Офіційні сайти відомств




» 2013 » Січень » 21 » Знайомтесь з героєм: зайвий у Системі міліціонер
11:01
Знайомтесь з героєм: зайвий у Системі міліціонер
Дмитро Гнап - дуже повчальний герой нашого часу. Він - історія про кар'єру в нинішніх органах. А саме про те, хто там її може, а хто - не може і не зможе зробити. Хлопець з родини ще радянського міліціонера, з досвідом роботи дільничним на Лівобережці, з гарною освітою потрапляє в елітний підрозділ - столичний УБОЗ. Через знання комп'ютерних технологій починає працювати аналітиком. Виходить на схему контрабанди дорогих машин і...

А далі прокуратура Чернівецької області, через яку тягнуться схема, порушує проти нього кримінальну справу. За крадіжку машини, якої не було. Дмитра в буквально сенсі вивозять в Чернівці і 33 місяці тримають там в СІЗО. На останній Великдень від отримує п'ять з половиною років в'язниці. Але далі колегія суддів відправляє справу на новий розгляд, і на Миколая новий суддя відпускає Дмитра.

Звісно, багато запитає: а чого туди пішов? А чого там мовчав? Чому про тортури та фальсифікацію справ став розповідати, лише коли сам став прикладом?

Ми взялися за цю історію, тому що добре знаємо, як поводяться в таких ситуація інші "приклади". У Дмитрові нас захопило, що він не зламався. Не став домовлятися з системою, до якої належав. Не побоявся її викрити відкрити листами у газети, усвідомлюючи, що за це може бути додатково покараний. Не боїться зараз, хоча справа розглядається по новому і його в будь-який момент можуть повернути за грати.

Як мінімум, його історію варто прочитати батькам, які хочуть, щоб їхні діти пішли в нинішню міліцію чи прокуратуру.



Як тебе взяли?

По дорозі на роботу на Червоноармійській підійшли хлопці. Міцні. Як виявилося, це два працівники "Беркута" були. У них пройшла інформація, що я займався єдиноборствами, можу "напетлять" їм, тому взяли хлопців побільше. Я їм кажу: "Та заспокойтеся! Поясніть, хто, що - і далі будемо розмовляти". Один дістає посвідчення. Я кажу: "Добре. Куди їдемо?". "У Главк". Поїхали туди. Приїхав мій начальник: "Такого бути не може. Це абсурд. Але .. розбирайтеся". А у них немає паперів, нічого. Без документів зробили обшук на квартирі, де я жив. Були цілу ніч. Нічого не знайшли. Телефон мій відразу забрали, звичайно, вимкнули.

А мій начальник відділу, знаючи це все, батькам навіть не подзвонив. І коли батьки прийшли в УБОЗ мене шукати, він дав наказ їх на поріг не пускати. Я вважаю, це саме бридке.

А мене на наступний день повезли в Чернівці. Одягли чохол від беркутівський шолома на голову, наручники на руки і на мікроавтобусі повезли. Приїхали туди, пристебнули наручниками до стільця. Там мене зустрів начальник відділу карного розшуку по майнових злочинів УВС Микола Ткачук.

А коли ти підписав "зізнання"?

По моєму, на п'ятий день. У полубреду, в напівсонному стані. Коли почалися погрози щодо дружини, щодо матері. Це найвразливіше місце. Гаразд, дали по шиї, дали по хребту. Так, болить, так, важко. Психологічно важко, фізично важко, але це можна стерпіти. Навіть якщо кістки ламають, це стерпіти можна. Але коли ти розумієш, що хтось може вчинити наругу над твоїм близьким людиною, яка беззахисний, то голова повертається в зовсім іншому напрямку. Я нікому не бажаю цього пережити.

А хто тебе "ламав"?

Ось ця вся угруповання. Ткачук, Куцак, Щечкін. Що цікаво, вони потім всі пішли на пенсію. Молоді хлопці.

Звичайно, ті, які гамселили, заходили в масках. Я кажу ж, вже був у полубреду. Так, ти відчуваєш біль, але вже ні осіб, ні голосів не дізнаєшся. Воно все зливається в один важкий марення.

А що тобі сказав суддя Смотрицький на суді, коли ти йому розповів про тортури?

А нічого. Він просто вислухав. Я його просив: "Шановний суддя, з'ясуйте, де я був? За законом кожен мій день, кожна моя хвилина повинна бути чітко задокументована. Коли я відмовився від адвоката? Як працівник міліції, я знаю, що повинен бути письмова відмова". Суддя промовчав.

А далі - СІЗО?

Так. Коли працюєш в службі, коли працюєш в райвідділі, заходиш в СІЗО - ти все одно не бачиш камеру. А от коли заходиш в камеру і закриваються двері по іншу сторону - це зовсім інші мультики.

Навіщо людей садять у СІЗО? У кодексі написано - щоб не тікав від слідства, щоб не міг вплинути на когось. Це все брехня. На практиці все набагато простіше. Тебе саджають, щоб ти "дійшов до кондиції". Люди коли доходять до кондиції, вони готові продавати машини, квартири, все - лише б заплатити. Вони тебе потримали три роки, а потім підходить прокурор (через друзів або сам може зайти в СІЗО, і ніхто ніколи цього не доведе) і каже: "ти три відсидів, давай визнавай провину. І неважливо, робив ти-не робив - ти що , ще хочеш сидіти? Визнавай, що ти зробив це, ще даєш п'ять тисяч доларів і ми тебе відпускаємо по отсіженному, ще даємо п'ять років умовно. "



До тебе підходили?

