Офіційні сайти відомств




Статті

Головна » Статті » Аналітичні статті » Нац. безпека і оборона

Доповідь голови СОУ для УНР з питань стану Збройних Сил України
Стан Збройних Сил України

У межах модернізації українського суспільства необхідно переглянути підходи до будівництва безпекового простору України з урахуванням тенденцій, які існують у світовому співтоваристві.
На сьогодні значна частина міжнародних організацій, НАТО та ЄС вже не розрізняють оборону і безпеку, називаючи їх сектором безпеки.
Під сектором безпеки вони розуміють сукупність усіх органів та сил, обов’язок яких полягає у захисту суспільства, держави та її інститутів.
До його складу належать стрижньові структури, такі, як Збройні сили, правоохоронні органи, воєнізовані формування, органи розвідки та безпеки, митна служба, берегова охорона і прикордонна служба, а також ті інститути, які формулюють, здійснюють і контролюють політику внутрішньої та зовнішньої безпеки.
Декілька слів з історії Збройних Сил України.
Після проголошення Незалежності України на її території дислокувалися: ракетна армія, 3 загальновійськові, 2 танкові армії, один армійський корпус, 4 повітряних армії, окрема армія ППО, Чорноморський флот.
В 1991р. за чисельністю – це близько 800 тисяч чоловік, 6,5 тисяч танків, 7 тисяч броньових машин, 1,5 тисяч літаків, 350 кораблів, 1272 ядерних боєголовок МБР, 2,5 тисяч одиниць тактичної ядерної зброї.
В 1991р. була створена, до речі за допомогою Спілки офіцерів України, нормативно-правова база національної безпеки і оборони України. 6 грудня 1991 року був ухвалений Закон України «Про збройні сили України».
Завершився перший та найскладніший етап законотворчої діяльності у сфері оборони – прийняттям Конституції України в 1996 році, в розробці і прийнятті якої приймали участь 15 Народних депутатів України від Спілки офіцерів України.
На військовій колегії Руху в лютому 1991р. пропонувалась назва Українська армія, яка мала складатись з сухопутних військ, військово-повітряних військ, військово-морського флоту, військових комісаріатів та корпусу національної гвардії. (НГ)
Заступник Міністра Оборони України з виховної роботи – генерал В.Мулява підготував програму патріотичного виховання військовослужбовців.
Але керівництво держави та політична еліта пішли по шляху створення Збройних Сил на базі зрусифікованого офіцерського корпусу, вихованого на радянських традиціях а не на базі Спілки офіцерів України – патріотів і державників.
На той час керівництво держави, побоюючись впливу першого національного військового формування, яке було створено за допомогою Спілки офіцерів України, Національної Гвардії, прийняло рішення про її ліквідацію. За таке рішення проголосувала Верховна Рада України і ліві і праві, від комуністів до націоналістів.
Продовжуючи ліквідацію звершень у сфері військового будівництва, біля витоків яких стояла Спілка офіцерів України, ті ж самі депутати внесли зміни до Статуту внутрішньої служби ЗСУ і замість пан (товариш) полковник, генерал сьогодні звернення у ЗСУ виключно тільки товариш !? (Кузьмук)
Товариство може бути в роті, батальйоні, полку. А командир дивізії, бригади, командувач ЗСУ України є паном для військовослужбовців.
Для узаконення «приватизації військового майна» Міністерство Оборони України внесло в парламент Закон «Про господарську діяльність в ЗСУ», який був майже одноголосно прийнятий.
Керівництво Міністерства Оборони основну увагу почало приділяти комерційній діяльності, а не бойовій підготовці.
Було проголошено, що Україні потрібна невелика, не обтяжлива для економіки мобільна армія. Цю позицію підтримав Президент України.
В цей час були розформовані військові частини повністю в Донецькій, Луганській областях. В Одеській області залишилась одна військова частина! А військовий інститут Сухопутних військ передислокували до Львова.
На сьогодні є дільниці кордону України, які залишились незахищеними… Дореформувались!
Була загальна ейфорія, що Україну скоро приймуть до НАТО і всі наші проблеми з Росією, Румунією будуть вирішувати країни НАТО…
Яка наївність і недалекоглядність! НАТО хоче використати (і використовує) «дешевих» військових в Іраку та Афганістані.
Солдату НАТО там сплачують 15-20 тис.$ США, а українському 1-2 тис.$ США.
«Реформуванням» зайнялись не офіцери-патріоти, а політики які ніколи, не служили в армії. До цього потрібно додати, що ейфорія НАТО так захопила Президента, Уряд, Верховну Раду, що було прийнято рішення скоротити Збройні Сили України 2010р. – до 140 тис. чоловік.
Після так званого реформування і незаконної приватизації військового майна, велика кількість найвищої політичної еліти України розбагатіла і з партійно – господарської номенклатури стала «успішною» комерційною номенклатурою, а Збройні Сили залишила з технікою і озброєнням минулого століття та 40 тис. безквартирних військовослужбовців.
І тільки війна Росія – Грузія примусила схаменутися Президента України і прийняти рішення про призупинення скорочення війська.
Сьогодні чисельність ЗСУ: на 2009рік – 190 тисяч чоловік, на 2010 рік – 140 тисяч чоловік. (за державною програмою реформування та розвитку ЗСУ), а після серпневих подій на Кавказі на 2010 рік – 200 тис. чол.
Звернення Спілки офіцерів України до керівництва Уряду, Верховної Ради України щодо стану Збройних Сил України, позитивних наслідків не мали.
ЗСУ замість захисту суверенітету і територіальної цілісності почали виконувати суто миротворчі операції, а іноземні радники, або радники на іноземні гроші (гранти) радять Президенту, Прем’єру, Міністру Оборони, щодо рішень у сфері національної безпеки.

