Друзі! Антиукраїнська влада промовчала ювілей унікального народного Героя України Михайла Сороки. Дайте хоча б цю інформацію в наших ЗМІ:

27 березня 1911р. -- в с. Гнилиці Великі Збаражського району Тернопільської області народився Михайло Михайлович Сорока (1911-1971), визначний український політичний діяч, український дисидент, правозахисник, багатолітній політв'язень польських і радянських концтаборів, член Організації українських націоналістів, член Крайової екзекутиви ОУН на Львівщині, керівник підпільної
організації "ОУН - Північ" у Воркуті. Після закінчення архітектурного факультету Празької політехніки провідник Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях. За підозрою у причетності до ОУН у 1937 р. був засуджений польською владою на 5 років. Ув'язнення відбував у Березі Картузькій, Гродно, Станіславі. Його дружина - Катерина Зарицька, віддала мордовським концтаборам 25 років... Після чотирьох місяців щасливого сімейного життя, 22 березня 1940 р., за причетність до діяльності ОУН Михайло Сорока і Катерина Зарицька уже були
заарештовані більшовиками і вже більше ніколи в житті не бачили один одного. Михайло Сорока був засуджений більшовиками на 8 років ГУЛАГу. Перебуваючи в таборах Воркути створив підпільну організацію "ОУН-Північ" , яка боролася за права політичних в'язнів. Одним із головних завдань її було моральне та фізичне збереження українців у таборах та поселеннях. Після звільнення 1949 року, 1952р. - його зновуарештовують за звинуваченням у зраді Батькінщині. Після нечуваного жорстокого слідства (деякі в'язні, які проходили в цій справі, наклали на себе руки, один збожеволів, а багато обрехало себе, не знісши знущань), М.Сороку засуджують до смертної кари, яку замінили на 25 років неволі. 1954р. -- Сорока брав участь у Кенгірському повстанні політв'язнів, написав гімн повстанців -- <<У гарячих степах Казахстану".
Від 60-х років він відбував покарання у Мордовських таборах. Скрізь, де був Михайло Сорока, він організовував літературні, історичні, релігійні вечори, підтримував в'язнів духовно та ідеологічно, за що його вважали ідейним патріархом політв'язнів радянських концтаборів.
Помер Михайло Сорока у Мордовії на 34 році ув'язнення. Лише у двадцяту річницю смерті М. Сороки, багатолітня розлука Катеринм Зарицької і Михайла Сороки закінчилася - роз'єднані життям, вони поєдналися в могилі, коли прах Михайла Сороки був перевезений із Мордовії і разом із прахом дружини пере-похований 21.09.1992 р. на Личаківському цвинтарі у Львові .Їхній єдиний син Богдан (нині відомий український художник-графік), народився у львівській тюрмі у вересні 1941 р., і вже з перших років свідомого життя став об'єктом психологічного терору чекістів. Задовго до смерті Михайло Сорока виклав власне життєве кредо в одному із листів: "... Я нікому ніколи не вдіяв кривди свідомо. Якщо й довелось кому переживати через мене, то всупереч моїм бажанням... Чуюся спокійним, бо моя совість чиста, бо те, за що вже довелося багато страждати особисто, йменується Правдою. Почуття справедливості власних вчинків завжди буде джерелом рівноваги та спокою душі. Доки буде панувати несправедливість, брехня, кривда, утиск - доти мені буде погано жити, бо я боротимусь з тим. І тому, що найчастіше силу мають ті, що послуговуються перечисленим, вони триматимуть за ґратами тих, хто виступає проти панування зла..."

З повагою, Є.Лупаков