"Якбитологія" – річ невдячна, але деколи важко втриматися.

Якщо так собі уявити, що Левко Мацієвич не загинув фатального 1910-го, а потім пережив Першу світову, неважко здогадатися, серед кого він міг би опинився 1917-го.

І нікого не здивувало б, якби на чолі Армії УНР стояв морський офіцер, улюбленець публіки, герой-льотчик, а не цивільний публіцист – за сумісництвом бухгалтер.

В новітній історії України багато питань залишаються не висвітлені в повній мірі, не дано оцінки деяким державотворчим процесам. А це потрібно робити з огляду на те, що саме глибокий аналіз дій та вчинків влади може підказати вихід на певному шляху розвитку.

Одним з цих питань є замовчування та необ’єктивне висвітлення діяльності такої державної силової структури, як Національна гвардія України. Вона була утворена з ініціативи депутатів першого скликання Верховної ради України, офіцерів-патріотів, які вже в липні 1991 року були об’єднані в Спілку офіцерів України (СОУ). Закон України «Про Національну гвардію України » пройшов з першого читання і був ухвалений в 4 листопада 1991 року. В ньому прописувалися функції та завдання Національної гвардії України .