Львівська обласна рада прийняла звернення до державних інституцій, керівництва області, правоохоронних органів щодо вшанування пам'яті українців, полеглих у Другій світовій війні.

Дні пам'яті та примирення (англ. Time of Remembrance and Reconciliation, фр. Journées du souvenir et de la réconciliation) — 8 травня і 9 травня, присвячені пам'яті жертв Другої світової війни.Їх відзначають щороку, починаючи з 2005 року. Проголошені Генеральною Асамблеєю ООН в резолюції, приуроченій до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі (Резолюція№A/RES/59/26 від 22 листопада 2004 року). Резолюція пропонує державам-членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, щороку відзначати один або два дні (8 і 9 травня) як данину пам'яті всіх жертв Другої світової війни.

Цього року Львівська міська рада оголосила 8 травня у Львові днем скорботи і вшанування пам’яті жертв тоталітарних режимів та жертв Другої світової війни. Відповідно до ухвали, цього дня у Львові мають щорічно вивішувати державні прапори з траурними стрічками, також не проводити розважальних заходів. Можливо, цей процес дасть поштовх до подальшого об’єднання як на ментальному, так і на суспільному рівні в Україні.

Сьогодні у нашому суспільстві є дві версії історичної пам'яті про війну: національна(націоналістична) - боротьба за незалежність та імперська (радянська) - про Велику Вітчизняну війну. Наразі ця війна історичних версій загострюється і участь в ній беруть значно більше людей, ніж здається. Отже «Друга світова чи Велика Вітчизняна? » Відповідь на це питання напряму пов'язане з питанням національної ідентичності.

Часто замовчується вже давно вивчений істориками факт про схожість двох тоталітарних режимів - радянського і нацистського. У липні 2009 року Парламентська асамблея ОБСЄ винесла резолюцію, в якій прирівняла злочини сталінізму в СРСР до злочинів нацистського режиму в Німеччині. Резолюція, названа " Возз'єднання розділеної Європи ", підкреслює, що обидва тоталітарні режими завдали серйозної шкоди Європі, в обох режимах спостерігалися прояви геноциду і злочини проти людства.Одним із закликів резолюції ОБСЄ до держав-учасників є припинення вихваляння тоталітарних режимів, включаючи проведення публічних демонстрацій в ознаменування нацистського або сталінського минулого, а також відкриття історичних і політичних архівів. 23 серпня названо Загальноєвропейським Днем пам'яті жертв сталінізму та нацизму в ім'я збереження пам'яті жертв масових страт і депортацій.

Напередодні прийняття рішення про засудження гітлеризму і сталінізму було показано фільм "Soviet Story", який латвійський режисер зробив для Європарламенту. У цьому фільмі показано, що значною мірою політична культура, гасла і навіть плакати націонал-соціалістської Німеччини і Радянського Союзу були схожі, майже тотожні.

Папа Іоанн Павло II також порівняв дві тоталітарні системи XX століття: сталінський СРСР і нацистську Німеччину : "Деякі вважають, що Сталін був кращим лідером, ніж Гітлер. З моральної точки зору, вони обидва були жахливі.

Програма заходів  Львівської обласної ради щодо вшанування пам’яті жертв Другої світової війни Середа, 8 травня 2013 року.  18.00 - покладання квітів від обласної, міської влади та представників громадськості до пам’ятника Жертвам комуністичних злочинів, що на площі Маркіяна Шашкевича та вшанування хвилиною мовчання пам’яті жертв Другої світової війни.  18.10 - громадське віче за участі керівництва обласної влади, народних депутатів України та представників громадсько-політичних організацій.  19.00 - перехід учасників заходу із запаленими лампадками від пам’ятника Жертвам комуністичних злочинів до Меморіального хреста на території комплексу «Цитадель».  19.20 - покладання квітів до Меморіального хреста на території комплексу «Цитадель».  19.25 - екуменічна панахида за загиблими у Другій світовій війні.  19.45 - запалення лампадок біля Меморіального хреста на території комплексу «Цитадель».

Заходи щодо вшанування пам'яті усіх полеглих відбуваються у країнах Європи і Америки. Справжні ветерани цієї війни помирають. За десятиліття майже нікого не залишиться. Їм не пафос потрібний. І досі українскі учасники бойових дій Другої світової не отримують належної соціальної, матеріальної підтримки..

День вшанування памяті дає нам більше простору й шансів для чергового переживання людської трагедії, якою є будь-яка війна й через десятиліття після її закінчення, ніж усі бучні воєнні паради. Ті, що пройшли цю війну, ніколи не говорили про неї багато. Вони, вочевидь, багато страждали внутрішньо, були травмовані психологічно до кінця життя. Вшановуємо ціну нашої свободи - такою має бути психологія сприйняття цього Дня пам'яті та примирення в сучасній Україні. Але в сучасному історичному наративі України цій заплаченій ціні за свободу якогось особливого місця, схоже, не відведено.

Cправжнє вшанування пам'яті полеглих - це справедливість до всіх громадян України,а насамперед до тих, хто за неї воював. А для цього треба оцінювати Другу Світову за її наслідками для України виходячи, із національних інтересів Незалежної держави. Якщо б тоді не було українського націоналізму як такого, не було б сьогодні і України,як самостійної держави.

Петро КОСТЮК,
Голова Львівської обласної організації Спілки офіцерів України,
полковник.