Фінансування Збройних Сил

За витратами воєнного бюджету на 1 особу Україна посідає - 125 місце серед 150 армій світу;

Річні витрати на одного військовослужбовця:

- Збройні Сили України - 1,9 тис. дол.US;
- Польща - 14,0 тис. дол.US;
- С Ш А - 22,5 тис. дол.US;

У відповідності до закону України «Про оборону» фінансування ЗСУ повинно бути 3% ВВП. Фінансували ЗСУ на рівні 50% від необхідного рівня.
А в 2009 році фінансування ЗСУ з боку Уряду України стало критичним і становить 0,8 відсотка ВВП.
Таке ставлення до ЗСУ привело до того, що 2009р. став першим роком в Україні, коли витрати на МВС перевищили витрати на ЗСУ!!!
В цьому є головна причина незаконного усунення фракціями БЮТ і ПР Міністра Оборони Ю.Єханурова, Міністра закордонних справ України – О. Огризка, добровільна відставка начальника Генерального штабу О.Кириченка.
Спілка офіцерів України вимагає;
- фінансування ЗСУ не менше ніж 2,5 – 3 % ВВП.

Техніка і озброєння:

- переважна більшість технічно-складних комплексів вже вичерпала свій ресурс:
- до 80% основної номенклатури, ракетно-артилерійського озброєння;
- до 85 % зенітно-ракетних комплексів;
- до 50 % бронетанкового озброєння;
- до 55% винищувачів та літаків-розвідників;
- до 60 % бомбардувальників;
- до 20 % штурмовиків;
від їх штатної кількості
- 84 % кораблів;
- 61 % автомобілів - є непридатними для використання.
За часи існування Збройних Сил України не була проведена об’єктивна інвентаризація озброєння і військової техніки.
Результати двох інвентаризацій, які проводилися з різницею в півроку на 900 млрд. гривень. Це стосується і боєприпасів. Різниця – сотні одиниць.
Сьогодні можна критикувати керівництво Держави за стан ЗСУ, але справедливо було б почати з попередника В.Ющенка Л.Кучми.
Він як генеральний директор оборонного заводу чудово розумів необхідність нарощування оборонного потенціалу. Але не доклав жодних зусиль для цього.
Судіть самі:
В 1997 році генерал О.Стеценко презентував проект створення нового ЗРК. Минуло 12 років, а проект залишився проектом.
Так само відбулося з планом модернізації винищувачів МІГ- 29.
В 1999 році Міністерство оборони презентувало проект модернізації цих літаків. За останні 10 років модернізацію пройшли 2 літаки.
Президент України вже приймав вольові рішення щодо армії.
Наприклад: 4 березня 2008р. видав Указ «Про невідкладні заходи для забезпечення розвитку Збройних Сил України», яким велів Кабміну внести зміни в держбюджет на 2008р. і збільшити витрати на 7,5 млрд. грн. Указ глави Держави залишився невиконаним. І є підстави вважати, не лише тому, що не був узгоджений із Мінекономіки. Це було далеко не єдине рішення, не втілене в життя. Про що це свідчить ? Про те, що глава Уряду ігнорує рішення Президента. Чи про те, що глава Держави не може домогтися виконання своїх рішень? Так є, ознаки саботажу.
Коли фахівці ракетної галузі без досвіду створення оперативно-тактичних ракет, але маючи виснажену, переважно сімдесятирічного віку, наукову школу, чують, що до 2012 року Україна «володітиме найдосконалішим ракетним комплексом цього класу», - це викликає іронію.
Коли Президент України В.Ющенко говорить що у нас «25 військових містечок знеструмлені», а за 2009р. не відремонтовано жодного корабля, літака, «зайшла в глухий кут» розробка ракетного комплексу, то коментарі зайві.

