» 2012 » Березень » 7 » Щодо набуття Україною повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору. (ЗАЯВА Львівської СОУ)

---

20:58 Щодо набуття Україною повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору. (ЗАЯВА Львівської СОУ)

ЗАЯВА Львівської обласної організації Спілки офіцерів України Щодо набуття Україною повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору 1 липня 2010 року Верховною Радою було прийнято Закон України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”. Цим Законом закріплено принцип позаблоковості, а саме неучасті України у будь-яких військово-політичних союзах. Це означає зміну курсу України у реалізації зовнішньої безпекової політики, що був визначений у 2003 році нормами Закону "Про основи національної безпеки України” та полягав у прагненні України набути членство в Організації Північноатлантичного договору. Обравши військовий нейтралітет, який в сучасних умовах є економічно, політично і безпеково невигідним,Україна відмовилась від можливості отримати гарантії забезпечення свого державного суверенітету, територіальної цілісності та непорушності державних кордонів. Владою, на противагу очевидному позитиву від вступу України до НАТО, було заявлено про очікування "потепління” відносин з Російською Федерацією, яке мало матеріалізуватись в політичні та економічні вигоди. Але Російська Федерація, використовуючи ослаблену позицію України на міжнародній арені, у переговорах з Україною заявляє про ще більш жорсткіші вимоги. Україна продовжила перебування ЧФ РФ на українській території, підписавши та ратифікувавши невигідну Україні Угоду. Це суттєво послабило безпекову складову держави та її перспективу. Російська сторона відмовляється від створення повноцінної зони вільної торгівлі, продовжує політику обмеженого доступу українських товарів на російський ринок та відмовляється від створення повноцінної зони вільної торгівлі. Всупереч інтересам України, будуються обхідні газопроводи для постачання російського природного газу до Європи. Реальною є загроза передачі в управління російським компаніям української газотранспортної системи. Посилюється економічний і політичний тиск у питанні ціни на газ для України. Таким чином, відмовившись від інтеграції до найефективнішої у світі системи колективної безпеки, Україна залишилась сам на сам зі своїми безпековими проблемами. Але політика військового нейтралітету вимагає залучення значних фінансових ресурсів. Відомий стан наших ЗС. Хоча на сьогодні фінансування заплановане більше 1% ВВП, цього явно недостатньо. Білорусь витрачає на армію 1,3% від свого ВВП, Румунія – 1,4%, Польща – 1,9%, а Росія – до 4% ВВП (44,89млрд.євро). Зрозуміло, що рівень ВВП у цих країнах різний. Головними проблемами є нестача нових видів озброєння, військової техніки та хронічне невирішення соціальних проблем. Зміна зовнішньополітичних векторів розвитку України в різні часи змушували військове керівництво змінювати програми та плани розвитку війська. Влада змінила безпекову політику, проголосивши "позаблоковий статус”. Замість модернізації збройних сил нинішні очільники продовжують їх бездумне скорочення, у той час як нейтральні держави військо не скорочують, оборонні витрати не урізують. Нейтральна Швейцарія вже понад 200 років не брала участі в жодному воєнному конфлікті, а вона є однією з найбільш мілітаризованих країн Європи. Вона має сильну армію і величезний мобілізаційний резерв, що охоплює практично все чоловіче населення країни. З появою нових загроз та викликів безпеці, в нейтральних європейських країнах простежується тенденція до перегляду свого статусу. За підрахунками науковців, торік назагал, в світі відбулося 338 збройних конфліктів, з яких 38 визнано "особливо жорстокими”. Нейтральні Австрія, Швейцарія, Швеція активно розвивають політичну та військову співпрацю з НАТО. Фінляндія узгоджує з ним стандарти своїх збройних сил та інфраструктур. Третє тисячоліття висуває нові виклики націям, їхній здатності захистити власний вибір та умови, необхідні для їх розвитку. Завданням будь-якої держави, і Україна не може тут складати виключення, є забезпечення національної безпеки та стабільного розвитку суспільства. Сьогодні безпекове середовище навколо України продовжує формуватись під впливом глибоких змін у системі міжнародних відносин. Приєднання України до системи колективної оборони, - Організації Північно-Атлантичного Договору означає,- що в досить короткій перспективі для гарантування власної національної безпеки Україна змогла б розраховувати на відповідні активи Альянсу. Це сприяло б прискоренню трансформації Збройних Сил України, встановленню цивільного демократичного контролю над оборонним та безпековим секторами держави. Процес входження до НАТО стимулюватиме проведення внутрішніх соціально-економічних реформ та гармонізації українського законодавства з правовими нормами країн - членів НАТО, значно пришвидшить вступ України до Європейського Союзу. Входження до НАТО означає приєднання до співтовариства націй, які мають спільні демократичні цінності, і до яких, що цілком закономірно, прагне український народ. Характер геополітичних, змін воєнно-політичної ситуації у світі та регіоні, стан та підходи до вирішення сучасних збройних конфліктів вимагають коригування поглядів на шляхи забезпечення обороноздатності нашої держави Тому маємо відмовитись від так званої політики позаблоковості у сфері національної безпеки, внести зміни до Законів України "Про засади внутрішньої та зовнішньої політики” та "Про основи національної безпеки України”, якими визначаються засади зовнішньої безпекової політики. Це дозволить законодавчо закріпити курс України на набуття повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору, убезпечить однозначність її поступу у безпековій сфері, визначить її місце в глобальній політиці в нинішніх умовах і на перспективу. Ухвалено на засіданні Проводу Львівської обласної організації Спілки офіцерів України Голова Львівської обласної організації Спілки офіцерів України,член Ценрального Проводу полковник П.Костюк

1 2 3 4 5 : 808 | : PORTAL_SOU | : 5.0/2

: 0