» 2012 » Квітень » 6 » ПРО УКРАЇНСЬКЕ ВІЙСЬКО НА ФОНІ ПАРТІЙНИХ ПРАПОРІВ - Микола КОРОБКО та Петро ЛИСЕНКО (пропозиції до парламентських слухань 25.04.2012)

---

11:28 ПРО УКРАЇНСЬКЕ ВІЙСЬКО НА ФОНІ ПАРТІЙНИХ ПРАПОРІВ - Микола КОРОБКО та Петро ЛИСЕНКО (пропозиції до парламентських слухань 25.04.2012)

Нажаль, патріотичне виховання молоді і молодого захисника Вітчизни, зокрема, в нашій країні сьогодні являє собою еклектичну конструкцію, сповнену суперечностей і позбавлену організуючих засад, яку неможна назвати системою. Будь-яка людська діяльність оперує понятійними категоріями. Для успішної державотворчої діяльності мають бути окреслені чіткі національні символи, наповнені змістом спадковості надбання попередніх поколінь, змістом героїки і незламності духу нації. Це має бути основою державної політики. У противному разі державність постає примарою, яка ніколи не набуває тілесних форм. Сучасна українська держава, не так творчо осягнувши, як мученицьки подолавши 20 літ свого незалежного існування, завдяки вадам державного проводу не набула належної своєї самобутності і визначення національної ідеї. Як за таких умов має формуватися духовний світ молодого українця, його віра в національні ідеали і готовність їх захищати та пронести через усе життя? Офіційна освітня і виховна системи надають урізану інформацію про віковічну боротьбу українського народу за свою незалежність, про боротьбу проти соціального і національного гніту, про кращі приклади визнання світом українських досягнень у різних галузях життя. До чого зводиться офіційне виховання почуття обов’язку захисту Батьківщини у підростаючого покоління, у громадян, що несуть військову службу, можна розглянути на прикладі функціонування військових формувань на території криворізького регіону Дніпропетровської області, що характерно для всієї південно-західної частини України. Як відомо, українське законодавство визначає територіальний принцип дислокації військових формувань ЗСУ, військові формування, згідно законодавства, перебувають у тісній залежності від адміністрації місць їхньої дислокації. Військові підрозділи залучаються до проведення різного роду урочистих загальноміських подій. Проходячи уроки патріотичного виховання в межах військової частини на традиціях українських борців за незалежність, молоді воїни, потрапляючи в міське життя за межами військової частини, опиняються ніби в іншій державі. Виявляється, міська влада дотримується інших ідеологічних цінностей. Саме такі заходи далеко не в позитивний спосіб значною мірою формують практичне ставлення молодої людини до національних символів, традицій та героїки минувшини. Криворізька міська влада, так само, як і обласна, на загальноміському рівні проводить святкування, пов’язані лише з подіями Великої Вітчизняної війни. Майже цілком ігноруються дати, пов’язані з подіями становлення УНР, визвольних рухів на західноукраїнських земля, з діяльністю УПА та навіть щодо відзначення Дня Злуки. Нею вся атрибутика офіційних заходів налаштовується на загальносовєтський орієнтир, роль України у бойових звершеннях замовчується. Нерідко місцеві ради, висловлюючи волю депутатів і перевищуючи свої повноваження, вдаються до незаконних рішень, то порушуючи закон про мови, то проголошуючи «території без НАТО» і т. інш. І за таких обставин у загальноміських заходах, звичайно, беруть участь солдати строкової служби і учні навчальних закладів з профільною військовою освітою. У порушення існуючих законів, і цього року на День Визволення міста частина військових ліцеїстів, що були вишикувані в шеренги, оточені прапорами партії регіонів, мала біля строїв стрічки та символіку партії регіонів. На різного роду офіційних масових заходах серед масиву полотнищ партії регіонів чи компартії майже непомітними залишаються поодинокі державні прапори. Право Божого благословіння для учасників подій міською владою надається лише духовенству УПЦ, а міські керівники, порушуючи українські закони, публічно висловлюються про виключну канонічність цієї церкви. У ці дні керівники міста з нагоди ювілею в черговий раз відвідали військову частину 3011 Внутрішніх військ Збройних сил України. Як завжди, у заході взяла участь лише духовна особа УПЦ. Всі промови під час урочистості виголошувалися російською мовою. Керівництво міста закликало воїнів захищати якусь анонімну «родіну», не згадуючи імені України. Такий російськомовний антураж у колі співвітчизників має особливо пародійний вигляд, якщо порівняти україномовні вправи міського керівництва на різного роду заходах, у разі присутності на них європейських представників. Спільні пропозиції Миколи КОРОБКА та Петра ЛИСЕНКА повністю можна подивитися тут "Воєнна організація і сектор безпеки України повинні функціонувати рівновіддалено від партідеологій". На фоні партійних прапорів в строю стоять офіцери Криворізької танкової бригади (урочистості з нагоди 68 річниці визволення Кривого Рогу 22.02.2012)

1 2 3 4 5 : 940 | : PORTAL_SOU | : 5.0/2

: 0