Комплектування Збройних Сил України

У порівнянні з 150 арміями інших країн Україна посідає:
- за чисельністю - 13 місце;
- за часткою ЗС до чисельності населення - 28 місце;
Наступне керівництво Міністерства Оборони (Гриценко) так захопилося питанням вступу в НАТО, що внесло до парламенту зміни до Закону «Про загально військовий обов’язок і військову службу» і знову і ліві і праві проголосували за зазначену пропозицію і Закон став називатись «Про військовий обов’язок і військову службу».
Знову голосували за зміни до закону і ліві і праві.
Після цього не стало загального військового обов’язку.
Відповідно до цього закону військову службу тепер проходять виключно діти робітників та селян. А діти так званої «еліти»…, які керують Україною не проходять військової служби. Тому представники влади не знають реального стану справ у війську, а займаються поділом ринків металу, нафти, цукру, зерна тощо.
В результаті якість призову погіршилась.(лише кожний п’ятий чоловік призовного віку призивається).
Судіть самі:
- середню освіту мають близько 60%;
- 30 % вживають наркотики ;
- до 8% мали приводи до правоохоронних органів;

Контрактна армія

Не потрібно вводити суспільство в оману. Всі офіцери і прапорщики є контрактниками. Тому потрібно перевести на контракт 30 тис. військових, що проходять службу за контрактом, а не збуджувати суспільство, як це робила Прем’єр - Міністр України перед позачерговими виборами до парламенту, коли комплектування ЗСУ контрактниками подавалося як головною проблемою армії і обіцяти що за рік армія буде повністю контрактною. Чого вартують обіцянки безвідповідальних політиків всім відомо.
До речі: в 2009р. на одного контрактника припало два тих, хто звільнився.
Сьогодні повністю професійні армії мають понад 50 країн світу.
Повністю професійну армію мають високо розвинуті:
- США, Канада, Австрія, а також такі країни як – Індія, Пакистан, Філіппіни, Нігерія, Нідерланди.
До позитивних рис:
- висока бойова готовність, матеріальна та юридична відповідальність за виконання військового обов’язку.
До негативних рис:
- відсутність зв’язку з суспільством (ФРН – досвід особисто вивчав),
- підготовка резерву потягне значне зростання витрат бюджету;
- США 4,5 % - ВВП;
84 держави мають змішану та за призовом: - серед них ФРН, Фінляндія, Туреччина.
Позитивні риси:
- високий патріотизм, готовність будь якою ціною захистити рідну землю;
- військовослужбовець після звільнення зі служби може бути зарахований для проходження військової служби в резерві;
- значно менше витрат з бюджету на утримання армії;
- Нідерланди мають по чисельності однакову армію як і Фінляндія, але витрачають на утримання в 3-рази більше ніж Фінляндія.
Спілка офіцерів України пропонує комплектувати ЗСУ за змішаним принципом, коли до 30% військовослужбовців будуть призиватися.
Слід зазначити значне зменшення політичних та державних діячів, які мають військовий досвід.
Державні рішення у галузі оборони приймають безвідповідальні політики.
Політичні сили, які сьогодні при владі, і ті що хочуть прийти до влади, це переважно представники великого бізнесу. Мета кожного з них отримати прибуток будь-якою ціною, або прийти до влади також будь-якою ціною.