До мене не підходили, бо боялися. Моя історія наробила дуже багато галасу. "1 +1", СТБ, ТВі підключилися, ти, всі стали допомагати.

А прокурор у мене взагалі цікава людина. Як розповідають в СІЗО, два роки тому у п'яному стані він розстріляв гумовими кулями двох хлопців. Потім їх "закрив", їх жорстко запресувати, щоб не рипайся.

Проблема не в тому, що у мене прокурор такий поганий. Чому цим скотина все сходить з рук? Воно поїхало до Генпрокуратури, отлістало там якихось десять, його простили, поплескали в долоні, і знову він поїхав у Чернівецьку губернію вершити державну справу.

Як прізвище?

Олександр Петрічок.

А хто тебе замовив, ти вже зрозумів?

Я зрозумів, але зараз цього ворушити не хочу. Мені потрібно відійти.

А як ти взявся за справу про контрабанду машин?

У процесі спілкування з агентурою. Причому мене здали ще на рівні перевірки. Бандити адже теж мають свою агентуру, своїх стукачів, тільки вже серед працівників міліції.

А що ти збираєшся робити?

Збираюся попрацювати в IT-сфері. Я закінчив торгово-економічний (банківський факультет) плюс з дитинства захоплювався комп'ютерами, комп'ютерною технікою, програмуванням.

А з товаришами по службі будеш зустрічатися?

Ні, не хочу навіть бачити і чути.

А коли ти працював в УБОЗі, ти що, не розумів, що це за система?


Я перетворив роботу в УБОЗі в улюблену справу. Я старався, я допомагав хлопцям, я вчився у інших. У мене напарник був чудовий.



Воно адже захоплює. Затягує. Коли ти з посвідченням, тобі все можна - представляючи закон, природно. І ти не замислюєшся, що тебе можуть нагнути, навіть якщо ти чесний і прав. Так, сьогодні, якби мені тоді пояснили, як це працює, то я б однозначно пішов у бізнес. Ніякої міліції.

Напарник тебе не захистив?

А він причому? У кожного свої справи.

Почекай. Ти був київським убозівці. Як Черновецький міліція могла тебе закрити і ламати, і при цьому за тебе ніхто не заступився?

Тому що система тебе буде оберігати, якщо ти потрібен системі. А потрібен ти системі коли? Коли ти начальнику возиш певний кеш, коли з тебе системі є толк.

А який толк системі, якщо ти намагаєшся все робити по-чесному і по-справедливому? Всі невдоволено на тебе дивляться.

А що люди в СІЗО думають треба робити? Щоб не було так як зараз?

Все СІЗО зраділо, коли зарізали суддю і його членів сім'ї. І в "чорних" і в "червоних" хатах плескали в ладоші.Чаша терпіння переповниться і люди просто підуть різати. Народ заведеться гарненько, і будуть плакати та прокурори, і судді.

На першому фото: Дмитро з дружиною Ганною вдома після 33 місяців у СІЗО. Бажаємо їм ніколи не розлучатися




Єгор Соболєв,
Свідомо



: 296 | : Петро_ЛИСЕНКО | : 5.0/1
: 0

[ | ]

"Спілка офіцерів України (СОУ) є всеукраїнською неприбутковою громадською організацією військово-патріотичного спрямування, яка об'єднує на добровільних засадах громадян України: військовослужбовців-офіцерів, прапорщиків і мічманів кадру, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, курсантів (слухачів) випускних курсів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, що здійснюють підготовку спеціалістів для військових формувань України, військової служби за контрактом, за призовом, запасу і у відставці Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Міністерства з надзвичайних ситуацій, військовослужбовців які проходять службу у резерві (надалі - Збройних Сил України), а також громадян офіцерів (старшин) - ветеранів військових формувань, які брали участь у визвольних змаганнях за незалежність України..."





ОФІС ВГО СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ

переглянути збільшену мапу
Логін:
Пароль:



НОВИНИ  © ВГО СОУ






Пошук

Календар

«  Січень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Наші друзі та партнери

Пам’ятай про Крути [Vox.com.ua] Портал українця
Пиши українськоюЕвропейський конгрес українців
Українці УгорщиниСпілка українців у Португалії інтернетвидання -Українці у Португалії-
Український радіопортал - Украинский радиопортал
 ПРОСВІТА - КРИВИЙ РІГ
Воєнна історіяЧасопис Промінь Просвіти
zampolit
Українське життя в Севастополі
Український козацький портал

Сайти осередків СОУ

Кнопка ВОО СОУ




Кнопка КРоСОУ

Тернопільська СОУ






  • При використанні інформації посилання на  www.portsou.at.ua  бов’язкове.
  • Зміст матеріалів на сторінках сайту не завжди відображає офіційну позицію Всеукраїнської громадської організації СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ і адміністрації сайту.
  • Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних банерів, які надає сервіс "Ucoz".
  • Відповідальність за точність наведених фактів, цифр, та імен несуть автори матеріалів.
                                                         
Locations of visitors to this page

© Портал українських офіцерів
(Спілки офіцерів України)
2017

E-mail редакції: rigsou@ukr.net




Використовуються технології uCoz