Офіційні сайти відомств




Статті

Головна » Статті » Аналітичні статті » Духовність

Паломництво до Святої Землі

"Серед християн, – писав у XVIII столітті відомий англійський філософ Девід Юм, – було помічено, що паломники, котрі бачили Святу Землю, завжди бувають потім більш щирими та ревностними віруючими, ніж ті, хто не мав цієї переваги...”

Ми з дружиною давно мріяли побувати на Святій Землі. Полетіти з Борисполя до Єрусалиму доволі дорого, то ж стали шукати інші шляхи для втілення заповітної мрії. Вирішили придбати недорогий тур до готелю у Шарм Ель Шейху, а там, як кажуть – до мети і рукою подати. І ось ми осінньої теплої пори (температура повітря у Шарм Ель Шейху тоді була близько 35 градусів), прибули до Єгипту. Лагідне сонечко, тепле Червоне море, повне різноманітних яскравих рибок, як у великому акваріумі, робили наш відпочинок комфортним. Але ми не забули про основну мету нашої поїздки. Одразу зателефонували в екскурсійну агенцію, про котру дізналися з Інтернету і замовили у них одноденну екскурсію до Єрусалиму. У готелі така екскурсія коштує вдвічі дорожче.

Великий, комфортабельний автобус з кондиціонером у салоні забрав нас, а потім інших паломників з різних готелів, і о 21-й годині ми виїхали з Шарм Ель Шейху у напрямку до міста Таба, що на кордоні з Ізраїлем. На дорогу пішло десь біля чотирьох години. І ось ми в прикордонній Табі, де одночасно можна побачити чудову панораму: сяючі вночі міста Єгипту, Ізраїлю, Йорданії та Саудівської Аравії. Нам поталанило, бо процедура перетину кордону з Ізраїлем зайняла всього годину. Кажуть, іноді людей тримають там по три, і навіть більше годин. Перше, що кидається у вічі на тій стороні, – жінки-ізраїльтянки на митниці. В Єгипті працюють одні чоловіки, жінок у місті можна побачити дуже рідко.

На нас чекає інший автобус. Ми вирушаємо до Єрусалиму. По дорозі на годину зупиняємось у курортному містечку, біля Мертвого моря. Десь тут були Біблійні Содом і Гоморра. Наша подорож у глибину віків, і не тільки, розпочалася.

Нас заводять до магазину SPA-салону, де пропонують придбати лікувальні грязі та різну косметику з мінералів Мертвого моря. Поруч кімната, де можна переодягтися та пройти до моря. Схід сонця ми зустріли, купаючись у дивному, дуже теплому та солоному морі, котре розташоване більш ніж на 400 метрів нижче рівня Світового океану. Солоність цього моря в 14.5 разів більша від солоності Чорного моря. Потонути там практично неможливо, людина може спокійно лежати на поверхні води. Єдина незручність – це колючі кристали солі на дні та маслянистий наліт на тілі після купання. Біля пляжу душ. Змиваємо лікувальні солі з тіла, їмо канапки, котрі взяли з собою в дорогу з Єгипту і вирушаємо далі.

Єрусалим. Гетсиманський сад, Храмова гораПо дорозі в автобус зайшов екскурсовод Ігор, наш земляк, родом з України, котрий зараз мешкає в Ізраїлі. Від нього ми дуже багато дізналися про країну, про Святі місця, котрі відвідали. Знайомство з Єрусалимом ми розпочали з оглядового майданчика біля єврейського університету, звідки відкривається чудовий краєвид на сиве місто та історичні місця світового значення: Гетсиманський сад, Храмову гору.

Далі вирушаємо до Стіни Плача, або Західної Стіни, найсвятішого місця для євреїв. Це зовнішня стіна, котру за 20 років до н.е. цар Ірод спорудив навколо Другого Храму, і котра збереглася до наших днів. У 70 році н.е. імператор Тіт зруйнував храм, єдиною згадкою про котрий залишилася Західна Стіна. Ми, як і багато паломників зі всього світу, залишили в Стіні свої записки та записки рідних з проханнями до Господа, котрі привезли із собою.