Політики, які живуть за вищезазначеною метою «виключно отримання прибутку» розуміють що армія мало придатна для внутрішньої політичної боротьби за владу, за ринки енергоносіїв, за землі, за майно державної власності.
Інша справа МВС, податкова адміністрація, прокуратура, суди.
Така логіка рухає політиками за останні 15 років, які зобов’язані були створити потужні ЗСУ.
Називати поіменно цих політиків непотрібно. Вони постійно на екранах телевізорів, шпальтах газет та журналів – розповідають як потрібно працювати. Вони стають героями України і орденоносцями.
Збройні Сили, як ми зазначили на початку, є одним із головних сегментів сектору безпеки.
Тому вирішення проблемних питань у ЗСУ необхідно реалізувати комплексно і наполегливо.
Становлення української держави проходить в оточенні держав, які мають багатолітню історію державності.
Сліпо копіювати моделі розвитку інших країн дуже небезпечно і безперспективно.
Для Спілки офіцерів давно є очевидним той факт, що Росія не визнає української держави і робитиме все можливе, щоб обернути її на сателіта Москви.
Українці повинні зрозуміти, яку ж ми ціну тепер, чи в майбутньому заплатимо за вільну Україну!
Шкода, але державні діячі, політики не зрозуміли цього і хотіли заховатися за НАТО…
Позиція Спілки офіцерів України є відмінною від політиків-лібералів: Україні потрібні потужні, (звичайно обтяжливі для економіки) боєздатні Збройні сили, які будуть гарантом Незалежності України.
Українці записали в Конституції ст.. 102 «Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України».
Не може одна людина гарантувати безпеку держави. Тільки Збройні Сили є гарантом безпеки.
Ми свідомі того, що українці повинні вчитися жертовно утримувати своє національне військо як найголовніший гарант своєї безпеки.
Висновок очевидний: або ми не віримо у свої сили (сили нації), або ж Бог карає народ такими поводирями за гріхи наші.

Висновок:
Розвиток Збройних Сил України за останні 10 років відбувався без врахування пропозицій Спілки офіцерів України – першої і єдиної організації, яка 27 липня 1991 р. започаткувала створення ЗСУ.
Як наслідок створена військова організація, яка не відповідає вимогам та національним інтересам України.

На думку Спілки офіцерів України потрібно негайно:

І. НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ:
– Провести міжнародну конференцію у м. Києві щодо гарантій безпеки України у зв’язку з добровільною відмовою від ядерної зброї.

ІІ. У СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА:

– З метою консолідації фінансових, матеріальних ресурсів, повернення до єдиного центру управління та відповідальності за сектор безпеки.
– Повернутися до Конституції 1996р. – Президентсько-парламентської республіки.
– Затвердити нову Воєнну Доктрину ( а не так це зроблено Указом Президента), де передбачити стратегічний шлях розвитку сектору безпеки на далеку перспективу.
– Зібрати вчених, які знають, як протягом 1-3 років виготовити ядерну зброю (повертати статус ядерної країни не потрібно – Україна його має – ядерні електростанції). Робити це треба тихо, як Ізраїль, Іран, а не базікати і нічого не робити.
– Негайно Указом Президента України або іншим нормативним актом приступити до департизації ЗСУ та інших силових структур.

ІІІ. У СФЕРІ ВІЙСЬКОВОГО БУДІВНИЦТВА:

