Заява Київської організації Спілки офіцерів України Україна важко і повільно звільняється від КПРС-івської напівбандитської номенклатури, аморальної, цинічної та криміналізованої. Не зважаючи ні на Божий, ні на людський Закон, дорвавшись до влади, вони гальмують наше національне відродження, принижуючи нашу державу, позбавляють більшість суспільства матеріального достатку, пригнічують суспільну мораль і надію на те, що ми колись від них звільнимось. Порушена кримінальна справа проти Л. Кучми, може й ілюзорно, але дала надію громадянам на початок очищення хоча б від найбільш одіозних фігур в олігархічному всевладді, відвертих пройдисвітів та паханів. Одначе, як за командою, зчинився страшенний ґвалт, що ці люди нікого не вбивали, нічого не крали, що вони чисті, білі, пухнасті та ще й «з крильцями за спиною». Їм справді стало страшно, коли буде дозволено розслідувати їхні справи, вчинки. Розпочалася дискредитація основного викривача й свідка Миколи Мельниченка із залученням як заїжджих, так і своїх ”консультантів – правників”. Нещодавно виставили на прес-конференцію й трьох генералів, які дружно заявили: Мельниченко – зрадник Вітчизни, він працював на іноземні спецслужби, він продався…. Це для того щоб створити враження, що колеги М. Мельниченка, армійські офіцери теж його засуджують, що немає йому віри і бути не може. Але, по-перше, злочинцем (зрадником України) може назвати винятково лише суд. Але чому це трактування чи кваліфікація події постала тільки зараз, через 10 років? По-друге, без сумніву, що викриті Мельниченком фігуранти справи, вже проводили службове, ретельне, із залученням усіх державних сил і засобів розслідування: чому і як це сталося. Тож де ці висновки? І хто повірив, що плівки скомпоновані, підроблені і т.д.? Здається сьогодні вже немає ні в кого сумніву в їх автентичності. Зрозуміле й інше: майор Микола Мельниченко, виявивши мужність, честь офіцера, принциповість та гідність громадянську й людську, як свідок виявив і зафіксував кримінальні нахили, злочинну атмосферу у вищому ешелоні влади України. Отримані відомості він доповів спочатку силовим, правоохоронним органам України і, не отримавши від них допомоги, вже потім оприлюднив ці факти для суспільства через Верховну Раду . То де ж тут зрада? Кого і у кого? І чи мав він право замовчувати такі речі, що коїлись можновладцями, від яких залежало наше життя, наші долі, наше майбутнє? Сьогодні за це ознайомлення хто і як нами керує його шельмують, йому погрожують, а люди без честі і совісті в перших лавах. Майору Мельниченку нелегко дався цей сміливий, вкрай небезпечний крок. Міг би жити як всі і, можливо, навіть краще, але є у нього совість. Київська організація Спілки офіцерів України вбачає в цій травлі нашого колеги, порядної і чесної людини, намагання піддати сумніву його свідчення, збезчестити його ім’я, за будь-яку ціну врятуватися й обілитися самим. Для цього ними будуть вжиті усі засоби, вони знайдуть і наймуть співців брехні й дезінформації. Це їх звичайна поведінка і дії в цій ситуації. На своєму засіданні Виконкому КО СОУ ми, офіцери, які віддали службі в Збройних Силах та інших силових структурах десятки років, заявляємо свою підтримку майору Миколі Мельниченкові. Рішуче відмежовуємось від генералів, які приєдналися до шельмування Мельниченка. Бачимо і знаємо, що тільки демонтаж кланово-олігархічної системи, вкоріненої і нещадної до нас, поверне нас до оздоровлення й розквіту. Нам набридло жити під орудою паханів, слухати блатну ”феню”, жити за їхніми ”понятіями” і убогим світоглядом. Бо з цією психологією і поведінкою ”нашої” влади ми позбавлені майбутнього, поваги світу і самих себе. Разом звільнимось і разом очистимось! Ухвалено на засіданні Виконкому Київської організації Спілки офіцерів України Голова Київської організації Спілки офіцерів України О. Яшан
|