Єрусалим. Стіна ПлачаВід Стіни Плача Ігор повів нашу групу вузенькими вуличками старого Єрусалиму до Храму Гробу Господнього, однієї з найвеличніших святинь християнства. Храм побудований на місці, де було розіп’ято Ісуса Христа і де Він потім воскрес. Перша церква була побудована тут у 335 році матір’ю імператора Костянтина – Оленою. У похилому віці, прийнявши християнство, вона здійснила паломництво до Єрусалиму. У той час на місці Храму стояв язичницький храм Венери. Олена знайшла вхід у печеру з Гробом Господнім, а також три хрести, на одному з яких було розіп’ято Ісуса. Існує легенда, за якою Олена, щоб визначити, який хрест істинний, прикладала їх до гробу покійника. Сталося чудо, доторкання одного із хрестів оживило померлого!

Єрусалим. Храм Гробу ГосподньогоЗа довгу історію міста Храм кілька разів був зруйнований, потім він відбудовувався. Ним володіли то християнські, то мусульманські правителі. Останній раз Храм був відновлений у 1810 році, після великої пожежі. Сьогодні Храм Гробу Господнього складається з трьох головних споруд: каплички Гробу Господнього, храму на Голгофі і храму Воскресіння. За домовленістю, прийнятою у 1852 році, територія Храму поділена між шістьма християнськими конфесіями. Кожна конфесія має свою зону відповідальності та свій час для молитов. Такий поділ час від часу, на жаль, стає причиною конфліктів між представниками різних конфесій, тому, з 1192 року ключі від Храму зберігаються в одній мусульманській родині, а члени іншої мусульманської родини кожен день відчиняють та зачиняють двері Храму. Ось вже багато віків ключі традиційно передаються в цих родинах від батька до старшого сина.

Єрусалим. Храм Гробу Господнього. Камінь ПопомазанняЗаходимо до Храму. На мармуровій підлозі лежить камінь Попомазання, де колись Йосип та Никодим помазали смирною та алое тіло Ісуса. Паломники стають навколішки біля каменю, моляться, кладуть на камінь хустки, котрі привозять із собою. Ті хустки потім мають лікувальні властивості, при необхідності їх прикладають до хворого тіла.

Єрусалим. Храм Гробу Господнього. Вхід до КувукліїЛіворуч від каменю, у великій ротонді центральної частини Храму, у центрі знаходиться мармурова капличка – Кувуклія. Вона розташована над печерою Гробу Господнього і має дві частини: притвор Ангела (місце явлення Архангела жінкам- мироносицям) та власне Гроб Господній. У стіні є два отвори, звідки у Велику Суботу, перед Пасхою, віруючим передається Благодатний вогонь, після його чудесного сходження. Гроб Господній являє собою маленьку печеру з кам’яним ложе, куди служитель пропускає по 3-4 чоловіки. Це єдине місце, де нам заборонили користуватись фото та відеокамерами. Перед входом горить лампадка, де бажаючі можуть запалити від Благодатного вогню придбані свічки, зв’язані по 33 штуки, і потім їх погасити. Вдома ці свічки, як нам сказали, можна запалювати на свята та освячувати помешкання.

На ГолгофіДруга святиня Храму – Голгофа. Східцями піднімаємось до вершини гори, де було розіп’ято Ісуса Христа. У Храмі на Голгофі відмічено місце, де було закопано хрест і поруч – хрести двох розбійників, страчених з Ісусом. Під склом можна побачити тріщину у скелі, котра з’явилася при останньому подихові Христа.

Третя святиня Храму Гроба Господнього – Храм Воскресіння. У його центрі встановлено кам’яну вазу, котра символізує "пуп землі” або "центр Землі”. Ця кам’яна ваза, всередині котрої знаходиться куля з викарбуваним на ній хрестом, знаходиться посередині прямої лінії, котра з’єднує вівтар кафедрального храму Єрусалимського Патріархату та Кувуклію. Ваза, про всяк випадок, прикута ланцюгом, щоб її бува не змістили ненароком, або не взяли собі як сувенір туристи. Паломники прагнуть обов’язково доторкнутися до цієї реліквії, що, як вважається, приносить вдачу.

