не знищить. Але ми повинні –і абсолютно вірно на цих Чорноморських Святах було про це сказано – співпрацювати з командуванням. З тим командуванням, яке йде нам назустріч. Ми маємо йти до них із усією душею і допомагати їм: і в гарнізонах, по всій Україні, і в Військово-Морських Силах України також.
Віталій Квітка, підхорунжий українського степово-морського козацтва, член НСЖУ, Олександрійська організація СОУ (Кіровоградщина),
Фото автора
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