– Для ефективного продовження процесу відродження національних традицій у ЗСУ та інших військових формуваннях внести зміни до чинного законодавства щодо введення посади міністра з питань функціонування державної мови.
– Внести зміни до нормативно-правових актів що регулюють проходження служби держслужбовцями у яких передбачити, що державний службовець категорії – голова держадміністрації і вище приймається на службу тільки після проходження військової служби, а також передбачити цивільну правову відповідальність керівників органів державної влади які порушують ст. 10 Конституції України щодо функціонування державної мови в Україні у відповідних структурах, персональну відповідальність кожного держслужбовця за вищезазначене.
– Зобов’язати всі органи держаної влади фінансувати ЗСУ у відповідності до вимог Закону України «Про оборону» у розмірі 3% ВВП шляхом введення цивільно-правової та кримінальної відповідальності.
– Внести зміни до Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» з метою запису про обов’язковий військовий обов’язок всіма чоловіками; принципом комплектування ЗСУ повинен бути змішаним: 30% призовного контингенту і 70% контрактників.
– Внести зміни у Положення про проходження служби державними службовцями, де передбачити, що державний службовець від районного рівня до Міністра, Президента обов’язково мають проходити військову службу.
– Повернути до державної власності горілчану та тютюнову промисловість і всі податки спрямувати на оборону. Також ввести податок на нерухомість (в Україні такого не має) і цей податок використати на оборону.
– Внести зміни до чинного законодавства з метою обмеження протягом 10 років після звільнення з правоохоронних органів, Служби Безпеки України займати посади в приватних підприємствах.
– Внести зміни до чинного законодавства з метою повернення до загального військового обов’язку.
– Розробити державну програму відродження ВПК з метою оновлення і вдосконалення техніки та озброєння на період до 2020р., яка б забезпечила потреби ЗСУ.
– Забезпечити відповідальності цивільних посадових осіб у силових структурах за рівень їх ефективності.
– Мінімізація політичного втручання у справи військових та добровільне визнання цивільними між взаємної компетенції та відповідальності у прийнятті рішень фінансування ЗСУ на рівні 3% ВВП.

IV. У СФЕРІ СОЦІАЛЬНО–ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ВІСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ:

– Державою визнати борг перед безквартирними військовослужбовцями і ввести цей борг у державний бюджет України і протягом 5 років забезпечити їх житлом.
– Постановою Кабінету Міністрів України затвердити новий текст Контракту військовослужбовця – де забезпечити не тільки обов’язки, а і права військовослужбовців. Зокрема на житло (військовослужбовець не повинен писати рапорт щодо черги на житло), та відповідальність держави за виконання контракту.

16.ХІІ.2009
В’ячеслав Білоус,
Голова Спілки офіцерів України,
народний депутат України
ІІ скликання, полковник

Категорія: Нац. безпека і оборона | Додав: Петро_ЛИСЕНКО (11.01.2010)
Переглядів: 2257 | Рейтинг: 4.7/6
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

"Спілка офіцерів України (СОУ) є всеукраїнською неприбутковою громадською організацією військово-патріотичного спрямування, яка об'єднує на добровільних засадах громадян України: військовослужбовців-офіцерів, прапорщиків і мічманів кадру, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, курсантів (слухачів) випускних курсів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, що здійснюють підготовку спеціалістів для військових формувань України, військової служби за контрактом, за призовом, запасу і у відставці Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Міністерства з надзвичайних ситуацій, військовослужбовців які проходять службу у резерві (надалі - Збройних Сил України), а також громадян офіцерів (старшин) - ветеранів військових формувань, які брали участь у визвольних змаганнях за незалежність України..."





ОФІС ВГО СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ

переглянути збільшену мапу
Логін:
Пароль:



НОВИНИ  © ВГО СОУ






Пошук

Календар


Наші друзі та партнери

Пам’ятай про Крути [Vox.com.ua] Портал українця
Пиши українськоюЕвропейський конгрес українців
Українці УгорщиниСпілка українців у Португалії інтернетвидання -Українці у Португалії-
Український радіопортал - Украинский радиопортал
 ПРОСВІТА - КРИВИЙ РІГ
Воєнна історіяЧасопис Промінь Просвіти
zampolit
Українське життя в Севастополі
Український козацький портал

Сайти осередків СОУ

Кнопка ВОО СОУ




Кнопка КРоСОУ

Тернопільська СОУ

  • При використанні інформації посилання на  www.portsou.at.ua  бов’язкове.
  • Зміст матеріалів на сторінках сайту не завжди відображає офіційну позицію Всеукраїнської громадської організації СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ і адміністрації сайту.
  • Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних банерів, які надає сервіс "Ucoz".
  • Відповідальність за точність наведених фактів, цифр, та імен несуть автори матеріалів.
                                                         
Locations of visitors to this page

© Портал українських офіцерів
(Спілки офіцерів України)
2024

E-mail редакції: rigsou@ukr.net




Використовуються технології uCoz