» 2012 » Січень » 4 » Обрії сучасного українського військового капеланства , або якого капеланства нам потрібно…
23:17
Обрії сучасного українського військового капеланства , або якого капеланства нам потрібно…
Наше суспільство сьогодні на переході до нової якості суспільного співжиття - формування його як громадянського. Такі ж процеси відбуваються навколо і в самих ЗС України. Тож проведення круглого столу "Досвід діяльності капеланських служб іноземних армій в сучасних умовах, пошук оптимальної моделі для Збройних Сил України" та Всеукраїнської науково-практичної конференції "Збройні Сили України та українське військове душпастирство" виявилося саме на часі. Збройні Сили, на сьогодні, дійшли до точки біфуркації і всі розуміють, що дальше вони так не можуть функціонувати. Насамперед, слід зазначити, хронічне недофінансування ЗС. Тому є великі проблеми з озброєнням та військовою технікою, адже вони явно застарілі в порівнянні із ОВТ ЗС інших європейських країн. Недостатній та недосконалий соціальний захист військовослужбовців та членів їхніх сімей. Є проблеми і в духовній складовій нашого війська. І не завжди це залежить від фінансування. Саме зараз має відбутися реформа, точніше – модернізація ЗС України. Важливим видається і те, що змінюватиметься на краще і у духовному житті війська. І як, зокрема, буде удосконалена система задоволення релігійних потреб персоналу ЗС, відповідно до Конституції України. Що ж, зрештою, потрібно для реального запровадження в Україні інституту військового капеланства? Важливість обговорюваних питань, окрім Збройних Сил, справляють глибокий вплив і на українське суспільство, можливо більший, а ніж ми собі це уявляємо . Тому, вважаю за необхідне запропонувати поглянути на ті проблеми, які ми обговорюємо більш широко, комплексно, а якщо можливо то і перспективніше, виходячи з українських національних інтересів та задоволення релігійних потреб військовослужбовців національних Збройних Сил. Збройні Сили, завдяки специфічним умовам, можуть стати своєрідною лабораторією певних суспільних процесів. Тому, надзвичайно важливим видається те, на яку(чи яку) модель краще орієнтуватись при практичному запровадженні національної моделі інституту військового капеланства в ЗС України . Вибираючи конкретну модель (наприклад російську, американську чи яку іншу) важливо максимально врахувати, що може справити вплив на ефективність її функціонування в українських реаліях. Зокрема, суттєво впливатиме на дієвість національної моделі капеланства подібність чи відмінність суспільної обстановки, рівень демократичності та розвитку громадянського суспільства, досвід регулювання церковно-військових відносин, досвід співпраці щодо задоволення релігійних потреб військовослужбовців в умовах реальної поліконфесійності, а зрештою і багатопартійності, практика поважного, шанобливого ставлення, а не тільки терпіння до представника іншої релігійної конфесії, іншого вірування і ще багато чого іншого, що характеризує країну, на модель капеланства якої ми б прагнули орієнтуватись. Військові капелани могли б опікуватися не тільки задоволенням релігійних потреб віруючих своєї релігійної конфесії, але і допомагати всім іншим, приймати активну участь у моральному вихованні, соціальній роботі, духовній просвіті. А при такій постановці питання щодо присутності військового капеланства (військового душпастирства) у житті військовослужбовця відіграє традиція, яка існує в тій чи іншій країні. При виборі тієї чи іншої моделі, напевно, вартує звернути увагу і на носіїв цієї моделі, зокрема, на ступінь комунікабельності, толерантність в спілкуванні, повагу до думки іншого – на все те, що полегшує співжиття в суспільстві, не поступаючись при цьому своїми переконаннями, але і не нав'язуючи свою віру іншим, проявляючи повагу та рівне ставлення до всіх інших ( це стосується і мовного аспекту). Сьогодні у світі, Європі і в Україні, зокрема, йде постійна боротьба корпоративних та національних інтересів. Само-собою зрозуміло що в питанні, яке ми сьогодні обговорюємо мають свої корпоративні інтереси як Збройні Сили так і усі релігійні конфесії та організації-члени Ради у справах душпастирської опіки при МО України. Але повернімося подумки в той час коли ще не було незалежної української держави… Збройних Сил із зрозумілих причин не було. Майже всі з членів Ради у справах душпастирської опіки при МО України були заборонені і перебували в підпіллі, або зазнавали різних утисків та переслідувань. І тільки відновлення української державності гарантувало свободу в цій царині. Сьогодні ми заради національних інтересів повинні знайти взаєморозуміння та консенсус щодо єдиної моделі. Виконуючи духовний гімн українців"Боже Великий Єдиний" ми всі просимо – Боже нам єдність подай… У запровадженні в Україні національного військового капеланства ми можемо і маємо бути єдині. А ще ми маємо можливість приймати активну участь у регулюванні церковно-військових відносин та запропонувати єдину узгоджену національну українську модель військового капеланства. Ми повинні з вами говорити саме про українську національну модель військового