 18 червня 2013 року у Верховній Раді України зареєстровано проект Постанови "Про відзначення 500-ї річниці битви під Оршею". Метою проекту є "увічнення 500-ї річниці участі українців у битві під Оршею, а також, зважаючи на те, що відзначення перемоги центральноєвропейських народів, в яку великий внесок зробили українці, має важливе значення для патріотичного виховання громадян України, збереження історичної правди і пам'яті про славне минуле та велич Української держави". У документі зокрема йдеться про те, що "8 вересня 2014 року виповниться 500 років з часу перемоги об’єднаних військ Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського та Королівства Польського над військом Московського царства у битві під Оршею. Ця битва є однією з найславетніших сторінок в історії українського, білоруського, литовського та польського народів, коли їхнє військо на чолі з українським князем Костянтином Івановичем Острозьким, на той час Гетьманом Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, розгромило військо московитів під Оршею на р. Кропивній. Битва під Оршею – це досвід спільних зусиль різних народів центральної Європи у боротьбі за свою свободу та незалежність. Наприкінці 1512 р. між Великим князівством Литовським та Московією спалахнула нова війна за білоруські та українські землі, яка тривала до 1522 року. Одним із визначальних епізодів цієї війни була битва під Оршею 8 вересня 1514 року. Армія Великого князівства Литовського і Руського складалася із українських, білоруських, литовських, польських загонів та невеликої кількості європейських найманців – загалом тридцять п’ять тисяч чоловік. Цим об'єднаним військом командував волинський князь Костянтин Острозький – представник старовинного шляхетного українського роду з Волині. Половина цього війська припадала на Коронне військо, тобто Корону Польську. Крім етнічних поляків, у Коронному війську було чимало українців (галичан, волинян, холмщаків та подолян). Трохи менше становили "литвини" (етнічні литовці, білоруси, українці з Полісся, Київщини, Сіверщини). Було також небагато литовських татар і найманої сербської кінноти. Численність Московського війська, очоленого воєводою Іваном Челядніним, сягала 40 тисяч кінноти. Оршанська перемога протягом багатьох століть давала наснагу поневоленим народам в боротьбі з іноземними загарбниками. Вшанування цієї перемоги має важливе значення для патріотичного виховання громадян України, збереження історичної правди і пам'яті про славне минуле та велич Української держави, формування почуття гордості за свій народ та утвердження України як європейської держави..." Авторський колектив, до якого увійшли Народні депутати Панькевич Олег Ігорович, Осуховський Олег Іванович, помічник-консультант народного депутата України Панькевича О.І. Боярчук Тарас Андрійович та голова Львівської обласної організації Спілки офіцерів України, полковник Костюк Петро Іванович серед іншого пропонує "утворити організаційний комітет з відзначення на державному рівні 500-ї річниці участі українців у битві під Оршею, включивши до складу цього комітету представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, науковців, освітян, працівників музеїв та громадські організації. Розробити і забезпечити виконання відповідного плану заходів..., забезпечити широке висвітлення у засобах масової інформації заходів з підготовки та відзначення 500-річчя перемоги у битві під Оршею... , розглянути питання про виділення місця для будівництва пам'ятника князю Костянтину Острозькому... та можливість карбування ювілейної монети з нагоди 500-ї річниці битви під Оршею" тощо.
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