Далі наш шлях лежить до Віфлеєму, котрий розташований в 10 кілометрах від Єрусалиму. Там батьківщина царя Давида та місце народження Спасителя. На івриті Віфлеєм звучить як "Бейт-Лехем” – місто хліба. Назва символічна, бо Дитина, котра народилася там у хліву, стала для всіх нас Хлібом життя.

Спочатку нас завезли до сувенірної лавки, де ми змогли, зокрема, придбати Єрусалимський хрест, інакше званий хрестом паломника. Рівносторонній прямий хрест, а по кутах ще чотири менших. Єрусалимський хрест можна побачити на державному прапорі Грузії. Є кілька різних тлумачень символіки хреста паломника. Більший хрест символізує Христа, а менші – чотирьох Апостолів-євангелістів. Інші тлумачення: чотири рани від гвіздків на руках та ногах, а п’ята – на тілі Ісуса від списа сотника Лонгіна, або – сам Хрест.

Храм Різдва Христового. Стіни ХрамуНаш автобус зупинився у великому гаражі, а ми вирушили вгору до Храму Різдва Христового по вуличці, де продавці чисельних крамничок настирно пропонували хоч щось придбати у них. І ось ми біля Храму, наказ про будівництво котрого видав у 325 році імператор Костянтин Великий. У 330 році цариця Олена, його мати, розпочала будівництво Храму у Віфлеємі, над печерою Різдва. Завершив будівництво у 527-567 роках імператор Юстиніан. Не зважаючи на чисельні набіги завойовників за минулі століття, Храм Різдва Христового ні разу не був зруйнований. За переказами, під час навали персів у 614 році, вони побачили на стіні фасаду Храму мозаїку з зображенням поклоніння волхвів Божій Матері та Немовляті і признали у волхвах своїх співвітчизників. Храм вцілів, хоча до цього були зруйновані всі християнські храми у Палестині. Іншим разом, у 1009 році, халіф Аль-Хаким повністю зруйнував Храм Гробу Господнього, але не чіпав місце народження Ісуса, бо вважав Його одним із Пророків. Чергові загарбники якось вирішили пограбувати Храм. Вони з криками та сміхом в’їхали під зводи Храму верхи на конях. В цей час з кам’яної колони вилетів рій бджіл, котрий боляче покусав нечестивців і прогнав їх, а потім повернувся назад у колону. Глибокі отвори у вигляді хреста там можна побачити і сьогодні.

Чудотворна Віфлеємська ікона Божої МатеріЗаходимо в Храм через "Врата смирення” – низький західний прохід. Будь-яка людина, бідна чи багата, мусить заходити в Храм, покірно схиливши голову. Раніше, за часів Хрестоносців, тут був великий прохід, але після вторгнення до Віфлеєму військ турецької імперії, прохід був звужений, щоб унеможливити проїзд у Храм возів та винесення великих ікон.

Храм являє собою традиційну візантійську базиліку. Чотири ряди колон з розписами на них, котрі проглядають до нас з глибини віків, прикрашають Храм. Подекуди збереглися давні розписи і на стінах. Посеред Храму можна побачити первозданну мозаїчну підлогу, котра збереглася до наших днів. Черга паломників зі всього світу повільно рухається до входу в печеру, котрий знаходиться під вівтарем. Підходимо до чудотворної Віфлеємської ікони Пресвятої Богородиці, котра посміхається. Це єдине таке зображення Богородиці, бо традиційно на іконах Вона має серйозний вигляд. Люди моляться біля ікони, бездітні просять у Божої Матері подарувати дитинку, інші просять про благополуччя дітей, сімейного щастя. І ніхто не буває обійденим увагою нашої Заступниці. Вже у наші часи Віфлеємська ікона почитається як чудотворна. Причому, почитається не тільки християнами, але й мусульманами.