капеланства як американці говорять про американську, росіяни про російську, французи про французську. І як ми чули з виступів на наших заходах ні віра(віросповідання) ні національне походження не перешкоджають військовим капеланам бути єдиними з своїм військом. Бо не може бути військового капеланства без означення національної приналежності до національних Збройних Сил. Військовий капелан, на мою думку, має мати військове(офіцерське) звання і утримуватись державою. Це з одного боку гарантуватиме йому гідний соціальний пакет, що надаватиме можливість для максимальної самовіддачі своєму покликанню, а з іншого покладатиме певні зобов'язання як військовослужбовця національних Збройних Сил, звичайно з врахуванням специфіки капеланської служби. Сьогодні Церква та Збройні Сили мають, за різними опитуваннями, найвищий рейтинг у суспільстві, але якщо якась з релігійних конфесій чи організацій, скориставшись вагомою сьогодні політичною чи якою іншою підтримкою (допомогою) спробує запровадити (запровадить) не узгоджену ( консенсусом) модель військового капеланства то призведе до дискредитації самої ідеї військового капеланства та відкладення його запрповадження на десятиліття і значно понизить рейтинг шанованих суспільством інституцій. Я думаю, що такого розвитку подій ми не можемо допустити. Отже ми маємо бути щирі у взаємній повазі заради виконання високої місії "паломництва віри" у Збройних Силах України та і українського суспільства загалом, тільки на таких засадах можна впроваджувати військове капеланство у ЗС України.
Петро Костюк, полковник, член Центрального Проводу СОУ, для порталу українських офіцерів.
На світлині полковник Петро Костюк (другий зправа) серед учасників круглого столу "Досвід діяльності капеланських служб іноземних армій в сучасних умовах, пошук оптимальної моделі для Збройних Сил України"
=15 грудня 2011 року відбулося засідання Ради душпастирської опіки МО України = Головою Ради у справах душпастирської опіки при Міноборони став священик УПЦ КП. У будинку офіцерів Збройних Сил України 15 грудня відбулося засідання Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України. Члени Ради переобрали Голову Ради.
Ним став протоєрей Димитрій Садов’як, голова Синодального управління духовно-патріотичного виховання у Збройних силах та інших військових формуваннях України Української Православної Церкви Київського Патріархату, повідомляє офіційний сайт УПЦ КП. http://www.kievpatrarmy.org.ua/
"Спілка офіцерів України (СОУ) є всеукраїнською неприбутковою громадською організацією військово-патріотичного спрямування, яка об'єднує на добровільних засадах громадян України: військовослужбовців-офіцерів, прапорщиків і мічманів кадру, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, курсантів (слухачів) випускних курсів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, що здійснюють підготовку спеціалістів для військових формувань України, військової служби за контрактом, за призовом, запасу і у відставці Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Міністерства з надзвичайних ситуацій, військовослужбовців які проходять службу у резерві (надалі - Збройних Сил України), а також громадян офіцерів (старшин) - ветеранів військових формувань, які брали участь у визвольних змаганнях за незалежність України..."
При використанні інформації
посилання наwww.portsou.at.ua бов’язкове.
Зміст
матеріалів на сторінках сайту не завжди
відображає офіційну позицію Всеукраїнської громадської організації
СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ і адміністрації сайту.
Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних банерів, які надає
сервіс "Ucoz".
Відповідальність за точність наведених фактів, цифр, та імен несуть
автори матеріалів.
Наше суспільство сьогодні на переході до нової якості суспільного співжиття - формування його як громадянського. Такі ж процеси відбуваються навколо і в самих ЗС України. Тож проведення круглого столу "Досвід діяльності капеланських служб іноземних армій в сучасних умовах, пошук оптимальної моделі для Збройних Сил України" та Всеукраїнської науково-практичної конференції "Збройні Сили України та українське військове душпастирство" виявилося саме на часі. Збройні Сили, на сьогодні, дійшли до точки біфуркації і всі розуміють, що дальше вони так не можуть функціонувати. Насамперед, слід зазначити, хронічне недофінансування ЗС. Тому є великі проблеми з озброєнням та військовою технікою, адже вони явно застарілі в порівнянні із ОВТ ЗС інших європейських країн. Недостатній та недосконалий соціальний захист військовослужбовців та членів їхніх сімей. Є проблеми і в духовній складовій нашого війська. І не завжди це залежить від фінансування. Саме зараз має відбутися реформа, точніше – модернізація ЗС України. Важливим видається і те, що змінюватиметься на краще і у духовному житті війська. І як, зокрема, буде удосконалена система задоволення релігійних потреб персоналу ЗС, відповідно до Конституції України. Що ж, зрештою, потрібно для реального запровадження в Україні інституту військового капеланства? 
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