Віфлеємська ЗіркаПечера, де народився Спаситель світу, є підземним храмом базиліки. Тридцять сходинок привели нас до місця народження Ісуса Христа. Печера невелика, всього біля 12 метрів завдовжки, 4 метри завширшки, та десь 3 метри у висоту. Підлога викладена мармуром, в ніші знаходиться престол, під яким ми побачили відому на весь світ срібну Зірку. По колу Зірки напис латиною: "Hic de Virgine Maria Jesus Christus natus est” (Тут від Діви Марії народився Ісус Христос). Як і всі паломники, стаємо на коліна. Кажуть, як одружені разом схиляються біля Зірки, благодать сходить на них одночасно. В кількох кроках від Зірки знаходиться престол "Святих ясел”.

Під враженням від побаченого, знову долаючи ряд крамничок, продавці котрих стараються за будь-яку ціну продати нам свій нехитрий крам, повертаємось до автобуса, котрий відвіз голодних паломників до якогось готелю, де нас нарешті нагодували обідом. Далі покидаємо Палестинську автономію і знову в’їжджаємо на територію Ізраїлю. Нас, як і вперше, вражає порядок та чистота на вулицях, чудові, рівненькі дороги, до яких ми не звикли. Попереду на нас чекає прикордонний Ейлат, перехід кордону до Єгипетської Таби і повернення до готелю. Десь лише о другій годині ночі ми прибули в Шарм Ель Шейх. Для осмислення побаченого та пережитого потрібен час. Не зважаючи на складність нашого паломництва (велика відстань, нічні перетини кордонів, фізична втома), ми раді, що змогли здійснити свою мрію та побувати на Святій Землі.


Петро Грицай, Ніжинська організація СОУ

http://sphram.ho.ua/ierusalim.htm





Категорія: Духовність | Додав: PORTAL_SOU (17.10.2012)
Переглядів: 1346 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

"Спілка офіцерів України (СОУ) є всеукраїнською неприбутковою громадською організацією військово-патріотичного спрямування, яка об'єднує на добровільних засадах громадян України: військовослужбовців-офіцерів, прапорщиків і мічманів кадру, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, курсантів (слухачів) випускних курсів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, що здійснюють підготовку спеціалістів для військових формувань України, військової служби за контрактом, за призовом, запасу і у відставці Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Міністерства з надзвичайних ситуацій, військовослужбовців які проходять службу у резерві (надалі - Збройних Сил України), а також громадян офіцерів (старшин) - ветеранів військових формувань, які брали участь у визвольних змаганнях за незалежність України..."





ОФІС ВГО СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ

переглянути збільшену мапу
Логін:
Пароль:



НОВИНИ  © ВГО СОУ






Пошук

Календар


Наші друзі та партнери

Пам’ятай про Крути [Vox.com.ua] Портал українця
Пиши українськоюЕвропейський конгрес українців
Українці УгорщиниСпілка українців у Португалії інтернетвидання -Українці у Португалії-
Український радіопортал - Украинский радиопортал
 ПРОСВІТА - КРИВИЙ РІГ
Воєнна історіяЧасопис Промінь Просвіти
zampolit
Українське життя в Севастополі
Український козацький портал

Сайти осередків СОУ

Кнопка ВОО СОУ




Кнопка КРоСОУ

Тернопільська СОУ

  • При використанні інформації посилання на  www.portsou.at.ua  бов’язкове.
  • Зміст матеріалів на сторінках сайту не завжди відображає офіційну позицію Всеукраїнської громадської організації СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ і адміністрації сайту.
  • Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних банерів, які надає сервіс "Ucoz".
  • Відповідальність за точність наведених фактів, цифр, та імен несуть автори матеріалів.
                                                         
Locations of visitors to this page

© Портал українських офіцерів
(Спілки офіцерів України)
2017

E-mail редакції: rigsou@ukr.net




Використовуються технології uCoz